Ухвала суду № 68926143, 13.09.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/12912/17

Провадження № 22-ц/792/1637/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді Ярмолюка О.І.,

суддів Купельського А.В., Пастощука М.М.,

секретар Шевчук Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року про відкриття провадження у справі,

встановила:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» (далі - ТОВ «Єврокар Україна») про визнання договору фінансового лізингу недійсним і стягнення грошових коштів.

ОСОБА_1 зазначила, що 22 червня 2017 року сторони уклали договір фінансового лізингу № 2227, за умовами якого відповідач зобов'язався придбати у власність і передати їй у користування автомобіль Renault Logan на певний строк за плату. У той же день на виконання зобов'язання за цим договором позивач сплатила ТОВ «Єврокар Україна» 34 269 грн 70 коп. Умови договору фінансового лізингу є несправедливими та суперечать положенням Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-ХІІ). Сам договір не містить конкретних відомостей щодо предмету лізингу та укладений сторонами з недодержанням вимоги закону про його нотаріальне посвідчення, а ТОВ «Єврокар Україна» вчинило цей договір без відповідного дозволу (ліцензії) на право здійснення фінансових послуг. Договір фінансового лізингу відповідно до ст. 220 ЦК України є нікчемним і не відповідає вимогам закону, тому в силу ст.ст. 203, 215, 227 ЦК України він має бути визнаний судом недійсним.

За таких обставин ОСОБА_1 просила суд визнати договір фінансового лізингу № 2227 від 22 червня 2017 року недійсним і стягнути з ТОВ «Єврокар Україна» на свою користь 34 269 грн 70 коп.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року відкрито провадження у справі.

В апеляційній скарзі ТОВ «Єврокар Україна» просить скасувати ухвалу суду та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про підсудність посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Сторони, які в установленому порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з'явилися. Повідомлені позивачем ОСОБА_1 причини неявки у судове засідання (перебування у відрядженні) не є поважними, тому в силу ст.ст.169, 304, 305 ЦПК України апеляційний суд вважає можливим розглянути справу без її участі.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

В силу ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Стаття 110 ЦПК України встановлює правила альтернативної підсудності. Як передбачено частиною 5 цієї статті, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Із положень ч. 1 ст. 806 ЦК України слідує, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з п.п. 3, 17 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-ХІІ виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 2664-ІІІ) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

До фінансових послуг відноситься фінансовий лізинг (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2664-ІІІ).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним (Законом № 1023-ХІІ) регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що правовідносини, які виникають із договору фінансового лізингу, підпадають під дію Закону № 1023-ХІІ.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір у зв'язку з укладенням ними договору фінансового лізингу, а місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано у кв. АДРЕСА_1.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України дана справа підсудна Хмельницькому міськрайонному суду Хмельницької області.

Доводи ТОВ «Єврокар Україна» про недотримання судом правил підсудності не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах справи.

Оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» відхилити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року про відкриття провадження у справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий /підпис/ О.І. Ярмолюк

Судді: /підпис/ А.В. Купельський

/підпис/ М.М. Пастощук

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції - Салоїд Н.М.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 57