Рішення № 68940866, 13.09.2017, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3225/16-ц

Провадження № 2/496/211/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого - судді Дранікова С.М.

При секретарі - Камочкіній А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, суд-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з цивільним позовом до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 86309,00 гривень та моральної шкоди в сумі 30000,00 гривень завданої внаслідок скоєння злочину.

Мотивуючи його тим, що 8 червня 2014 року водій ОСОБА_2, керуючи автобусом «Ікарус 256» держ.номер НОМЕР_1, рухаючись з боку с. Градениці Біляївського району Одеської області в напрямку м. Одеса на одній з ділянок автобусної зупинки перед початком руху застосував неправильні методи управління, які виразилися у недбалому ставленні до виконання покладених на нього обов'язків водія, а саме: перед початком руху не переконався у повному зачиненні вхідних передніх автоматичних дверей та почав рух. В результаті такої неправомірної бездіяльності водія, ОСОБА_1 випала з вказаного автобусу, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження у вигляді: рани м'яких тканин правого стегна, правої гомілки, забої та синці м'яких тканин обличчя, лобової області, тулуба, кінцівок, крайового перелому правого наколінника, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 272 від 20 серпня 2014 року були віднесені до категорії середньої тяжкості. Згідно судового вироку по даній справі відповідача визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та до нього застосовано покарання у вигляді накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн. без застосування додаткових стягнень. По даній справі ОСОБА_1 проходила як потерпіла та не заявляла цивільний позов, так як ОСОБА_2 зобов'язався відшкодувати всі завдані збитки. Так в результаті ДТП ОСОБА_1 було завдано матеріальної шкоди на суму 86309.0 грн., які були витрачені нею на придбання ліків та медичних препаратів, оскільки вона протягом тривалого часу проходила стаціонарне та амбулаторне лікування, пов'язане з відновленням свого здоров'я. Також завдано моральну шкоду, яка виражається у фізичному болю та стражданнях, завданих пошкодженням здоров'я, так як для відновлення здоров'я ОСОБА_1 витратила багато часу та душевних сил. Завдану моральну шкоду позивачка оцінюю в 30000.00 гривень. З метою вирішення всіх спірних питань ОСОБА_1 зверталася безпосередньо до ОСОБА_2, а також до його страхової компанії «Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» де їй було відмовлено в відшкодуванні завданих збитків. У зв'язку з чим позивачки змушена звернутися до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала щодо позовних вимог позивачки, пояснила, що у зв'язку з лікуванням потерпілої відшкодовується витрати, які повинні мати причинний зв'язок виключно з лікуванням наслідків травм, отриманих в дорожньої- транспортної пригоді та підтверджені документально. Крім того позивачкою не враховано, що ціна позову перевищує навіть страхову суму.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ст. 11 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши позивачку та її представника, а також представника відповідача, ретельно дослідивши надані докази судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч. 7ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

15.05.2015 року вироком Біляївського районного суду Одеської області у справі № 496/1735/15-к, ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

З вироку вбачається, що 8 червня 2014 року водій ОСОБА_2, керуючи автобусом «Ікарус 256» держ.номер НОМЕР_1, рухаючись з боку с. Градениці Біляївського району Одеської області в напрямку м. Одеса на одній з ділянок автобусної зупинки перед початком руху застосував неправильні методи управління, які виразилися у недбалому ставленні до виконання покладених на нього обов'язків водія, а саме: перед початком руху не переконався у повному зачиненні вхідних передніх автоматичних дверей та почав рух. В результаті такої неправомірної бездіяльності водія ОСОБА_1 випала з вказаного автобусу, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження у вигляді: рани м'яких тканин правого стегна, правої гомілки, забої та синці м'яких тканин обличчя, лобової області, тулуба, кінцівок, крайового перелому правого наколінника, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 272 від 20 серпня 2014 року були віднесені до категорії середньої тяжкості.

Відповідно до ч. 4ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 1177 ЦК України, шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З метою вирішення всіх спірних питань ОСОБА_1 зверталася безпосередньо до ОСОБА_2, а також до страхової компанії «Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», де їй пояснили, що для того, щоб отримати будь-які компенсаційні виплати, вона має надати страховику певний перелік документів та заяву про відшкодування завданих збитків. Так при зверненні до суду з подібним позовом, залишеним ОСОБА_1 в подальшому без розгляду, Страхова компанія в своїх запереченнях зазначила причину невизнання позову як не направлення ОСОБА_1 на їх адресу необхідного пакету документів. На вимогу Страхової компанії ОСОБА_1 було направлено заяву та документи, необхідні для страхового відшкодування. Однак в червні 2016 року ОСОБА_1 отримала відмову Страхової компанії у страховому відшкодуванні через ненадання квитка на проїзд в автобусі «Ікарус 256» держ.номер НОМЕР_2, яким 8 червня 2014 року керував водій ОСОБА_2, чия відповідальність була застрахована саме страховою компанією. Але, факт поїздки ОСОБА_1 у вказаному автобусі встановлений матеріалами кримінальної справи та не заперечується відповідачем.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги, що матеріальна шкода, заподіяна відповідачці позивачем внаслідок вчинення злочину, яка склала для позивачки у сумі 86309,00 гривень, та підтверджена документально, повинна бути ним відшкодована у повному обсязі, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 30000,00 гривень суд зазначає наступне.

В силу ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і ця моральна шкода може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступенем вини особи, яка завдала моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 5Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд, виходячи з позиції розумності та справедливості, вважає необхідною та достатньою суму моральної шкоди, яка підлягає компенсації, в сумі 4000 грн.

Відповідно до п.6 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому сума судового збору підлягає стягненню з відповідача.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають понесені ним судові витрати за послуги адвоката в сумі 1500 гривень.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1177 ЦК України, Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоди в розмірі 86309,00 гривень.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 4000,00 гривень.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» судовий сбір на користь держави 903,09 гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області Драніков С.М