Рішення № 68933124, 12.09.2017, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1602/17

2/154/610/17

Копія.

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

12 вересня 2017 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Лященка О.В.

при секретарі Оніщук О.Б.

з участю позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

відповідача: ОСОБА_4

представника відповідача: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації,-

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації.

У позовній заяві покликаються на ту обставину, що вони є співвласниками приватного житлового будинку, загальною площею 174 кв.м. та земельної ділянки площею 0,1000 га. - які розташовані по вул. Станіславського, 9 в м. Володимир-Волинський. У вказаному приватному житловому будинку проживає та зареєстрований відповідач ОСОБА_4, який не являється власником житлового будинку та земельної ділянки, договір найму житлового будинку відсутній. Під час проживання відповідач без їхнього дозволу проводить внутрішні перепланування, порушив капітальну стіну будинку, самовільно користується земельною ділянкою, на якій розвів антисанітарію. На неодноразові усні зауваження та просьби звільнити житлове приміщення останній не реагує. Для подальшого проживання позивачам та членам їхніх родин необхідно провести реконструкцію теплових мереж та провести внутрішній ремонт будинку, але не мають на це змоги через незаконне проживання ОСОБА_4

Просять виселити ОСОБА_4 з приватного житлового будинку, який розташований по вул. Станіславського, 9 м. Володимир- Волинський, без надання іншого жилого приміщення та зобов”язати його знятися з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та їхній представник ОСОБА_3 позов підтримали та просять його задовольнити, в своїх поясненнях послались на обставини, викладені у тексті позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 позов не визнали, суду пояснили, що відповідач на законних підставах близько тридцяти років зареєстрований та постійно проживає у даному житловому будинку. Позивачі нещодавно стали співвласниками житлового будинку і звернулись до суду з позовом до відповідача, при цьому позовні вимоги не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та на вимогах закону. Просять відмовити у позові.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, допитавши свідків, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

За змістом ст. ст. 3-4, 213-215 ЦПК України судовому захисту шляхом задоволення позову підлягають наявні в особи, яка звернулася до суду, права, свободи чи інтереси, що порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами.

Як пояснив відповідач ОСОБА_4, він понад тридцять років постійно проживає у житловому будинку по вул. Станіславського, 9 в м. Володимир-Волинський. Дана обставина позивачами не заперечується.

Як вбачається з будинкової книги на вказаний будинок, востаннє перереєстрація місця проживання відповідача була в 1998 році.

З копії договору дарування частини вказаного будинку від 03.05.2017 року, витягів про реєстрацію об’єктів нерухомого майна вбачається, що співвласниками спірного будинку є позивачі.

Як на підставу своїх позовних вимог позивачі покликаються на ту обставину, що відповідач без їхнього дозволу проводить внутрішні перепланування, порушив капітальну стіну будинку, самовільно користується земельною ділянкою, на якій розвів антисанітарію. На неодноразові усні зауваження та просьби звільнити житлове приміщення останній не реагує. Для подальшого проживання позивачам та членам їхніх родин необхідно провести реконструкцію теплових мереж та провести внутрішній ремонт будинку, але не мають на це змоги через незаконне проживання ОСОБА_4

Відповідно до ч.1 ст.116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились

безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

На підтвердження своїх вимог позивачі не навели суду достатньо доказів того, що відповідач, який на протязі понад тридцяти років зареєстрований та постійно проживає у спірному будинку, систематично руйнує чи псує жиле приміщення, або використовує його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття робить неможливим для інших проживання з ним в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.

Так, свідок ОСОБА_6 ствердила, що відповідач облаштував окремий вхід та вставив двері, провів заміну вікон, за час проживання в будинку неодноразово проводив ремонтні роботи, перекривав покриття даху. Свідок ОСОБА_7 ствердила, що близько двох років тому відповідач самовільно облаштував вхідні двері в несучій стіні будинку. Свідок ОСОБА_8 ствердила, що ніколи в міліцію вони не звертались з приводу поведінки ОСОБА_4, а свідок ОСОБА_9 ствердив, що в даному будинку давно не був.

Надані позивачами фотознімки та фототаблиці не дають самі по собі достатніх підстав суду прийти до висновку про систематичність руйнування чи псування житлового будинку та про відсутність реагування відповідача на вжиті ними заходи впливу та попередження.

За таких обставин справи суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Судові витрати, відповідно до ст.88 ЦПК України, покласти на позивачів.

На підставі ст.116 ЖК України, керуючись ст..ст.10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається на протязі десяти днів з дня його проголошення через Володимир-Волинський міський суд Волинської області та набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Головуючий: /-/ підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського

міського суду ОСОБА_10