Рішення № 6892303, 24.11.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2009 р. Справа № 20/175

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом Закритого акціонерного товариства „Ей-І-Ес Рівнеенерго”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю - компанії “Інвестжитлобуд”

про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором в сумі 14 608 грн. 79 коп..

за участю представників сторін:

позивача: Сократова А.О. (дов. № 82 від 09.11.09р.);

відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Ей-І-Ес Рівнеенерго” (надалі –Позивач) звернулося в господарський суд з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - компанії “Інвестжитлобуд” (надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 13 450 (тринадцять тисяч чотириста п’ятдесят) грн. 71 коп., за реактивні перетоки в сумі 158 (сто п’ятдесят вісім) грн. 48 коп. та пеню в розмірі 999 (дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 60 коп..

В судовому засіданні від 3 листопада 2009 року представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання тричі не з’явився, водночас подав відзив № 03-10 від 7 жовтня 2009 року (а.с. 58), в якому зазначає, що позовні вимоги Позивача є безпідставними, оскільки Відповідач на прохання Позивача здійснював авансові платежі за електроенергію, та те що станом на 1 жовтня 2009 року заборгованість Позивача перед Відповідачем становить 43 (сорок три) грн. 19 коп..

Однак, Відповідач не подав суду жодних доказів на підтвердження обставин висвітлених у відзиві.

Ухвалами господарського суду від 14 жовтня 2009 року (а.с. 61) та від 3 листопада 2009 року (а.с. 70) по даній справі судом витребовувалися від Відповідача завірені копії доказів, що підтверджують обставини, висвітлені у відзиві на позовну заяву. Проте жодних доказів Відповідачем подано не було.

Суд не бере до уваги обставини наведені Відповідачем у вказаному відзиві, як такі, що не доведенні належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевказане та те, що Відповідачу надавалося достатньо часу для подачі своїх доводів та заперечень (доказів на їх підтвердження), а також те, що 25 листопада 2009 року закінчується строк вирішення спору суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 10 листопада 2006 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 2057 (надалі –Договір; а.с. 8-19), згідно умов якого, Позивач продає електричну енергію Відповідачу для забезпечення потреб електроустановок Відповідача з сумарною приєднаною потужністю 253 кВт, а Відповідач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов даного Договору.

Відповідно до пунктів 2.3.3. та 2.3.4. Договору Відповідач зобов’язується сплачувати Позивачу вартість електричної енергії та здійснювати оплату за послуги з компенсації з перетікання реактивної електричної енергії.

Згідно пункту 8.1. Договору, оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Відповідачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки Позивача в терміни визначені додатком № 4 “Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків” (надалі –Додаток № 4; а.с. 23-24).

У відповідності до Додатку № 4, показники засобів обліку і точок комерційного обліку фіксуються Відповідачем до 10 числа кожного місяця до 9 год. 00 хв. та вибірково контролюються Позивачем, після чого Відповідач оформляє звіт про використану електроенергію, який складається у двох примірниках, по одному для кожної сторони та надає Позивачу, не пізніше наступного робочого дня після зняття показників і одночасного отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію.

Відповідно до пункту 3 Додатку № 4, оплата за електроенергію здійснюється щомісячно до 15-го числа 100% вартості очікуваного обсягу електричної енергії.

Згідно до пункту 17 додатку № 8, плата за перетікання реактивної електроенергії проводиться Відповідачем на підставі документів для платежів протягом п’яти днів від дня їх отримання.

З березня місяця 2009 року Відповідач не подає звітів про фактично використану електроенергію.

Відповідно до останнього рахунку № 9169995629 від 28 липня 2009 року (а.с. 48), який виписувався Відповідачу, заборгованість Відповідача за активну електроенергію складає 13 450 (тринадцять тисяч чотириста п’ятдесят) грн. 71 коп. та 158 (сто п’ятдесят вісім) грн. 48 коп. за реактивні перетоки. Дана заборгованість утворилася за період з лютого 2009 року по квітень 2009 року.

Позивачем направлявся Відповідачу лист № 419 від 4 вересня 2009 року (а.с. 47) з проханням провести звірку взаємних розрахунків станом на 2 вересня 2009 року. До вказаного листа було додано рахунок № 9169995629 від 28 липня 2009 року та два примірника акту звірки. Про те, Відповідачем даний лист був залишений без відповіді та задоволення.

Станом на станом 24 листопада 2009 року заборгованість Відповідача перед Позивачем по Договору складає за спожиту електроенергію 13 450 (тринадцять тисяч чотириста п’ятдесят) грн. 71 коп., за реактивні перетоки 158 (сто п’ятдесят вісім) грн. 48 коп..

Доказів погашення боргу Відповідач суду не подав.

У поданому Відповідачем відзиві (а.с. 58) Відповідач вказує на те, що станом на 1 жовтня 2009 року заборгованість Позивача перед Відповідачем становить 43 (сорок три) грн. 19 коп., однак Відповідач не подав суду жодних доказів на підтвердження обставин, висвітлених у даному відзиві.

Згідно частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвалами господарського суду від 14 жовтня 2009 року (а.с. 61) та від 3 листопада 2009 року (а.с. 70) по даній справі судом витребовувалися від Відповідача завірені копії доказів, що підтверджують обставини, висвітлені у відзиві на позовну заяву. Проте жодних доказів Відповідачем подано не було.

Враховуючи усе вищевказане, суд не бере до уваги обставини наведені Відповідачем у вказаному відзиві, як такі, що не доведенні належними та допустимими доказами.

Враховуючи усе вищевикладене, на основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу по Договору за спожиту електроенергію в сумі 13 450 (тринадцять тисяч чотириста п’ятдесят) грн. 71 коп. та за реактивні перетоки в сумі 158 (сто п’ятдесят вісім) грн. 48 коп., ґрунтуються на законі та Договорі, та підлягають до задоволення.

У відповідності до пункту 4.2.1. Договору, за невнесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. та 2.3.4. Договору, з порушенням термінів, визначених відповідними додатками, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,05% від загальної суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Стаття 611 Цивільного кодексу України говорить, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

На підставі пункту 4.2.1. Договору Позивачем нараховано Відповідачу 999 (дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 60 коп. пені (розрахунок а.с. 51).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 999 (дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 60 коп. пені.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю –компанії “Інвестжитлобуд”, 33025, м. Рівне, вул. Погоринська, 82, р/р 26005449024001 в РФ КБ “Приватбанк”, МФО 333391, код 30841150 на користь Закритого акціонерного товариства „Ей-І-Ес Рівнеенерго” 33023, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71, код 05424874 –13 450 (тринадцять тисяч чотириста п’ятдесят) грн. 71 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію (на р/р 260333016327 в ВАТ “Державний ощадний банк України, МФО” 333368), 158 (сто п’ятдесят вісім) грн. 48 коп. заборгованості за реактивні перетоки (на р/р 26009002745000 в АТ Каліон Банк України, МФО 300379), 999 (дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 60 коп. пені (на р/р 26009002745000 в АТ Каліон банк України, МФО 300379), 146 (сто сорок шість) грн. 10 коп. витрат по держмиту (на р/р 26009002745000 в АТ Каліон банк України, МФО 300379) та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу (на р/р 26009002745000 в АТ Каліон банк України, МФО 300379).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 30.11.2009р.

Суддя