Рішення № 6892349, 17.11.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" листопада 2009 р. справа № 5020-3/328

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Відкритого акціонерного товариства “Стальмонтаж”

(99000, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 5А)

про стягнення заборгованості у розмірі 7050,96 грн.

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач ОСОБА_2, представник, довіреність АМК №697116 від 16.11.2009;

відповідач не зявився.

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Стальмонтаж” (далі відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 9999,00 грн., з яких: 9900,00 грн. сума основного боргу, 99,00 грн. 3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача умов договору перевезення вантажів автомобільним транспортом в частині внесення оплати за надані послуги.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.10.2009 порушено провадження у справі №5020-3/328, розгляд справи призначений на 27.10.2009.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений на 17.11.2009 через незявлення представників сторін.

У судовому засіданні 17.11.2009 представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог у звязку із частковою сплатою відповідачем суми боргу, відповідно до якої просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 7050,96 грн., з яких: сума основного боргу 6900 грн., сума 3% річних 150,96 грн. (арк.с.39-40).

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Отже, зменшення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд приймає цю заяву до розгляду.

У судове засідання 17.11.2009 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки не повідомив.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається, тому суд вирішив розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами (у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.04.2009 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Підрядник) та Відкритим акціонерним товариством “Стальмонтаж” (Замовник) укладений договір перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі Договір), згідно з умовами якого Підрядник приймає на себе зобовязання надати послуги та виконати роботи щодо надання справного автотранспорту та спецтехніки за попереднім замовленням Замовника, а Замовник, в свою чергу, зобовязується забезпечити нормальну роботу автотранспорту та спецтехніки, видачу та приймання вантажів, не допускаючи простою. Заправка автотранспорту може відбуватися паливом як Замовника, так і Підрядника за узгодженням сторін.

Відповідно до пунктів 2.1-2.4 Договору, оплата послуг за Договором здійснюється на підставі тарифів, зазначених у Додатку, який є невідємною частиною Договору. У випадку зміни ціноутворюючих факторів, тариф може бути зміненим, про що Підрядник зобовязаний повідомити Замовника у письмовій формі.

Замовник здійснює 100% передоплату за надання автотранспорту.

Після виконання робіт/послуг Підрядник надає Замовнику документи, які підтверджують їх виконання.

Згідно з пунктом 4.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобовязань, що випливають з цього Договору, сторони несуть взаємну матеріальну відповідальність у межах, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, він набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2009.

За умовами Договору Підрядник здійснив перевезення вантажів, що підтверджується актами здавання, приймання виконаних робіт №35 від 30.04.2009 на суму 9400,00 грн., №36 від 05.05.2009 на суму 7600,00 грн., №40 від 23.05.2009 на суму 1600,00 грн. на загальну суму 18600,00 грн. (арк.с.7-8).

Натомість відповідач зобовязання за договором виконував неналежним чином, у звязку з чим на момент подачі позову в нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 9900,00 грн. (враховуючи здійснені відповідачем оплати відповідно до платіжних доручень №200 від 30.04.2009 на суму 700,00 грн., №270 від 02.07.2009 на суму 3000,00 грн., а також за прибутково-касовим ордером №1 від 26.06.2009 на суму 5000,00 грн.).

Неналежне виконання зобовязань за договором в частині оплати за отримані послуги і стало причиною для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання господарського договору.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати наданих за вказаним договором послуг, з урахуванням 3% річних за несвоєчасну їх оплату. Тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), які регулюють загальні положення про зобовязання, питання виконання зобовязань та відповідальності за порушення зобовязань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Загальні положення про договір про надання послуг регламентовані главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України унормовано таке: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В пункті 2.3. Договору сторони визначили, що оплата наданих послуг здійснюється замовником на умовах 100%-ної передоплати.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач мав оплатити надані йому послуги з перевезення вантажів в сумі 9400,00 грн. в строк до 30.04.2009; в сумі 7600,00 грн. до 05.05.2009; в сумі 100,00 грн. до 23.05.2009. Натомість він сплатив лише 11700,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок та платіжного доручення №512 від 06.11.2009 (арк.с.31-33). Будь-яких інших доказів на підтвердження оплати ВАТ “Стальмонтаж” заборгованості перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відповідачем не надано.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6900,00 грн. (18600,00 11700,00) є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 150,96 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічне положення щодо сплати процентів міститься і в частині третій статті 692 Цивільного кодексу України.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд зазначає, що, в цілому, він здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства України, хоча і має певні недоліки.

Судом зроблений власний розрахунок 3% річних:

за період з 01.05.2009 по 05.05.2009 (5 днів) від суми 8700,00 грн.

(9400,00-700,00): 8700,00*3/365/100*5 = 3,58 грн.

за період з 06.06.2009 по 23.05.2009 (18 днів) від суми 16300,00 грн.

(8700,00+7600,00): 16300,00*3/365/100*18 = 24,12 грн.

за період з 24.05.2009 по 26.06.2009 (34 дні) від суми 17900,00 грн.

(16300,00+1600,00): 17900,00*3/365/100*34 = 50,02 грн.

за період з 27.06.2009 по 02.07.2009 (7 днів) від суми 12900,00 грн.

(17900,00-5000,00): 12900,00*3/365/100*7 = 7,42 грн.

за період з 03.07.2009 по 23.09.2009 (83 дні) від суми 9900,00 грн.

(12900,00-3000,00): 9900,00*3/365/100*83 = 67,54 грн.

Отже, загальний розмір 3% річних за розрахунком суду становить 152,68 грн. (3,58 + 24,12 + 50,02 + 7,42 + 67,54).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, може виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

З огляду на відсутність такого клопотання, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в заявленому розмірі, тобто в сумі 150,96 грн .

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума боргу за договором в розмірі 6900,00 грн. , а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 150,96 грн. , а всього 7050,96 грн.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати, повязані із оплатою послуг адвоката в розмірі 2500,00 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 2 пункту 10 Роз`яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 №02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Позивачем до матеріалів справи долучено акт наданих правових послуг від 23.09.2009 (арк.с.36); посвідчення №535 адвоката ОСОБА_3 (арк.с.35); квитанції №17 від 22.09.2009, №18 від 23.09.2009 про оплату послуг адвоката ОСОБА_3 в сумі 2500,00 грн. (арк.с.38), які в сукупності підтверджують факт надання адвокатом ОСОБА_3 послуг позивачеві на суму 2500,00 грн.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову витрати по оплаті державного мита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та послуг адвоката покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Стальмонтаж” (99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 5А, ідентифікаційний код 01412992, п/р 26005945551431 в КРФ АКБ "Укрсоцбанк", м. Сімферополь, МФО 324010) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2, НОМЕР_3 в СФ ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 324935) 7050,96 грн. (сім тисяч пятдесят грн. 96 коп.) , а також державне мито в сумі 102,00 грн . (сто дві грн. 00 коп.) , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) та послуги адвоката в сумі 2500,00 грн. (дві тисячі пятсот грн. 00 коп.) .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.О. Головко

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

26.11.2009 .

Розсилка:

1.Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

2.Відкрите акціонерне товариство “Стальмонтаж”

(99000, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 5А)

3.