Постанова № 68922153, 15.09.2017, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/756/17

2-а/302/59/17

Категорія 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2017 р.

смт. Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі судді Гайдур Антон Юрійович

без участі сторін та їх представників,

розглянувши справу в порядку письмового провадження за позовом ОСОБА_1 до інспектора ОРП № 1 Міжгірського ВП ст.лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії АР № 183108 від 28.08.2017 року, -

В С Т А Н О В И В :

08.09.2017 р. позивач звернувся у суд із даним позовом.

Позовні вимоги вмотивовано наступним. 31.08.2017 року позивач поштою отримав оскаржувану ним постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 122 ч.1 КУпАП в сумі 255 грн. У вказаній постанові зазначено, що 25.08.2017 р. о 11 год. 30 хв. в смт.Міжгір'ї, вул.Шевченка,89, біля під'їзду ним було здійснено зупинку-стоянку на авто НОМЕР_1, чим було створено перешкоду для руху пішоходів та порушено п.15-10 Д ПДР України. Винесену постанову відповідачем позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав. Згідно свідоцтва про реєстрацію т/з автомобіль НОМЕР_2 належить ОСОБА_3, жит. ІНФОРМАЦІЯ_1, а не позивачу. Відповідач при складанні постанови не з'ясував належно всі обставини справи, не заслухав пояснення позивача та не ознайомив його з передбаченими ст. 63 Конституції України та ст.ст. 130,268 КУпАП правами та обов'язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Натомість позивач вважає, що не порушував п.15-10 Д ПДР України, а саме ним не було створено перешкоду під час зупинки транспортного засобу іншим транспортним засобам або пішоходам. За цих підстав позивач просить скасувати постанову про накладення на нього адмінстягнення у виді штрафу.

Позивач ОСОБА_1 на розгляд справи не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив задоволити такі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, подав суд заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги заперечив. Заперечення відповідачем обгрунтовано так. 25.08.2017 року відповідач чергував в групі реагування патрульної поліції Міжгірського ВП Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області. Біля 11 год. 37 хв. до чергової частини від гр.ОСОБА_4 надійшло повідомлення про те, що в неї конфлікт з сусідами. Прибувши за викликом на місце події гр.ОСОБА_4 знаходилася на вулиці біля будинку № 89 по вул.Шевченка в смт.Міжгір'ї біля невідомого на той час їм автомобіля червоного кольору марки ВАЗ 2101, д.н.з.НОМЕР_3. ОСОБА_4 повідомила, що цей автомобіль належить гр.ОСОБА_1, останній систематично припарковує автомобіль у тунелі між житловими будинками прямо біля входу до під'їзду де знаходиться її квартира, чим чинить їй перешкоду. На місці події було встановлено особу гр.ОСОБА_1, який припаркував автомобіль з порушенням ПДР, та встановлено його засіб зв'язку. ОСОБА_1 було зателефоновано на його телефон та повідомлено, що він порушив ПДР при парковці автомобіля у зв'язку з чим йому було запропоновано з'явитися на місце події та перепаркувати автомобіль, бо в іншому випадку його буде притягнуто до адміністративної відповідальності. На прохання з'явитися на місце порушення позивач відмовився та в телефонному режимі нагрубив і повідомив, що не буде перепарковувати автомобіль. За цих підстав було винесено постанову про накладення адмінстягнення на гр.ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП, оскільки в діях такого вбачалося порушення п.15.10 "д" ПДР України. Постанова ним винесена з дотриманням всіх вимог закону, а тому просить таку залишити в силі. На ствердження заперечення подав суду копію письмового пояснення гр.ОСОБА_5 та копію фото-фіксації автомобіля.

Оцінивши зміст позову, доводи позивача, заперечення відповідача, зміст оскаржуваної постанови і додані позивачем документи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 слід задоволити, виходячи з такого.

Згідно з ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Станом на час розгляду справи, позивач послідовними запереченнями правопорушення, спростував вчинення ним даного правопорушення, а відповідач належними доказами не спростував позов.

За встановлених судом обставин не має підстав вважати, що посадова особа належно зафіксувала правопорушення, тобто в установленому порядку не довела вину позивача у порушенні правил дорожнього руху і вчиненні правопорушення виходячи з такого.

За змістом оскаржуваної постанови відповідач - суб'єкт владних повноважень (інспектор поліції групи швидкого реагування) притягнув до індивідуальної відповідальності позивача і наклав стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн., застосувавши ст. 122 ч.1 КУпАП, покликаючись на порушення позивачем пункту 15.10 "д" Правил дорожнього руху України (ПДР), вказавши в цій постанові такі обставини. 25.08.2017 р. , 11 год. 30 хв. , гр. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки "ВАЗ 2101", д.н.з. НОМЕР_3, в смт.Міжгір'ї, по вул.Шевченка,89, біля під'їзду здійснив зупинку-стоянку автомобіля, чим створив перешкоду для руху пішоходів.

Згідно пункту 15.10 "д" ПДР стоянка заборонена у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

З доданих відповідачем на ствердження заперечення не вбачається, яку саме перешкоду для руху пішоходам було створено під час стоянки -зупинки автомобілем НОМЕР_4. Зокрема, з наданих суду копій фото-фіксації автомобіля НОМЕР_4, не вбачається, що такий припаркований з порушенням ПДР і створює перешкоду пішоходам або іншим транспортним засобам. Окрім цього, як зазначено відповідачем у запереченні, група швидкого реагування виїхала за адресою смт.Міжгір'я, вул.Шевченка,89, за викликом ОСОБА_5 з підстав, що остання має конфлікт з сусідами. Натомість, на місці виїзду гр.ОСОБА_6 заявила, що їй створює перешкоду автомобіль гр.ОСОБА_1, при цьому остання не вказала яку саме, повідомивши тільки, що автомобіль мішає їй ходити. Отже, при винесенні постанови про накладення адмінстягнення на позивача інспектор поліції взяв до уваги тільки пояснення гр.ОСОБА_5, не з'ясувавши всіх обставин по справі, зокрема інспектором не було зафіксовано, чи в дійсності припаркований автомобіль робить неможливим рух для пішоходів та транспортних засобів, а саме не було виміряно ширину проїзжої частини та відстань між припаркованим автомобілем та стінки тунеля житлового будинку. До постанови не додано інших скарг (пояснень) громадян, або водії транспортних засобів, щоб підтверджували пояснення гр.ОСОБА_5, за цих підстав суд не бере до уваги надані відповідачем докази на ствердження заперечення та заперечення відповідача відхиляє.

Згідно з ст. 7 КУпАП провадження у справах про адмінправопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Ст.280 КУпАП покладає обов'язок на таку особу при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Окрім цього, посадовою особою порушено вимоги ст.ст. 258, 279, 280, 283 та 285 КУпАП, так як постанова винесена та розглянута без особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, не встановлено та не з'ясовано обставини що підлягають з'ясування при розгляді спраиви про адміністративне правопорушення, в постанові не зазначено вказівку про порядок і строк її оскарження, копія постанови про адміністративне правопорушення не вручено особі щодо якої її винесено на місці вчинення правопорушення.

Отже, відповідачем зазначених вимог закону не виконано повно і належно не доведено подію і склад адмінправопорушення , передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП в діях позивача, а тому на підставі п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі за цим правопорушенням підлягає закриттю.

До встановлених обставин суд застосовує ст.55 Конституції України, ст.6 п.п.1 і 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і застосовує принципи: справедливості судового розгляду і невинуватості особи доти, поки вину особи не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 94 ч. 1 КАС України з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Закарпатської області слід стягнути на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 161-163, 171-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною і скасувати постанову серії АР № 183108 від 25 серпня 2017 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 (двісті п'ятдесят п’ять) грн.., за адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 винесену інспектором ОРП № 1 Міжгірського ВП ст.лейтенантом поліції ОСОБА_2 та провадження в даній адміністративній справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Закарпатської області в користь держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.00 коп..

Копію постанови надіслати сторонам по справі, для відома.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана в Львівський апеляційний адміністративний суд через районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 КАС України.