Ухвала суду № 68938529, 14.09.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

14 вересня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Охрімчук Л.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за подання заяви про перегляд судових рішень у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», третя особа - ОСОБА_3, про визнання кредитного договору недійсним,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 4 вересня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Сумської області від 16 грудня 2015 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 березня 2016 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

При поданні зазначеної заяви ним був сплачений судовий збір на розрахунковий рахунок № 31213207700007, код банку отримувача 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, отримувач УДКСУ у Печерському районі, 22030102, призначення платежу - «судовий збір (Верховний Суд України, 060)», символ звітності 207, відповідно до квитанції від 26 вересня 2016 року № N1BBR54731 на суму 149 грн 11 коп. та відповідно до квитанції від 15 листопада 2016 року № 0.0.651704282.1 на суму 4 тис. 324 грн 19 коп., а всього на суму 4 тис. 473 грн 30 коп.

Ухвалою Верховного Суду України від 29 листопада 2016 року в допуску до провадження Верховного Суду України вищевказаної цивільної справи з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, відмовлено.

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про повернення сплаченої суми судового збору в розмірі 4 тис. 473 грн 30 коп., вказуючи на те, що ухвалою судді Верховного Суду України від 2 листопада 2016 року йому було запропоновано усунути недоліки поданої ним до Верховного Суду України заяви про перегляд судових рішень, а саме доплатити суму судового збору, оскільки судовий збір за подання заяви про перегляд судових рішень був сплачений ним не в повному обсязі.

При цьому послався на те, що відповідно частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» він був звільнений від сплати судового збору.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що згідно з Інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) «Щодо застосування частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» судам слід враховувати, що відповідно до абзацу другого пункту 6 постанови Пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати» застосування передбаченої статтею 22 вказаного Закону підстави для звільнення від сплати судового збору не обмежується розглядом справи в суді першої інстанції, оскільки статтею 13 ЦПК України споживачу гарантується апеляційне та касаційне оскарження судового рішення (рішень), прийнятого за результатами розгляду його позову.

Вважаючи, що подана ним заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України не підлягає оплаті судовим збором, просив задовольнити заяву про повернення судового збору та повернути сплачену ним судовий збір у розмірі 4 тис. 473 грн 30 коп.

Заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Закон України «Про судовий збір» є основним спеціальним законом, положеннями якого визначено порядок справляння судового збору, зокрема його обчислення, сплата, а також звільнення осіб від його сплати.

Положення статей 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначають, що об'єктом справляння судового збору є процесуальний документ - позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України і т. ін.

Згідно з положенням абзацу 2 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Положенням частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач звільняється від сплати судового збору тільки в тому разі, якщо об'єктом справляння збору є позов, пов'язаний із порушенням права споживача (тобто позовна заява до суду першої інстанції).

Зазначеною нормою права (у взаємодії з нормами статей 1 - 6 Закону України «Про судовий збір») визначено, що споживач, права якого порушено і який у зв'язку саме з цим порушенням подає позов, звільняється від сплати судового збору саме за подання позовної заяви до суду першої інстанції.

При цьому споживач не має пільг щодо сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об'єктів справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України. В таких випадках споживач зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до положень статті 38 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на день звернення ОСОБА_1 до Верховного Суду України) Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції України, який забезпечує єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

За замістом цього положення Верховний Суд України не є судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, і здійснює перегляд судових рішень для забезпечення судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

За змістом вказаного положення судовий збір повертається у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі, оскільки в такому випадку справа по суті не розглядалася.

Враховуючи те, що заява ОСОБА_1 про перегляд судових рішень була предметом розгляду Верховного Суду України, то відсутні правові підстави для повернення судового збору.

Керуючись частиною першою статті 7 Закону України «Про судовий збір», суддя Верховного Суду України

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України Л.І. Охрімчук