YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Дніпропетровська область

/

Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Ухвала суду № 68929618, 08.09.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Дата ухвалення

08.09.2017

Номер справи

202/4689/17

Номер документу

68929618

Форма судочинства

Кримінальне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1131/17 Справа № 202/4689/17 Слідчий суддя - Бєльченко Л.А. Суддя-доповідач - Крот С.І.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2017 року м.Дніпро

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді-доповідача Крот С.І.,

суддів Піскун О.П., Слоквенка Г.П.,

за участю секретаря Старовойтова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 липня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що він не отримував ніяких повідомлень і при розгляді справи не був присутнім, йому стало відомо про накладення арешту на його майно з інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно. Вважає, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту, на що слідчий суддя не звернув уваги та в порушення вимог ч.3 ст.172 КПК України дійшов до необґрунтованого висновку про необхідність його задоволення. Стверджує, що з арештованою квартирою ні слідчий, ні прокурор жодні слідчі дії не проводили, про можливі наміри їх проводити його не повідомляли, що підтверджує відсутність потреби в застосуванні арешту цього нерухомого майна.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року задоволено клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 та накладено арешт на нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку за кадастровим НОМЕР_18 та будинок АДРЕСА_11 (власник ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1);

- земельну ділянку за кадастровим НОМЕР_19, яка розташована за адресою: АДРЕСА_11 (власник ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2);

- групу інвентарних об'єктів у складі будівель та споруд, що розташовані за адресою: м.Дніпро, вул. Паторжинського, 23 (власник СТОВ «Аграрно-виробнича спілка «ДІОН», код ЄДРПОУ:25516791);

- комплекс будівель по переробці сільгосппродукції, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Солоне, вул. Кірова, буд.253-А (власник ТОВ АПК «Оліком», код ЄДРПОУ:30740904);

- квартиру АДРЕСА_3 (власник ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3);

- земельну ділянку за кадастровим НОМЕР_20 та будинок АДРЕСА_12 (власник ОСОБА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_4);

- земельні ділянки за кадастровим НОМЕР_21, НОМЕР_22, як розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с/рада Осадченська (власник ОСОБА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5);

- будинок АДРЕСА_13 (власник ОСОБА_8, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_6);

- квартиру АДРЕСА_4 (власник ОСОБА_9, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_7);

- будинок АДРЕСА_14 (власник ОСОБА_10, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8);

- квартиру АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9);

- земельну ділянку 1/106 садівниче товариство «Золотий ренет» в м.Дніпрі, кадастровий НОМЕР_23 та квартиру АДРЕСА_6 (власник ОСОБА_11, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10);

- земельні ділянки за кадастровим НОМЕР_24 НОМЕР_25,будинок АДРЕСА_15 та будинок АДРЕСА_16, (власник ОСОБА_12, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_11);

- земельну ділянку за кадастровим НОМЕР_26, розташовану за адресою: АДРЕСА_17 (власник ОСОБА_13, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_12);

- земельну ділянку за кадастровим НОМЕР_27 в с/раді Луганська Петрівського району Кіровоградської області, квартиру АДРЕСА_7 (власник ОСОБА_14 - дівоче прізвище ОСОБА_14, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_13);

- квартиру АДРЕСА_8 (власник ОСОБА_16, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_14);

- квартиру АДРЕСА_9 (власник ОСОБА_17, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_15);

- все нерухоме майно, що належить ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_16);

- все нерухоме майно, що належить ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_28);

- все нерухоме майно, що належить ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_17).

Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя посилався на те, що клопотання прокурора є обґрунтованим, оскільки існують ризики можливості подальшого відчуження вказаного нерухомого майна на користь третіх осіб, що перешкоджатиме встановленню всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Вирішуючи питання про дотримання ОСОБА_2 строку апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з того, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без участі власника майна ОСОБА_2, а отже, за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк її апеляційного скарження для останнього обчислюється з дня отримання ним копії даної ухвали. Інших правил визначення моменту початку строку апеляційного оскарження у цих правовідносинах процесуальний закон не містить.

Оскільки з наданих матеріалів не вбачається, що копія даної ухвали була у встановленому порядку отримана ОСОБА_2, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про пропущення строку апеляційного оскарження та необхідність розгляду і вирішення питання про його поновлення.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Колегією суддів встановлено, що в провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017042630000075 від 12 червня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Як вбачається з матеріалів, 12 червня 2017 року до Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_21 в інтересах ОСОБА_22 про те, що державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, зловживаючи службовим становищем, без наявності відповідних документів, шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, припинив обтяження, накладене ухвалою суду на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_18.

В ході досудового розслідування встановлено, що протягом квітня - червня 2017 року державними виконавцями Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_23 та ОСОБА_24, безпідставно, з порушенням вимог чинного законодавства, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про припинення обтяжень №10873232, №17901244, №18770517, №18770509, №11100584, №9437960, №11890162, №12095353, №10916806, №6083893, №7368670, №9237162, №6138463, №12916258, №14849490, №9498978, №9498682, №12590117, №12589916, №16059309, №3417142, №9519215, №6209310, №19282117, №6507937, №17371890.

Прийняті рішення державними виконавцями ОСОБА_24 та ОСОБА_23 про припинення вказаних вище обтяжень здійснено з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», інших законодавчих актів України.

В подальшому, після вчинення державними виконавцями вказаних вище неправомірних дій, об'єкти нерухомого майна, на які накладено обтяження, були відчужені на користь третіх осіб.

Постановою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 від 20 червня 2017 року нерухоме майно, у тому числі квартира АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_2), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017042630000075 від 12 червня 2017 року.

Колегія суддів враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що квартира АДРЕСА_1 має суттєве значення для з'ясування обставин скоєного злочину особами, злочинні дії яких направлені на незаконні операції з нерухомістю та існують ризики можливості подальшого відчуження вказаного нерухомого майна на користь третіх осіб, приходить до висновку, що слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на нерухоме майно.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують вищенаведених висновків колегії суддів.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб'єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Що стосується посилань апелянта на відсутність достатніх доказів вчинення особою чи особами кримінального правопорушення та недостатню вмотивованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів оцінює критично з міркувань, наведених вище щодо обґрунтованості підозри у вчиненні розслідуваного кримінального правопорушення та відповідності арештованого майна критеріям ст. 98 КПК України.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 та накладено арешт на нерухоме майно, а саме: