Ухвала суду № 68924650, 30.08.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/3650/17

пр.№ 4-с/464/63/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2017 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Рудаков І.П.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1-В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на постанову, дії та бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львів,-

в с т а н о в и в :

заявник (стягувач) ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (ПАТ «Львівгаз») звернулося до суду зі скаргою на постанову, дії та бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львів, просить скасувати постанову про повернення виконавчого документу від 30.12.2013р. та зобов’язати державного виконавця Сихівського ВДВС м.Львова відновити виконавче провадження на підставі судового наказу № 464/4709/13-ц. Скаргу мотивовано тим, що постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу Сихівського районного суду м.Львова від 24.05.2013р. за заявою ПАТ «Львівгаз» про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за послуги газопостачання. В подальшому, 30.12.2013р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Проте, постанова стягувачу не надходила та про таку стало відомо лише у травні 2017р. з відповіді на відповідний запит. Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу слугувало те, що у боржника відсутнє майно на яке можна звернути стягнення в порядку стягнення визначеного судовим наказом боргу. Проте, акт про перевірку майнового стану боржника у матеріалах виконавчого провадження відсутній, опис майна боржника не здійснювався, не вжито додаткових заходів щодо забезпечення доступу до житлового приміщення боржника, не ініційовано питання про обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Таким чином, заявник вважає бездіяльність державного виконавця щодо не направлення на адресу ПАТ «Львівгаз» постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та дії щодо винесення такої постанови неправомірними, у зв’язку з чим вказану постанову необхідно скасувати та зобов’язати державного виконавця відновити виконавче провадження.

Представник стягувача ПАТ «Львівгаз» у судове засідання не з’явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд скарги за його відсутності, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника стягувача, на підставі наявних у справі доказів.

Головний державний виконавець Сихівського ВДВС м.Львів ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, проте подав суду письмове заперечення, яке на попередньому судовому засіданні підтримав, надавши пояснення аналогічні його змісту. Зокрема, вказав, що 30.12.2013р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа (судового наказу) стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на той час. Згідно із актом про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 24.02.2017, матеріали виконавчого провадження знищено у зв’язку з закінченням трирічного строку зберігання. Крім того надав серед іншого витяг з Єдиного реєстру виконавчих проваджень, в якому зазначено усю інформацію щодо цього виконавчого провадження. Просив суд в задоволенні скарги відмовити, а розгляд справи проводити у відсутності представника установи.

У зв’язку з неявкою представників сторін, які належним чином були повідомленні про час та місце розгляду скарги, а також з врахуванням заявлених клопотань, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали скарги та цивільної справи, з’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що у провадженні ОСОБА_4 відділу державної виконавчої служби м.Львів перебувало виконавче провадження №39639827, з приводу примусового виконання судового наказу Сихівського районного суду м.Львова №464/4709/13-ц від 24.05.2013р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Львівгаз» заборгованості за спожитий природний газ та 30.12.2013р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (1999р.).

ОСОБА_4 ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області від 13.04.2017р. стягувача ПАТ «Львівгаз» повідомлено, зокрема, про результати згаданого виконавчого провадження, а також роз’яснено, що відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженої Наказом № 2274/5 від 25.12.2008р. МЮУ виконавчі провадження трьох річний термін зберігання яких закінчився (2013рр.) підлягають знищенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (1999 р.), чинного на момент вчинення оскаржуваних дій, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби затверджено Наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008. Так, відповідно до цього Порядку, в редакції, чинній на час вчинення оскаржуваних дій, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить три роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (п.9.9.).

Крім цього, вищевказаним Порядком серед іншого передбачено наступне:

- завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня 2017 року, в якому складений акт; виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою (п.9.10);

- відбір виконавчих проваджень для знищення та їх знищення здійснюються один раз на рік, не пізніше 1 березня поточного року; для проведення знищення виконавчих проваджень в органі державної виконавчої служби створюється комісія, склад якої затверджується на підставі відповідного організаційно-розпорядчого документа керівника органу державної виконавчої служби; до складу комісії повинно входити не менше п’яти осіб. (п.9.12);

- виконавчі провадження, відібрані для знищення, повинні бути знищені паперорізальними машинами або шляхом спалення, про що зазначається в акті про вилучення виконавчих проваджень для знищення (п.9.13).

Вимоги Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби при знищенні виконавчого провадження дотримано.

Відповідно до п.1.1 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №43/5 від 20.05.2003 (чинного на час вчинення оскаржуваних дій), Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (надалі – Єдиний реєстр) – це комп’ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії.

Пунктами 2.3, 3.1 Положення визначено перелік даних, що вносяться до Єдиного реєстру у органі ДВС.

Як вбачається з наданого суду витягу є Єдиного реєстру, у такому зазначена уся необхідна інформація, передбачена п.2.3, 3.1 Порядку. Серед іншого наявні відомості про те, що боржнику надався строк для добровільного виконання та в ході виконання встановлено, що згідно відповіді УДАІ у Львівській області боржник транспортними засобами не володіє; при виході за адресою проживання боржника ліквідного майна не виявлено, про що складено відповідний акт; реалізувати нерухоме майно не давалось можливим, оскільки згідно ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється; іншого майна на яке можливо було звернути стягнення у боржника відсутнє; встановити місце праці боржника виявилось неможливим.

Крім цього, відповідно до п.5.1 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь. Указаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі Інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру. З метою забезпечення доступу до інформації даного реєстру сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз’яснюється таке право, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.

Європейським Судом з прав людини в справі «Каракуця проти України» (Karakutsya v. Ukraine, 18986/06, 16.02.2017) не встановлено порушення права доступу до суду, у зв’язку з тим, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді справи протягом одного року та восьми місяців.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в ході виконавчого провадження державним виконавцем вжито усі необхідні та допустимі заходи з метою належного виконання судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Повернення виконавчого документа відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства, про що внесено відомості до Єдиного реєстру виконавчих проваджень, доступ до якого має кожна зі сторін виконавчого провадження. Знищення виконавчого провадження здійснено з дотриманням відповідних строків та порядку.

Таким чином, відсутні підстави для висновку, що діями державного виконавця порушено права чи свободи стягувача, у зв’язку з чим, у задоволенні скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (1999р.) ст.ст. 197, 383, 385 - 387 ЦПК України, –

у х в а л и в :

у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на постанову, дії та бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львів – відмовити.

Ухвала може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І. П. Рудаков