Ухвала суду № 68931194, 18.09.2017, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

18.09.2017

Провадження № 2/389/781/17

ЄУН 389/2068/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 року Суддя Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області Берднікова Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Обрій» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Обрій», в якому просив визнати недійсними укладені між ними 20 листопада 2008 року та 08 травня 2007 року договори оренди земельних ділянок. Одночасно позивач просив зобовязати відповідача негайно передати йому земельні ділянки загальною площею 4,12 га та 4,31 га, які знаходяться на території Цибулівської сільської ради, в стані придатному для цільового використання.

Під час вирішення питання щодо відкриття провадження у даній справі судом було встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, якою встановлено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви. Так, позивач, звернувшись до суду з чотирма вимогами, які по суті є двома вимогами майнового характеру (про визнання недійсними договору оренди земельної ділянки розміром 4,31 га від 20 листопада 2008 року та договору оренди земельної ділянки площею 4,12 га від 08 травня 2007 року із застосуванням наслідків недійсності вказаних правочинів, визначених статтею 216 ЦК України у виді повернення орендованих земельних ділянок), не зазначив ціни позову та не зазначив доказів на підтвердження грошової оцінки земельних ділянок, що є перешкодою для визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання даного позову до суду. Згідно з доданою до матеріалів позову квитанцією судовий збір сплачено лише на суму 640 грн.

Стаття 119 ЦПК України містить вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. За приписом пункту 4 частини 2 вказаної статті та частини 5, позовна заява має містити ціну позову щодо вимог майнового характеру, та до неї додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 80 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування, ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).

Ухвалою суду від 01 вересня 2017 року позовну заяву було залишено без руху на строк, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали та запропоновано позивачу оформити позовну заяву належним чином, зазначивши ціну позову, яка визначається дійсною вартістю майна (відповідних земельних ділянок) та доплатити судовий збір, сума якого має складати 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням вже сплаченого судового збору. Також позивачу запропоновано зазначити докази на підтвердження грошової оцінки спірних земельних ділянок.

На усунення вказаних недоліків позивачем надіслано до суду квитанцію про сплату судового збору на суму 640 грн. Уточнену позовну заяву із зазначенням ціни позову та доказів на підтвердження грошової оцінки спірних земельних ділянок суду не надано. Разом з цим, і обгрунтування причини, внаслідок якої позивач не може визначити ціну позову, відповідна заява не містить. Клопотання про визначення судом попереднього розміру судового збору не заявлено.

Таким чином, без зазначення ціни позову та вартості майна (грошової оцінки земельних ділянок), навіть з урахуванням доплаченої суми судового збору, неможливо встановити правильність сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду. Позов містить дві вимоги майнового характеру - ставка судового збору за подання до суду фізичною особою однієї вимоги майнового характеру, має складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8000 грн.).

Відтак, недоліки позовної заяви повною мірою не усунуті, а тому відповідно до ст.121 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України Про судовий збір, де зазначено, що сплачена сума судового збору повертаються за ухвалою суду, поміж іншого і у разі повернення заяви, ОСОБА_1 необхідно повернути сплачений ним на користь держави судовий збір.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.121,293 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Обрій» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Повернути ОСОБА_1сплачений ним судовий збір згідно з квитанцією від 15 серпня 2017 року №17 в сумі 640 грн. та згідно з квитанцією від 12 вересня 2017 року №4 в сумі 640 грн.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції у пятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Г.В. Берднікова