Рішення № 6892204, 30.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.09                                                                                 Справа № 14/252

За позовом

Приватного підприємства "ЮРЕК", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 47008 грн. 40 коп.

Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача - Іващенко О.С., довіреність № б/н від 14.11.09;

від відповідача - Шевченко І.В., довіреність № 1-3/3д-44від 14.10.09, Шамкій В.М., довіреність № 1-3/3д-14 від 26.12.08;

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з інфляційними нарахуваннями 40089 грн. 60 коп., 3% річних у сумі 1233 грн. 15 коп., пені за порушення грошового зобов’язання у сумі 1405 грн. 25 коп., пені за порушення строків виконання зобов’язання в сумі 4280 грн. 40 коп., за договором поставки від 29.07.09 №18-1622гп.

Позивачем у судовому засіданні подано заяву від 25.11.09 згідно якої він зменшує позовні вимоги в частині стягнення 3% річних до 1221 грн. 48 коп. та збільшує позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань до 5661 грн. 96 коп., в частині пені –до 5687 грн. 66 коп., а саме просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 34800 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 1221 грн. 34 коп., пеню у сумі 5687 грн. 66 коп., інфляційні нарахування у сумі 5661 грн. 96 коп.

Дана заява приймається судом. Розглядаються змінені позовні вимоги.

Відповідач заперечує проти позову з мотивів, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд, -

В С Т А Н О В И В:

Сторонами у справі укладений договір від 29.07.09 №18-1622гп.

На підставі цього Договору позивач зобов'язаний передати у власність відповідача товар в номенклатурі, кількості та за цінами, визначеними у специфікації.

Пунктом 3.4 договору визначений обов’язок відповідача оплатити отриманий товар протягом 30 днів з моменту поставки продукції на склад відповідача.

Позивачем було поставлено частину товару визначеного специфікацією, що підтверджується видатковою накладною від 29.07.08 № 11 на суму 34800 грн.

Товар оплачений на був.

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості у сумі 34800 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 1221 грн. 34 коп., пеню у сумі 5687 грн. 66 коп., інфляційні нарахування у сумі 5661 грн. 96 коп.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав своє зобов’язання щодо поставки товару, що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 3.4 договору визначений обов’язок відповідача оплатити отриманий товар протягом 30 днів з моменту поставки продукції на склад відповідача.

Таким чином, обов’язок відповідача оплатити товар наступив і він мав оплатити його до 28.08.08 включно.

Але дане зобов’язання відповідачем не виконано.

Тому позовні вимоги про стягнення 34800 грн. боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів становить 5661 грн. 96 коп. за період з вересня 2008 року до жовтня 2009 року включно, 3% річних від основного боргу складають 1221 грн. 34 коп. за період з 29.08.08 до 29.10.09. Дані суми також підлягають стягненню на користь позивача.

Крім того, позивачем з посиланням на ст.231 ГК України заявлено до стягнення пеню 5687 грн. 66 коп.

У задоволенні даних позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Стаття 231 ГК України передбачає, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, однією статтею встановлено дві бази нарахування пені.

Системний аналіз даної норми свідчить, що законом визначено два способи нарахування пені, а саме –за невиконання зобов’язання в натурі стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (за умови якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки). Та за порушення грошових зобов’язань штрафні санкції встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Даний спосіб нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов’язань цілком узгоджується з положеннями ст.549 Цивільного кодексу України, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

За договором у відповідача перед позивачем відсутній обов’язок виконати зобов’язання в натурі (поставити товар, надати послуги), він має сплатити кошти і не сплатив їх. Тобто відповідач порушив саме грошове зобов’язання.

Стаття 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Вищезазначені акти цивільного законодавства не визначають конкретного відсотку, який має нараховуватись, це мають встановити сторони у договорі.

Але сторонами у договорі не визначена міра відповідальності за несвоєчасний розрахунок.

Тому у задоволенні позовних вимог про стягнення пені слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Зайве сплачене держмито у сумі 07 коп. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки, вул.Комуністична,6, ідентифікаційний код 32320704 на користь Приватного підприємства "ЮРЕК", м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 60 «А», ідентифікаційний код 21845397 борг 34800 грн., інфляційні нарахування у сумі 5661 грн. 96 коп., 3% річних у сумі 1221 грн. 34 коп., витрати на сплачене держмито 416 грн. 83 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 207 грн. 66 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Повернути Приватному підприємству "ЮРЕК", м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 60 «А», ідентифікаційний код 21845397 зайве сплачене держмито у сумі 07 коп. за квитанцією 13/15 від 39.11.09 через Сєвєродонецьке відділення № 7854 ВАТ «Ощадбанк». Підставою для повернення є дане рішення, скріплене печаткою суду.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –01.12.09

Суддя                                                             Є.А.Лісовицький