Вирок № 68930811, 15.09.2017, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/139/15-к

Провадження № 1-кп/352/6/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2017 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Струтинського Р.Р.,

секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.,

з участю прокурорів Присяжнюка В.Я.,Свірідова Д.І., Боровика С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1.,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014090000000126 від 08.05.2014 р. по обвинуваченню :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, студента ІФДМУ, працюючого продавцем в магазині «Мозаїка», що в м. Долина, Івано-Франківської області, інваліда третьої групи, не військовозобовязаного, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_4 та заподіяли потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:

08.05.2014 року приблизно о 01 год. 50 хв., в темну пору доби, суху погоду, обвинувачений - водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Galant», реєстраційний № НОМЕР_1, рухався ділянкою автодороги Н-09 Мукачеве-Львів, км. 299+800 м, що по вул. Січових Стрільців у смт. Лисець, Тисменицького району, Івано-Франківської області у напрямку м. Львів. У салоні автомобіля знаходились пасажири ОСОБА_4, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, а також ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які знаходились на задньому пасажирському сидінні. Рухаючись ділянкою дороги із заокругленням в праву сторону, зі швидкістю не менше 105 км/год, яка значно перевищувала максимально-допустиму швидкість на даному відрізку дороги, водій ОСОБА_1 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його руху та безпечно керувати ним, не справився з керуванням і виїхав за межі проїзної частини дороги вліво, де вчинив наїзд на огорожу будинків та стовп лінії електропередач.

При цьому обвинувачений ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 1.2., відповідно до якого в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

п. 2.3. б)., згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну;

п. 12.1., в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.4., відповідно до якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

У результаті порушення обвинуваченим ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої загинула пасажир ОСОБА_4 від відкритої черепно-мозкової травми з крововиливами в мякі покриви голови, під мяку мозкову оболонку головного мозку, мозочка та в речовину головного мозку, переломом кісток черепа, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку.

Пасажир ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла L2 зі звуженням просвіту хребетного каналу, закритого перелому поперечних відростків L1 - L2 - L3 зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоровя і не є небезпечними для життя у момент спричинення.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні предявленого йому в обвинувальному акті злочину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся і вибачившись перед потерпілими дав суду показання, в яких повністю підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення вищенаведеного у вироку. Щиро розкаюється у вчиненому, дуже шкодує за наслідками скоєного. Унаслідок постійних переживань значно погіршився стан здоровя. Заподіяні потерпілому ОСОБА_5 злочином збитки відшкодував в повному обсязі, а потерпілій ОСОБА_3 частково, у добровільному порядку. Цивільний позов закладений до нього визнає повністю. Просить суд суворо його не карати. Також обвинуваченим подано клопотання про застосування до ньогоЗакону України "Про амністію в 2016 році". Правові наслідки застосування акта амністії обвинувачений розуміє.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 дала суду показання про те, що що внаслідок ДТП загинули її дочка ОСОБА_4 Підтвердила, що відшкодувань заподіяних збитків від підсудного не потребує. Просить суд призначити підсудному покарання повязане з ізоляцією від суспільства, а кримінальне провадження розглядати за її відсутності.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав повністю, а також те, що він не оспорює фактичні обставини вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним та обмежено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудного, дослідженням доказів, які характеризують його особу та допитом потерпілої ОСОБА_3 Обвинувачений, потерпіла та інші учасники процесу не заперечували проти обмеженого порядку дослідження доказів, при цьому суд переконався, що останні правильно розуміють зміст ст. 349 КПК України.

Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведено повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 286 КК України, так як він керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_4 та заподіяли потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обтяжуючі відповідальність обвинуваченого обставини відсутні.

Обставинами, що помякшують покарання, суд визнає повне визнання вини ОСОБА_1, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілому ОСОБА_5 матеріальної та моральної шкоди та часткове відшкодування збитків потерпілій ОСОБА_3

Крім того, вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд приймає до уваги думку потерпілих щодо призначуваної ОСОБА_1 міри покарання, а також враховує і те, що останній негативно ставиться до вчиненого, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, навчаючись та працюючи займаються суспільно-корисною працею, раніше не судимий і до амінвідповідальності за порушення Правил дорожнього руху України не притягувався, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, являючись інвалідом третьої групи має вкрай незадовільний стан здоровя, його молодий вік.

Таким чином, беручи до уваги всі вищеперелічені обставини, дані про особу винного, суд вважає, що підсудному слід призначити основне покарання у виді позбалення волі на строк визначений нижньою межою санкції статті 286 ч. 2 КК України. Крім того, суд застосовує щодо обвинуваченого додаткове покарання, визначене вищевказаною частиною статті Закону - позбавлення права керувати транспортними засобами. Саме таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів

Крім того, оскільки на день набрання чинності 07.09.2017 року Закону України "Про амністію в 2016 році", обвинувачений ОСОБА_1 згідно висновку МСЕК № 667 від 11.04.2016 р. визнаний інвалідом третьої групи, вчинений ним з необережності злочин, передбачений ч.2ст. 286 КК України , не відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а провадження судом по даній кримінальній справі щодо останнього не завершене, ОСОБА_1 підлягає звільненню від відбування призначеного йому даним вироком судом, як основного так і додаткового покарання, на підставі п. «г»ст.1 Закону України "Про амністію в 2016 році". Будь-які обставини чи перепони, які б виключали можливість застосування щодо ОСОБА_1 акта амністії, судом не встановлено.

Цивільний позов Івано-Франківської обласної клінічної лікарні до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування заподіяних матеріальних збитків на лікування потерпілого ОСОБА_5, слід задоволити в повному обсязі, оскільки збитки медичному закладу в сумі 1138,27 грн. були спричиненні внаслідок неправомірних дій підсудного..

Окрім того, з представлених суду захисником підсудного квитанцій грошових переказів, які долучені до матеріалів кримінального провадження, стверджується, що ОСОБА_1 в рахунок добровільного відшкодування заподіяних потерпілій ОСОБА_3 моральних збитків, вніс на депозитний рахунок ТУ ДСА Івано-Франківської області кошти в розмірі 20000 грн., а тому їх слід звернути в користь останньої.

Питання про речові докази та питання відшкодування судових витрат понесених на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання три роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом основного та додаткового покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки - на підставі п. «г»ст.1 Закону України "Про амністію в 2016 році" від 07.09.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (код ЄДРПОУ 37952250, розрахунковий рахунок -31112115700002, банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача 836014) понесені по даному кримінальному провадженню судові витрати, а саме 491,40 грн. за проведення НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області інженерно-транспортної експертизи № 09/17-261 від 10.06.2014 р., 1107 грн. за проведення ЛНДІСЕ інженерно-транспортної експертизи № 2046 від 04.07.2014 р., 2115,60 грн. . за проведення ЛНДІСЕ інженерно-транспортної експертизи № 3091/3093 від 18.12.2014 р., 1992,60 грн. за проведення ЛНДІСЕ інженерно-транспортної експертизи № 3092/3094 від 18.12.2014 р., а всього 5706,60 грн.

Речові докази по даному кримінальному провадженню : автомобіль НОМЕР_2, що знаходяться на зберіганні на майданчику для затриманого транспорту ДП МВС України «Інформ-ресурси» в м. Івано-Франківську, повернути власникам чи особам, уповноваженим власниками на розпорядження даними транспортними засобами.

Цивільний позов Івано-Франківської Обласної клінічної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування понесених матеріальних витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 в користь Івано-Франківської ОКЛ - 1138,27 грн. заподіяної матеріальної шкоди.

Звернути з депозитного рахунку ТУ ДСА в Івано-Франківській області (р/р 37316005000355, МФО 836014, код 26289647 в ГУДК України в Івано-Франківській області, квитанція № ПН780809С1 від 22.09.2015 р., квитанція № ПН780903С1 від 23.09.2015 р.) на користь ОСОБА_3 20000 грн. внесених ОСОБА_1 грошових сум у відшкодування заподіяних злочином потерпілій моральних збитків.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Тисменицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку суду вручити прокурору, потерпілій та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя Р.Р. Струтинський