Рішення № 6892957, 24.11.2009, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

                                                                                                       Справа №2-220 /2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(повний текст)

         24  листопада 2009 року  Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого                                           судді Якових В.І.,

при секретарі                                          Канському О.С.,

за участю представника позивача      ОСОБА_1,

відповідачки                                           ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Красні Окни Одеської області цивільну справу за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України»  в особі філії - Красноокнянського Відділення №2830  до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

ВАТ „Державний ощадний банк України"  в особі філії - Красноокнянське  Відділення №2830 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3  та ОСОБА_2  про  стягнення  з  ОСОБА_3 заборгованості по кредиту у сумі 50016 грн. 24 коп., розірвання кредитного договору № 43 від 17.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_3   та  ВАТ „Державний ощадний банк України" в  особі філії - Красноокнянське відділення №2830 та  стягнення судових витрат по справі.

Позивач посилався на те, що Ощадбанком України, в особі керуючого відділенням №2830 з ОСОБА_3  було укладено кредитний договір № 43  від   17  березня 2008 року, згідно якого ОСОБА_3  отримав  кредит в сумі 50000 гривень строком на 36 місяців, з оплатою 17% річних за користування кредитом. В забезпечення повернення кредиту між ВАТ  «Державний ощадний банк України» в особі філії - Красноокнянське  Відділення №2830 і ОСОБА_3  був  укладений договір застави рухомого майна, також в забезпечення повернення кредиту між ВАТ  «Державний  ощадний  банк  України» в особі філії - Красноокнянське  Відділення №2830 і ОСОБА_2 та ОСОБА_3   був укладений   договір   поруки.  Позичальник порушив умови кредитного договору і допустив заборгованість за кредитом і відсотками.

В ході судового розгляду справи позивач неодноразово доповняв позовні вимоги,  вказуючи на помилку, просив  стягнути заборгованість кредитному договору №43 від 17.03.2008 року у сумі  50016 грн. 24 коп. солідарно як з боржника ОСОБА_3 так  із  з його майнового поручителя ОСОБА_2 (а.с.62),  звернути стягнення на передане ОСОБА_3  під заставу  майно  в забезпечення кредитного договору №43 від 17.03.2008 року  по договору застави №11 від 17 .03.2008 року. (а.с. 87), а також збільшив суму позову до 51046 грн. 21 коп., обумовлюючи тим, що  заборгованість по відсоткам  за користування кредитом за час розгляду справи збільшилась  до 8338 грн. 21 коп.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив  позовні вимоги та просив їх задовольнити пояснюючи,  що  відповідачі повинні були  виконати умови кредитного договору №43 від 17.03.2008 року  та договору поруки №55 від 17.03.2008 року і добровільно повернути банку кредитну  заборгованість, але від виконання своїх обов’язків по зазначеним договорам  відмовилися.  Також просив звернути стягнення на передане ОСОБА_3  під заставу  майно  по договору застави №11 від 17 .03.2008 року.

Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлений  про дату час і місце слухання справи, зокрема  оголошення в газеті «Чорноморські  новини» 12.09.2009 року, в  у судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив ( а.с.55-56,61). Тому суд, не маючи  відомостей про причину неявки відповідача, відповідно до ч.4 ст.169 та ч.1 ст.224 УПК України,  визнавши  неявку відповідача  неповажною та без повідомлення про причини неявки  проводив розгляд справи за відсутністю відповідача ОСОБА_3 за згодою позивача і відповідачки ОСОБА_2

Відповідачка ОСОБА_2  в  судовому засіданні позов відносно себе не визнала, пояснивши суду,  що її співмешканець на той час  ОСОБА_3  отримав  зазначені кредитні кошти і використовував їх на придбання для себе автомобіля, вона на прохання останнього дійсно уклала з банком договір поруки №55 від 17.03.2008 року, але ніякого відношення до кредитних коштів не має.

Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши наявні в матеріалах справи докази,  судом в судовому засіданні встановлені такі факти,  відповідні їм правовідносини та правові норми, яки підлягають застосуванню до цих правовідносин.

В судовому засіданні встановлено,  що 17 березня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк  України» в особі  філії – Красноокнянського відділення №2830 та ОСОБА_3 був  укладений кредитний договір №43, згідно  якого  позичальник отримав кредит в сумі  50000,00 грн.  строком на 36 місяців зі сплатою 17 % річних за користування кредитом. (а.с.7-9, 16-20).

В забезпечення виконання всіх зобов'язань, що  випливають  з кредитного договору, 17 березня 2008 року  між ВАТ  «Державний ощадний банк України” в особі філії - Красноокнянського відділення №2830 і ОСОБА_4  був укладений договір застави  №11, згідно якого останній передав у заставу автомобіль НОМЕР_1, 2006 року випуску, шасі ХТА21104060926616.  (а.с.10-13,68-80, 83-84).

Також  в забезпечення виконання  всіх  зобов'язань, що випливають  з  кредитного договору, 17 березня 2008 року між ВАТ  «Державний  ощадний  банк України» в особі філії - Красноокнянського відділення №2830 і ОСОБА_3 та ОСОБА_2  був  укладений договір поруки №55, згідно з  яким поручитель ОСОБА_2 прийняла на себе прямі зобов'язання відповідати перед кредитором - ВАТ «Державний  ощадний  банк України» по зобов'язанням боржника – ОСОБА_3  за кредитним  договором  №43 від 17 березня 2008 року. (а.с.14-15).

Згідно п. 1.6 кредитного договору позичальником прийнято на себе зобов'язання проводити погашення кредиту щомісячно, шляхом внесення готівки до каси банку не пізніше 17 числа кожного платіжного місяця, а  у  відповідності з п. 1.5.1.3 кредитного договору нараховані проценти повинні  бути  сплачені  позичальником  щомісячно, до 25 числа кожного місяця. Відповідач ОСОБА_3 проводив погашення заборгованості за кредитом та процентами неналежним чином, він не здійснював щомісячного погашення кредиту та процентів відповідно до умов кредитного договору, в результаті чого виникла прострочена заборгованість за кредитом та процентами.          Таким чином,  ОСОБА_3  порушив п.1.6  та  п. 1.5.1.3.  кредитного договору. (а.с.3,21).

Відповідач ОСОБА_3 отримав у ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Красноокнянського відділення №2830 кредит в сумі 50000,00 грн., борг по кредиту на 24.11.2009 року становить 43068  грн.,  по  відсоткам 8338 грн. 21 коп., разом загальна сума боргу становить 51406 грн. 21 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками та довідками філії - Красноокнянського відділення №3285 ВАТ «Державний ощадний банк України» (а.с.3,94)

 Право банку вимагати від позичальника належного виконання зобов'язань по кредитному договору передбачено п. 3.2.1 кредитного договору. Пунктом  3.2.2 кредитного договору передбачено, що банк має право при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за кредитним договором та стягнути заборгованість за кредитним договором в примусовому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, згідно з договором застави рухомого майна.  Відповідно до п. 3.3.2 кредитного договору позичальник зобов'язався відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов'язаннях, що випливають з кредитного договору. (а.с.8).        

Пунктом  3.1.5. договору застави майна передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання заставодавцем зобов'язання  за Кредитним договором в цілому, чи при несплаті або частковій не сплаті у встановлені строки суми кредиту, або відсотків  заставодержатель має право звернути стягнення на заставлено майно. (а.с.12).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, тобто сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що закріплено в ст. 509 ЦК України.

Сторонами  у  зобов'язанні  є  боржник  і   кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб, що передбачено в ст.  510  ЦК України.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 553 ЦПК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК  України передбачено,  що  у разі порушення боржником  зобов'язання, забезпеченого    порукою,   боржник   і поручитель  відповідають  перед   кредитором   як  солідарні  боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу,  процентів,  неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 589 ЦПК України,  у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на  предмет  застави,  за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення.

Так як зобов'язання не було виконано у встановлений строк, то банк набув право звернення стягнення на предмет застави, це право зберігається в первісному обсязі і у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, що передбачено ст. 590 ЦК України.

Згідно ст. 592 ЦК України банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави.

Згідно ж ст. ст. 611 та 651 ЦПК України  у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завдання цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, що вона розраховувала при укладенні угоди.

Статтею 1054 ЦК України встановлено,  що  за  кредитним  договором банк  надає  кредит  позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 19 Закону України «Про заставу» передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, а ст.20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Таким чином, суд вважає, що позивач на законних підставах пред'явив позов, повністю його обґрунтував, сума заборгованості  відповідає фактичним обставинам справи, арифметично вірна, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.    

Суд вважає, що вжиті ухвалою суду від 30 жовтня 2009 року заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_3  повинні бути застосовані до повного виконання рішення  суду або скасування їх судом.

Оскільки позов задовольняється в повному обсязі, тому витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.22-23), відповідно до статті 88 ЦПК України, суд покладає солідарно на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 57, 58, 59, 60, 61, 88, 151, 152,169, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 526, 553, 554, 589, 590, , 611, 651, 1054 ЦК України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу»,  суд , -

в  и  р  і  ш  и  в  :

Позов ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Красноокнянського Відділення №2830 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задовольнити.

Достроково розірвати кредитний договір №43, укладений 17  березня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк  України» в особі філії - Красноокнянського Відділення №2830  та  ОСОБА_3, згідно якого позичальник отримав кредит в сумі  50000 грн.  строком на 36 місяців зі сплатою 17 % річних за користування кредитом.

Звернути  стягнення  на  передане  позичальником - боржником ОСОБА_3 в заставу банку рухоме майно - автомобіль НОМЕР_1, 2006 року випуску, шасі ХТА21104060926616  на користь ВАТ  «Державний  ощадний банк України» в особі  філії - Красноокнянського Відділення №2830,  смт.Красні Окни вул.Першотравнева 23 р/р 29091900060001 в філії  Красноокнянського відділення ОБУ №2830 МФО 388283 код 02763624  на  загальну суму боргу 51406 грн. 21 коп.,  що   включає   залишок кредиту  43068 грн., заборгованість  по  відсоткам 8338 грн. 21 коп.  

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2  та  ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ВАТ  «Державний  ощадний банк України» в особі  філії - Красноокнянського Відділення №2830,  смт.Красні Окни вул.Першотравнева 23  р/р 29091900060001 в філії  Красноокнянського відділення ОБУ №2830 МФО  388283 код 02763624  заборгованість по кредитному договору № 43  від   17  березня 2008 року  в сумі 51406 грн. 21 коп.,  що   включає   залишок кредиту  43068 грн., заборгованість   по  відсоткам 8338 грн. 21 коп.  

Стягнути солідарно  з ОСОБА_3 та ОСОБА_2  на користь ВАТ  «Державний  ощадний банк України» в особі  філії - Красноокнянського відділення № 2830 судові витрати по справі: держмито у сумі 500 гривень 16 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 252 гривні.

Вжиті ухвалою Красноокнянського районного суду від 30 жовтня 2009 року заходи забезпеченню позову у виді накладення арешту на майно відповідача  ОСОБА_3 застосовуються до повного виконання рішення  суду або скасування їх судом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано.   Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана  у   строк, встановлений  статтею  294  ЦПК України,  рішення  суду набирає законної сили  після  закінчення  цього  строку.  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

   Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Красноокнянський районний суд Одеської області .  Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Красноокнянський районний суд Одеської області,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                                                Суддя :