Рішення № 68921326, 14.09.2017, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

14.09.2017 227/2217/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Тимофєєвої Г.Л.

при секретарі Сухіна О.Ю.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» про стягнення моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він з 1994 року по лютий 2016 рік працював прохідником 5 розряду, гірником 5 розряду на ТОВ «ДТЕК» Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське». 01.02.2016 р. був звільнений за станом здоровя.

Під час роботи у вугільній промисловості, виконуючи важку роботу, 29.12.2015р. позивачеві було встановлено діагноз: «Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (ІІ ст.) за класифікацією ОСОБА_3 та ОСОБА_4І.», що підтверджується актом №18 по формі П-4 від 29.12.2015 р. У звязку з втратою здоровя ОСОБА_1 за висновком МСЕК було встановлено 15% втрати працездатності з 09.02.2016р., з повторним переоглядом 02.02.2018р.

26.01.2017р. відповідно до акту за формою П-4 від 30.01.2017 р., ОСОБА_1 було встановлено діагноз:«Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (ІІ ст.) за класифікацією ОСОБА_3 та ОСОБА_4І.»; «Хронічний бронхіт ІІ ст. в фазі затихаючого загострення, приеорневий та базальний пневмосклероз, легенева недостатність І-ІІ ст.».

Супутні захворювання: гіпертонічна хвороба І-ІІ ст.; ішемічна хвороба серця, хронічний гастродуоденіт в стадії ремісії, ангіопатія сітківки OU, хронічна попереково крижова радикулопатія в стадії затихаючого загострення з помірними статико динамічними порушеннями.

Згідно довідки МСЕК від 28.02.2017 р. ОСОБА_1 встановлена втрата професійної працездатності 40% безстроково за сукупністю захворювань: повторно 15% за хронічною приглухуватістю та вперше 25% за хронічним бронхітом..

Після встановленої втарти працездатності позивач звертався до відділення виконавчої дирекції ФССНВ і ПЗ у м.Добропілля для відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної йому професійним захворюванням на виробництві та було призначено страхові виплати, а саме одноразова допомога і щомісячні регресні виплати.

Внаслідок захворювання від шкідливих умов праці, в яких ОСОБА_1 тривалий час працював на виробництві, йому заподіяний фізичний біль, душевні страждання. Ушкодження здоровя призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоровя, на безпечну працю. У звязку з захворюванням цілком порушена його нормальна життєдіяльність, він тривалий час знаходився на лікуванні. Через отримані захворювання він не може позбавитися постійного болю в спині та лівій нозі, частково втратив слух, зір, ці захворювання не вилікуються ніколи, що дуже його засмучує. Станом на день розгляду справи в суді, стан здоровя позивача погіршується, що відображено у довідці МСЕК від 28.02.2017 р. Після захворювання він не може виконувати певні види робіт у побуті, обмежився у спілкуванні із знайомими та друзями.

У звязку з втратою працездатності, позивачеві заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в сумі 40 000 гривен, та просить суд стягнути з відповідача на свою користь.

В судовому засіданні 14.09.2017р. позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2, яка діє за довіреністю, позов не визнала,надала суду письмові заперечення. Вказувала на те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» було укладено угоду №96 про відсутність факту моральної шкоди, та позивач на імя, директора написав заяву, де зазначив, що в звязку з професійним захворюванням йому не спричинені моральні страждання, тому він не має претензій у вигляді відшкодування моральної шкоди до ВСП «ШУ Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». У позивача розвинулося професійне захворювання за рік до звернення до суду. Зазначила, що позивачем не наведено доказів спричинення моральної шкоди та її розміру. Крім того зазначив, що на вугільних підприємствах допускається виконання робіт у шкідливих для здоровя умовах праці. Позивач з такими умовами був ознайомлений, в супереч погіршення здоровя, продовжував виконувати роботу, проходив щорічні періодичні медичні огляди, свідомо йшов на ризик для свого здоровя.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами в звязку з відшкодуванням моральної шкоди, регулюються нормами трудового законодавства України.

Судом встановлено, що позивач протягом тривалого часу працював у вугільній промисловості, загальний стаж роботи складає 23 роки 08 місяців 02 дні і серед них 21 рік 07 місяців в умовах впливу шкідливих факторів, за професією 14 років 06 місяців 1 день.

Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем і працював в ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське».

З копії трудової книжки вбачається, що позивач працював на шахті Добропільська, яка була в подальшому реорганізована в ВП ш.Добропільська ДП «Добропіллявугілля, а згодом ДП «Добропіллявугілля» реорганізовано через приєднання 01.11.2011 року до орендаря ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» у періоди роботи з 14.11.1994 року по 01.02.2016 року.

У періоди роботи з 14.11.1994 року по 01.02.2016 року позивач працював в підземних умовах з повним робочим днем у шахтіучнем гірника підземного, гірником робітником 2 розряду, прохідником 5 розряду, гірником робітником 2 розряду, гірником робітником 3 розряду, гірником очисного вибою підземним 5 розряду, про що свідчить копія трудової книжки на його імя з відповідними записами про роботу (а.с. 4-6).

01 лютого 2016 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» на підставі ст. 40 п. 2 КЗпП України за станом здоровя.

Під час роботи на зазначеному підприємстві позивач отримав професійне захворювання, що підтверджується:

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (за формою П-4) №18 від 29.12.2015 р. (а.с.7-8). У пунктах 16, 17 акту вказано, що професійне захворювання виникло у звязку з тривалою роботою в умовах впливу несприятливих виробничих факторів (шум). Працюючи гірником очисного забою дільниці з видобутку вугілля №1 на ш. «Добропільська» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» ОСОБА_1 виконував роботи з влаштування, переносу вентиляційних споруд, скорочування ставу ВМЦГ, підсилення сполучення лави зі штреком. ОСОБА_1 піддавався впливу підвищеної концентрації пилу вуглепородного кремнійвмістного фіброгенної дії, що складає 72,4 мг/м3 при ПДК 10 мг/м3; температура повітря +27,20 С, при нормі +260 С, відносної вологості повітря -84 %, швидкості руху повітря -3,37 м/с, при нормі 2м/с. Рівень шуму на робочому місці складає 85 дБА (еквівалентний), при нормі 80 дБА. На протязі трудової діяльності на підприємствах вугільної галузі не звертався до лікувальних закладів з приводу лікування органів слуху.(а.с.8).

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (за формою П-4) №1 від 30.01.2017 р. (а.с.9-10). У пунктах 16, 17 акту вказано, що професійне захворювання виникло у звязку з тривалою роботою в умовах впливу несприятливих виробничих факторів (пил, параметри мікроклімату). Працюючи гірником очисного забою дільниці з видобутку вугілля №1 на ш. «Добропільська» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» ОСОБА_1 виконував роботи з влаштування, переносу вентиляційних споруд, скорочування ставу ВМЦГ, підсилення сполучення лави зі штреком. ОСОБА_1 піддавався впливу підвищеної концентрації пилу вуглепородного кремнійвмістного фіброгенної дії, що складає 72,4 мг/м3 при ПДК 10 мг/м3; температура повітря +27,20 С, при нормі +260 С, відносної вологості повітря -84 %, швидкості руху повітря -3,37 м/с, при нормі 2м/с. Рівень шуму на робочому місці складає 85 дБА (еквівалентний), при нормі 80 дБА. Згідно виписки з амбулаторної карти розвиток встановленого профзахворювання у 2016 році: Хронічний бронхіт ІІ ст. в фазі затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, легенева недостатність І-ІІ ступеня (один-два), почався з грудня 2015 року. До цього часу звернення до лікувальних закладів з приводу встановленого діагнозу відсутні. Динаміка захворювання не спостерігається. За результатами медичних оглядів визнавався придатним до роботи у підземних умовах. (а.с.9-10).

Вказані акти було складено за участі в тому числі начальника зміни служби охорони праці ш. «Добропільська» ВСП «ШУ «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» ОСОБА_5, ОСОБА_6

Професійне захворювання ОСОБА_1 вперше було встановлено ДУ «Інститут праці НАМН України», відповідно до протоколу засідання ЦЛЕК № 35/929 від 25.10.2016р., згідно якого позивачу було поставлено діагноз хронічний бронхіт ІІ ст. в фазі затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. (один два)(а.с. 12).

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого №1037, позивачу було поставлено діагноз - хронічний бронхіт II ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. (один-два), хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легкою ступінню пониження слуху (ІІ ст.) за класифікацією ОСОБА_3 та ОСОБА_4І.). Також було встановлено супутні захворювання (а.с.13).

Відповідно до висновку МСЕК згідно довідкисерії АБ № 0039697 від 09.02.2016 року ОСОБА_1 при первинному огляді встановлено 15 % втрати професійної працездатності с 09.02.2016 р. по 01.03.2018 р. по професійному захворюванню хронічна туговухість. Група інвалідності не визначена. Дата переогляду 09.02.2018 р. (а.с.11).

Відповідно до висновку МСЕК згідно довідкисерії АБ № 0045812 від 28.02.2017 року ОСОБА_1 за результатом повторного огляду встановлено втрату за сукупністю 40 % професійної працездатності з 28.02.2017 р. безстроково, первинна 25% - хронічний бронхіт, 15 % - хронічна приглухуватість.(а.с.10). Група інвалідності не визначена.

За висновками комісії ОСОБА_1 рекомендоване медикаментозне лікування за професійним захворюванням. Протипоказана робота в умовах дії пилу, несприятливого мікроклімату, дії токсичних та подразнюючих газів, шуму, фізичних навантажень, рекомендовано спостерігатись та лікуватись у лікаря профпатолога, пульманолога, терапевта, кардіолога, гастроентеролога за місцем проживання. (а.с.13).

Статтями 21. 43, 46 Конституції України передбачені права працівників та охорону їх життя і здоровя у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні та здорові умови праці.

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 13 Закону України Про охорону праці передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю внаслідок професійного захворювання ОСОБА_1 заподіяно з вини відповідача, що підтверджується актами розслідування хронічних професійних захворюваннь (а.с.7-10) та висновками МСЕК від 09.02.2016 року та 28.02.2017 року. (а.с.11-12).

Актом розслідування причини виникнення основного хронічного професійного захворювання №18 від 29.12.2015 р. підтверджується, що ОСОБА_1 за час роботи на підприємстві відповідача отримав професійне захворювання, а саме: хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (ІІ ст.) за класифікацією ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідно до Акту розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання №1 від 26.01.2017 р. підтверджується, що ОСОБА_1 за час роботи на підприємстві відповідача отримав основне професійне захворювання, а саме: хронічний бронхіт ІІ стадії в фазі затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, легенева недостатність першого-другого ступеня. Код j44.8.

Враховуючи наведене в судовому засіданні встановлено, що умови праці позивача на ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП, оскільки були шкідливими та небезпечними, що підтверджується актом розслідування причин виникнення професійного захворювання.

Зазначені умови праці стали причиною професійного захворювання позивача, яке у нього вперше виявлено висновком МСЕК від 09.02.2016р.

В судовому засіданні також встановлено, що лікування за наслідками професійного захворювання позивач продовжує і зараз. Стан здоровя не є стабільним. У нього постійний кашель приступообразного характеру, важке дихання, задуха при прискоренні ходи та при незначному фізичному навантаженні, почуття нехватки повітря, болі у грудній клітці, бистра стомленість, загальна слабкість.Тугоухість. Позивач періодично звертається до лікарів і проходить курси лікування. Через стан його здоровя відповідач звільнив його з шахти і зараз він не працює. Все це разом вплинуло на образ життя, на сімейний бюджет. В результаті отриманого професійного захворювання втратив нормальні життєві зв'язки. Позивач відчуває душевні страждання та переживання.

В п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоровя, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обовязків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про те, що ушкодженням здоровя позивачу дійсно заподіяно моральну шкоду. Цей факт є очевидним і доведеним і не потребує доказування іншими засобами.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Як зазначив Верховний Суд України в п. 13 вищезазначеної постанови Пленуму, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин , зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоровя умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обовязок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як визначив Конституційний Суд України в рішенні від 8 жовтня 2008 року № 20-рп\2008 , після скасування права застрахованих громадян , що потерпіли на виробництві від нещасного випадку , на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань вони мають право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу відповідно до ст. 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України.

Відповідно до частини 3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акти про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності безстроково.

В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоровя, що є підставою для задоволення його позову частково.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до відповідача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.

Суд надає критичну оцінку угоді між сторонами №96 про відсутність факту моральної шкоди, в якій ОСОБА_1 зазначив, що у звязку з професійним захворюванням йому не спричинена моральна шкода та він з цього приводу не має претензій до відповідача. Це не позбавляє ОСОБА_1 гарантованого міжнародними договорами, Конституцією України, діючим законодавством, права звернення до суду за захистом свого порушеного права у сфері трудових відносин шляхом відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, заподіяної позивачу суд приймає до уваги стан здоров»я останнього, тривалість його роботи на підприємстві відповідача, глибину моральних та фізичних страждань, ступень втрати ним професійної працездатності та отримання інвалідності, а також враховує принципи розумності і справедливості і тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 18 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

В рештi позову ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди суд відмовляє з причин завищення розміру позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно п.36 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина першастатті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеноюЗаконом № 3674-VI).

У відповідності з ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 288,00 грн. (640,00 грн. х 640,00 грн. / 40000 грн. = 288,00 грн.)

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 5, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля (код ЄДРПОУ 37014600) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, моральну шкоду в розмірі 18 000,00 грн. (вісімнадцять тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля (код ЄДРПОУ 37014600), на користь держави судовий збір в розмірі 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Вступну та резолютивну частини рішення суду проголошено в судовому засіданні 14 вересня 2017 року

Повний текст рішення буде виготовлено протягом п'яти днів.

Суддя Г.Л.Тимофєєва

14.09.2017