Ухвала суду № 68926408, 12.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Усика Г.І.

суддів - Невідомої Т.О., Ратнікової В.М.

при секретарі - Крічфалуши С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 р. у справі за клопотанням Ділекс Чартерінг АпС про надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного трибуналу Німецької Морської Асоціації Арбітражу від 21 серпня 2015 р. за позовом Ділекс Чартерінг АпС до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» по справі Кондок V,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 р. представник Ділекс Чартерінг АпС звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного Трибуналу Німецької Морської Асоціації Арбітражу від 21.08.2015 р. за позовом Ділекс Чартерінг АпС до ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» по справі КОНДОК V, яким зобов'язано ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» сплатити на корить Ділекс Чартерінг АпС основну суму заборгованості у розмірі 1 583 687,50 доларів США; проценти за період до 31.12.2013 р. включно на загальну суму 56 433,84 доларів США; проценти на основну суму (1 583 687,50 доларів США) за ставкою 7,37 % річних за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р.; сплатити проценти на основну суму за ставкою 800 базисних пунктів вище встановленої законом процентної ставки, що передбачена р. 247 Цивільного кодексу Німеччини за період з 01.07.2014 р. до дня оплати (обидва дні підлягають включенню); сплатити 6 314,60 євро як компенсацію за юридичні витрати, що виникли у зв'язку з арбітражним розглядом справи; внести 2/3 витрат на арбітражний розгляд, а Ділекс Чартерінг АпС - 1/3. Відповідно ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» повинно сплатити Ділекс Чартерінг АпС суму в розмірі 25 771, 69 євро.

Справа № 761/37045/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/9133/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Савицький О.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І.Посилаючись на те, що боржник у добровільному порядку не виконав рішення Арбітражного Трибуналу Німецької Морської Асоціації Арбітражу від 21.08.2015 р., просив задовольнити зазначене клопотання та видати виконавчий лист.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.07.2016 р. клопотання Ділекс Чартерінг АпС задоволено частково.

Надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення Арбітражного Трибуналу Німецької Морської Асоціації Арбітражу від 21.08.2015 р. за позовом Ділекс Чартерінг АпС до ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» у справі КОНДОК V шляхом стягнення з ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь Ділекс Чартерінг АпС основної суми заборгованості в розмірі 39361616,90 грн.

(за курсом НБУ станом на 1.07.2016 р. становить 1 583 687,50 доларів США; процентів за період до 31.12. 2013 р. включно на загальну суму 1 402 629, 74 грн. (за курсом НБУ станом на 1.07.2016 р. становить 56 433,84 доларів США; процентів за період з 1.01.2014 р. по 30.06.2014 р. - 1 438 553,81 грн. (за курсом НБУ станом на 1.07.2016 р. становить 57 879,22 доларів США; процентів за період з 1.07. 2014 р. по 11.05.2016 р.- 5 282 635,13 грн. (за курсом НБУ станом на 1.07. 2016 р. становить 212 543,18 доларів США; подальших процентів за ставкою 800 базисних пунктів вище встановленої законом процентної ставки, що передбачена р. 247 Цивільного Кодексу Німеччини за період з 12.05.2016 р. до дня оплати; компенсацію за юридичні послуги в розмірі 174 052,73 грн. (за курсом НБУ станом на 1.07.2016 р. становить 6 314,60 євро; витрати на арбітражний розгляд - 710 359,00 грн. (за курсом НБУ станом на 1.07.2016 р. становить 25 771,69 євро.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» просив зазначену ухвалу скасувати, та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Зазначав, що суд першої інстанції в порушення ч.2 ст. 22 ЦПК України прийняв експертні висновки спеціаліста Крістофера Зартха, що перебував в прямих трудових відносинах із заявником.

Встановивши необхідність звернення до Міністерства юстиції України для тлумачення Цивільного Кодексу Німеччини, суд в подальшому відмовився від такого звернення, пославшись на те, що воно є правом, а не обов'язком суду, і такої необхідності в даній справі суд не вбачає, що суперечить положенням ч. 4 ст. 10 ЦПК України, яка передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з׳ясуванню обставин справи, та сприяє сторонам у здійсненні їхніх прав і обов'язків. При цьому суд не прийняв до уваги, що в судовому засіданні представник боржника неодноразово зазначав про тяжкий фінансовий стан ДАТ «Чорноморнафтогаз», що позбавляє його можливості оплатити послуги експертів для належного встановлення фактів, що були предметом розгляду суду першої інстанції.

Також суд не взяв до уваги встановлену Арбітражним Трибуналом Німецької Морської Асоціації Арбітражу необхідність полегшення виконання рішення за кордоном. Натомість зобов'язав в постановленій ним ухвалі в подальшому виконувати на території України законодавство іншої держави та при виконанні вказаної ухвали користуватися законодавством Німеччини.

Крім того суд першої інстанції не надав правової оцінки доводам відповідача про неналежний склад Арбітражного Трибуналу, який було сформовано під час прийняття Арбітражного рішення.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14.09.2016 р. апеляційну скаргу ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» відхилено, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01.07.2016 р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» задоволено частково.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14.09.2016 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представник ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав. Заявив клопотання про звернення апеляційного суду до Міністерства юстиції України щодо встановлення змісту норм права іноземної держави, зокрема щодо зазначеного у рішенні Арбітражного Трибуналу Німецької Морської Асоціації Арбітражу стягнення «подальших процентів за ставкою 800 базисних пунктів вище встановленої законом процентної ставки, що передбачена р. 247 Цивільного Кодексу Німеччини за період з 12 травня 2016 року до дня оплати» .

На обґрунтування своїх доводів посилався на положення ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право», та неможливість подання товариством документів, що підтверджують зміст норм права іноземної держави у зв'язку з тяжким його фінансовим станом.

Представник Ділекс Чартерінг АпС просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Заперечував проти задоволення клопотання ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про звернення апеляційного суду до Міністерства юстиції України щодо встановлення змісту норм права іноземної держави, посилаючись на те, відсутність поважних причин, які б перешкоджали боржнику самостійно подавати такі документи, як це передбачено ч. 3 ст. ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право», значну тривалість часу з моменту звернення заявника з клопотанням до суду, яку боржник не використав, що на його думку свідчить про умисне затягування ним розгляду клопотання в суді, а також на відсутність належного обґрунтування необхідності встановлення судом змісту норм права іноземної держави з огляду на те, що визнання рішення іноземного суду чи міжнародного арбітражу не передбачає формальної процедури підтвердження юридичної дійсності арбітражного рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи клопотання Ділекс Чартерінг АпС в частині надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного Трибуналу Німецької Морської Асоціації від 21.08.2015 р., суд першої інстанції виходив з того, що ним не встановлено підстав для відмови в його задоволенні, передбачених ст. V Нью-Йоркської конвенції та ст. 396 ЦПК України.

Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських відносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Частиною 1 статті 82 зазначеного Закону передбачено, що визнання та виконання рішень, визначених у ст. 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Статтею III Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, прийнятої 10.06.1958 року в Нью-Йорку, ратифікованої Україною 10.10.1960 р., яка вступила в силу для України 08.01.1961 р. (надалі Нью-Йоркська конвенція), передбачено, що кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення обов׳язковими та приводить їх до виконання відповідно до процесуальних норм тієї території, де запитується визнання та приведення до виконання цих рішень, на умовах, викладених у цій Конвенції.

Відповідно до п. (d) ч. 1 ст. V Нью-Йоркської Конвенції, ч. 2 ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» у визнанні й виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона надасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, докази того, що склад арбітражного суду або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін чи за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж.

За змістом ст. 396 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи; якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; в інших випадках, встановлених законами України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на твердження боржника про неналежний склад Арбітражного Трибуналу, який було сформовано під час прийняття Арбітражного рішення, є безпідставними.

Доводам представника ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про неналежне формування складу Арбітражного трибуналу надана оцінка в Арбітражному рішенні, зокрема у п. 2 розділу II (Обгрунтування) зазначено, що трибунал сформовано належним чином. Твердження боржника про те, що арбітр д-р Буш не був належним чином призначений досліджувалися арбітражним Трибуналом, яким було встановлено, що е-мейлом від 11.11.2013 р. д-р Буш був призначений арбітром д-ром Крістофом Хаше, який виступав в якості арбітра ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», повноваження якого діяти в якості адвоката боржником не заперечувались.

В судовому засіданні представник ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» не надав будь-яких доказів, які б підтверджували неналежне формування складу Арбітражного трибуналу.

Щодо посилань в апеляційній скарзі на невиконання судом першої інстанції положень ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» та ч. 4 ст. 10 ЦПК України в частині заявленого представником боржника клопотання про встановлення змісту та тлумачення норми права іноземної держави, зокрема р. 247 Цивільного Кодексу Німеччини, то перевіряючи зазначені доводи та висновки, викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.05.2017 р., колегія суддів ураховує наступне.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що при застосуванні норми права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.

З метою встановлення змісту норми права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ України чи за кордоном або залучити експертів (ч. 2 ст. 8 Закону).

Аналіз зазначеної норми свідчить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що звернення суду до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ України чи за кордоном є одним із способів встановлення змісту норми права іноземної держави у разі його застосування, і не є обов׳язковим при вирішенні спорів з іноземним елементом.

Частиною 3 ст. 8 Закону передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документ, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог і заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

Твердження представника боржника про неможливість надання ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» документів, що підтверджують зміст норм права іноземної держави у зв'язку з тяжким фінансовим станом товариства є непереконливими з огляду на надані представником заявника документи, що підтверджують фінансову можливість боржника здійснювати значні суми оплат за договорами публічних закупівель та на представництво його інтересів з юридичних питань, які представник боржника не спростував.

Відмовляючи у задоволенні клопотання представника ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про звернення до Міністерства юстиції України щодо встановлення норм права іноземної держави, колегія суддів виходила з наведених обставин, а також відсутності необхідності встановлення судом змісту норм права іноземної держави, її тлумаченням та практики застосування, зокрема з наступного.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 грудня 1999 р. «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», клопотання про визнання й виконання рішення іноземного суду (арбітражів) суд розглядає у визначених ним межах і не можу входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Пунктом 8 Арбітражного рішення зобов'язано ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» сплатити Ділекс Чартерінг АпС проценти на основну суму за ставкою 800 базисних пунктів вище встановленої законом процентної ставки, що передбачена р. 247 Цивільного Кодексу Німеччини, за період з 1.07.2014 р. до дня оплати (обидва дні підлягають включенню).

Виходячи з положень діючого законодавства, що визначає порядок вирішення клопотань про визнання та виконання рішень іноземних судів (арбітражів), суд не має повноважень вдаватися в оцінку правильності Арбітражного рішення щодо правильності застосування арбітражним судом р. 247 Цивільного Кодексу Німеччини.

Ділекс Чартерінг АпС надано розрахунок процентів згідно п. 8 Арбітражного рішення, підтвердженого двома експертними висновками від 25.02.2016 р., підготованого адвокатом Крістофом Зартхом та адвокатом Гаральдом Гібнером від 27.04.2016 р. Сума процентів, що підлягає стягненню на основі п. 8 Арбітражного рішення, у зазначених висновках є однаковою.

За змістом роз'яснень, викладених у п. 10 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.05.2013 р. № 24-754/0/4-13, вирішуючи питання про докази у справах з іноземним елементом, суд має враховувати принцип змагальності сторін (стаття 10 ЦПК) та обов'язок доказування (стаття 60 ЦПК).

Кожна зі сторін, у тому числі й іноземні особи, повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказами згідно зі статтею 57 ЦПК є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, не погоджуючись із наданим Ділекс Чартерінг АпС розрахунком, ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» мало надати контррозрухунок чи обґрунтовані заперечення стосовно дійсності та правильності такого розрахунку.

Ділекс Чартерінг АпС надав належне обґрунтуванням нарахування заборгованості, відповідно до рішення Арбітражного Трибуналу.

ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», діючи на власний розсуд своїм правом не скористався, не навів обґрунтованих заперечень стосовно наданого розрахунку, і не спростував його належними та допустимими доказами.

Таким чином суд першої інстанції, виходячи з положень п. (d) ч. 1 ст. V Нью-Йоркської Конвенції, ч. 2 ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» , ст.ст. 8, 81, 82 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст. 396 ЦПК України, які регулюють спірні правовідносини, а також ст.ст. 10, 60 цього Кодексу, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання Ділекс Чартерінг АпС .

Ураховуючи наведене, підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», не убачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» відхилити, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01.07.2016 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: Судді: