Ухвала суду № 68926464, 11.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі :

за участю: представника позивача ОСОБА_5,

відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 жовтня 2016 року

У справі за позовом Дочірнього підприємства «Дарниця-1» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 жовтня 2016 року позов задоволено./а.с. 47-49 /

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема не враховано, що ДП «Дарниця-1» зобов'язано довести до відома споживачів інформацію про загальний розмір тарифу, його структуру, періодичність надання послуги та обґрунтування причин зміни тарифу, шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування, у друкованих місцевих засобах масової інформації, веб-сайті суб'єкта господарювання та інформаційних стендах. Вказувала на те, що жодної інформації щодо змін тарифів в зазначеному порядку оприлюднено не було. Також вказувала на те, що судом першої інстанції помилково встановлено, що вона частково здійснювала оплату за надані комунальні послуги, оскільки така оплата проводилась у повному обсязі згідно укладеного договору від 16.02.2012 р. у розмірі 211, 67 щомісячно, оскільки жодних змін у вказаний договір не вносилось в порядку ч. 5 п. 12 договору. Крім того, вказувала і на те, що позивачем не надано належного розрахунку тарифу, його складових, та з яких розрахунків виходив позивач, нараховуючи заборгованість за надані послуги. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просила рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1 та власником особового рахунку, що підтверджується довідкою ДП «Дарниця-1» за вих.№519 від 11.04.2016 року (а.с.11); відповідачка зареєстрована та проживає в зазначеній квартирі (а.с.17); 16.02.2012 року між сторонами було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с.6-8).

Будинок АДРЕСА_2 знаходиться на балансі та утриманні ДП «Дарниця-1» - позивача.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.43-44) вбачається, що по квартирі НОМЕР_1 налічується заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з березня 2013 року по липень 2016 року (включно) - у загальному розмірі 4034 грн. 40 коп., з яких 3943,27 грн. - експлуатаційні витрати; 91,13 грн. - заборгованість за опалення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст. 526, 623 ЦК України про те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором, та ст. 20, 32 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" про те, що розмір плати за житлово-комунальні послуги, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій розраховується і встановлюється виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Встановивши, що відповідачка не заперечує про те, що вона сплачувала за спожиті послуги надані позивачем, виходячи з тарифів, які були зазначені на момент підписання договору від 16.02.2012 року (а.с.31-33), враховуючи встановлені обставини справи та надані сторонами докази у їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги позивача доведені в судовому засіданні, тобто позов підлягає задоволенню, а саме - з відповідачки підлягає стягненню на користь ДП «Дарниця-1» сума заборгованості у розмірі 4034 грн. 40коп.

Доводи апеляційної скарги, щодо недоведення до її відома, як споживача, інформації про надані послуги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки згідно п. 2.5. Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, що затверджений Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №390 від 30.07.2012 р., суб'єктами господарювання, що надають послуги з вивезення побутових відходів до відома споживачів доводиться така інформація: загальний розмір тарифу для кожного виду побутових відходів та його структура, тощо, однак вказаний пункт стосується суб'єктів господарювання, які надають послуги з вивезення побутових відходів. Водночас позивач є суб'єктом господарювання, який надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, про що і укладено договір про надання послуг з утримання будинків, тому відносини між сторонами регулюються укладеним договором.

Доводи апеляційної скарги в частині незмінності розміру оплати за надані комунальні послуги, що становить 211, 67 грн. та відсутності заборгованості, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки п. 3 договору «Про надання послуг з утримання будинків та прибудинкової території» вказує на щомісячну плату 211,67 грн. на дату укладення договору, а відповідно до п.12 договору позивач має право, а не зобов'язаний, вносити зміни у договір за погодженням зі споживачем, оскільки інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства про доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, затвердженому Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №390 від 30.07.2012 р.

Крім того, враховується і правова позиція Верховного Суду України, викладена у справі 6-59цс13від 30.10.2013р. про те, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 жовтня 2016 року - відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: