Вирок № 68929074, 14.09.2017, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4184/16-к

Провадження № 1-кп/191/61/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гречко Ю.В.

за участю секретаря - Борисової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040390000876 від 26 травня 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с.Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 06.07.2010 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

- 13.05.2015 Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 29.05.2017 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.186, ч.3 ст.186 КК України,

за участю в судовому розгляді:

прокурора - Нікіфорова Ю.Ю.

обвинуваченого - ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з метою реалізації умислу на заволодіння майном своєї знайомої, ОСОБА_3, 13 травня 2016 року, о 15 год. 00 хв., прийшов до неї додому, а саме до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, зателефонувавши їй попросив вийти на вулицю. Після того, як ОСОБА_3 вийшла на вулицю, ОСОБА_2, знаходячись поруч з нею біля домоволодіння за місцем її проживання, розташованого за вищезазначеною адресою, побачив у ОСОБА_3 на середньому пальці правої руки каблучку з металу жовтого кольору, яка їй належить. ОСОБА_2, в той же день о 15 год. 10 хв., перебуваючи біля домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, підійшов до ОСОБА_3, з якою у нього зав'язалась розмова, в ході якої, реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_3, шляхом зловживання довірою, сказав останній, що йому необхідні гроші та він візьме у неї каблучку з жовтого металу та, через деякий час, поверне. Після чого ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_3, повторно, зловживаючи довірою, діючи умисно, переслідуючи корисливу мету, знаходячись біля домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, зняв з середнього пальця правої руки потерпілої ОСОБА_3 каблучку з жовтого металу. Потерпіла ОСОБА_3, будучи веденою в оману, не підозрюючи про злочинний умисел ОСОБА_2, довіряючи останньому, не заперечувала та погодилась на його прохання. Після того ОСОБА_2 зник з місця скоєння злочину з каблучкою з жовтого металу, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4143-16 від 22.08.2016 року становить 3450 грн. та в подальшому розпорядився нею за власним розсудом,таким чином спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 3450 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Повторно, 22 травня 2016 року, близько о 22 годині 40 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна прийшовши до квартири АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_4, в якій проживає зі своїм сином ОСОБА_5, де в момент коли останній, знаходячись у приміщенні квартири, почав відчиняти вхідні двері, ОСОБА_2 перебуваючи на сходовій клітині поруч з цими дверима, застосовуючи силу рук, шляхом ривка потягнув їх на себе, так що відчинилися навстіж. Злякавшись такої ситуації ОСОБА_5 розвернувся та побіг до спальної кімнати, ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, на відкрите заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що двері залишилися відчиненими проник до приміщення вищевказаної квартири та побіг в слід за ОСОБА_5 до спальної кімнати. В спальній кімнаті ОСОБА_2 побачив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та з ціллю усунення перешкоди, реалізуючи свій злочинний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, обома руками штовхнув ОСОБА_4, в результаті чого остання не втрималася на ногах і впала на диван. Після чого ОСОБА_2, з метою заволодіння чужим майном, підійшов ОСОБА_5, який в цей час перечепився через стіл та впав на підлогу, почав наносити лежачому на підлозі ОСОБА_5 удари ногами в область тулуба з метою подавлення опору останнього до супротиву, та повторно, умисно, відкрито, шляхом ривка, заволодів срібним ланцюгом 925 проби, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2936-16 від 22.08.2016 року, становить 2624,83 грн., який належить ОСОБА_4, таким чином спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 2624,83 грн. Після чого ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник та викраденим майні розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадені чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло, вчинене повторно.

Близько 13 години 40 хвилин, 06 червня 2016 року, ОСОБА_2, знаходячись поряд з буд. АДРЕСА_5, побачив раніше незнайому жінку, якою була потерпіла ОСОБА_6, яка проходила повз нього, прямуючи до свого місця проживання. Побачивши, що у ОСОБА_6 при собі знаходяться цінні речі, а саме прикраси з металу жовтого кольору, у нього раптово виник злочинний умисел, направлені на повторне відкрите заволодіння чужим майном. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливі мотивів, підбіг ззаду до потерпілої ОСОБА_6, яка в цей час знаходилась на дорозі між буд. АДРЕСА_5 Дніпропетровської області, окликнув її, на що вона повернулася в його сторону та ОСОБА_2, відкрито, шляхом ривку, повторно заволодів прикрасами з металу жовтого кольору, а саме ланцюгом 585 проби, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2987-16 від 22.08.2016 року, становить 14146,65 грн. та кулоном із зображенням «Божої матері з дитиною» 585 проби, вартість якого встановити не видалося можливим, завдавши потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 14146,65 грн. Після чого ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник та викраденим майне розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадені чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вищезазначених кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро покаявся та пояснив обставини подій таким чином, як вони викладені вище.

Свідчення обвинуваченого відповідають обставинам справи, які ніким не оспорюються. Обставини справи об'єктивно, повно і всесторонньо підтверджені письмовими доказами у справі у встановленому об'ємі.

Судом, з відома учасників судового розгляду, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів відносно обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви в добровільності і істинності їх позицій, а також роз'яснено судом, що вони будуть позбавлені право оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, судовим розглядом встановлено винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.186, ч.2 ст.186 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, передбачених ч.2 ст.190 України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, ступінь тяжкості злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, а також ступінь тяжкості злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

В якості пом'якшуючої покарання обставини згідно положень ст.66 КК України суд враховує щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України, є рецидив злочину.

Відповідно до вимог ч. ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, а також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає за необхідне для виправлення обвинуваченого призначити йому покарання в умовах ізоляції від суспільства в межах інкримінованого йому діяння.

З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої покарання обставини та обтяжуючої покарання обставини, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним інших правопорушень, йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.190, ч.2 ст.186, ч.3 ст.186 КК із застосуванням ч.1 ст.70 України.

Оскільки зазначеній злочини вчинено ОСОБА_2 до постановлення вироку Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 29.05.2017 року, то йому слід призначити покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою не обирати.

Згідно Закону №838-VIII від 26.11.2015 року (набрав чинності 24.12.2015 року) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було зараховано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.У строк попереднього ув'язнення включається строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду.

Законом України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення » було скасовано правило перерахунку відбування покарання один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Згідно з ч.2 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Офіційна публікація вказаного закону відбулась 21 червня 2017 року.

З урахуванням викладених обставин та їх правового обґрунтування суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 положення ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року з моменту затримання, тобто з 24 червня 2016 року до 20 червня 2017 року.

Речові докази у справі - срібний ланцюжок 925 проби, вагою 33,48 грамів, плетіння «Бісмарк», довжиною 55 см, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження № 12016040390000876 - повернути у власність ОСОБА_4

Цивільного позову по кримінальному провадженню не заявлено.

Понесені витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 176,20 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.186, ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.190 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ч.3 ст.186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі;

за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення призначеного покарання за даним вироком покарання за вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 29 травня 2017 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з дня затримання ОСОБА_1, тобто з 24 червня 2016 року, зарахувавши, на підставі ч.5 ст.72 КК України, в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення з 24 червня 2016 року до 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази по справі - срібний ланцюжок 925 проби, вагою 33,48 грамів, плетіння «Бісмарк», довжиною 55 см, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження № 12016040390000876 - повернути у власність ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с.Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, на користь держави в особі УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпро, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи №2936-16 від 22 серпня 2016 року в розмірі 176 (сто сімдесят шість) грн. 20 коп.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд в строк 30 (тридцяти) діб з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: Ю. В. Гречко