Ухвала суду № 68920678, 12.09.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/122/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача Кравця О.О.судді -Домусчі С. Д.судді - Коваля М.П. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс - Трактор" до Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними дії,визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Сервіс-Трактор" звернулося до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області та просило визнати протиправним та скасувати наказ №372 від 12.12.2016 року та визнати протиправними дії щодо проведення перевірки позивача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 року позов був задоволений.

Не погоджуючись зі вказаною постановою представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, та просив її скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання не з'явилися, - тому суд відповідно до п. 2 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що Южноукраїнською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Миколаївській області на адресу позивача було надіслано лист № 4078/10/14-08-14-00 від 11.11.2016 року, за підписом заступника начальника - начальника Первомайського відділення Южноукраїнської ОДПІ Будурацького С.В., в якому повідомлено позивача про виявлення фактів, що свідчать про не достовірність даних податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Спецтрансгрупп" (код ЄДРПОУ 38658257), які містяться у податкових деклараціях з ПДВ за: жовтень 2015 р. сума ПДВ 100,0 тис. грн.; листопад 2015 р. сума ПДВ 66,7 тис. грн.; грудень 2015 р. сума ПДВ 67,2 тис. грн. липень 2016 р. 272,6 тис. грн. У зв'язку з цим відповідач витребував у позивача на протязі десяти робочих днів з дня отримання запиту інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження) з приводу наведених фактів. В даному листі був зазначений примірний перелік інформації, яка цікавила Відповідача.

28 листопада 2016 року позивачем було надано пояснення та відповідні підтверджуючі документи. Факт отримання листа підтверджується штампом відповідача проставленим на листі-відповіді позивача .

Южноукраїнською ОДПІ було винесено наказ №372 "Про проведення

документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ"Сервіс-Трактор» в період з 14 грудня 2016 року по 27 грудня 2016 року.

Апеляційний суд , відповідно до вимог пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, п. 75.1. ст. 75,77,78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України в кореспонденції з приписами ст. 42 Податкового кодексу України, погоджується із висновком суду 1-ої інстанції , що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплину строку у 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) не надання у законодавчо визначений термін платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Враховуючи позицію відповідача-апелянта, що підставою для прийняття наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки була неповна відповідь на запит фіскального органу № 4078/10/14-08-14-00 від 11.11.2016 року , а саме не було пред'явлено повноту відображень результатів укладених угод(договорів) у податковому та бухгалтерському обліку, оприбуткування ТМЦ, документи, що підтверджують повноваження осіб підписувати вищевказані документи на момент їх укладання, умови зберігання (наявність власних або орендованих складських приміщень), а також не були пред'явлені сертифікати на придбаний товар (чавуг передільний ПЛ 1,2).

Податковим кодексом України не встановлено прямої вимоги щодо зазначення в наказі про проведення перевірки суб'єкта господарювання підстав для проведення позапланових перевірок. Однак, нормами статті 79 Податкового кодексу України встановлено обмеження податкового органу проводити документальні позапланові невиїзні перевірки за відсутності обставин, передбачених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України ,зробленим у постанові від 27 січня 2015 року по справі №21-425а14 ,обов'язковим до виконання в порядку ст.244-1 КАС України лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Судами 1-ої та апеляційної інстанцій було встановлено ,що ТОВ «Сервіс-Трактор» відповідь на запит фіскального органу була надана в повному обсязі письмово та документально, а саме щодо повноти відображення результатів укладених угод(договорів) у податковому та бухгалтерському обліку то позивачем було надано договори, рахунки, видаткові та прибуткові накладні, акти здачі-приймання робіт, товарно-транспортні накладні, податкові електронні накладні, щодо оприбуткування ТМЦ, та було письмово зазначено, що саме за допомогою цих документів і проводиться оприбуткування ТМЦ, а щодо підтвердження повноваження осіб підписувати вищевказані документи на момент їх укладання, ТОВ було надано відповідне доручення, але у запиті фіскального органу не було зазначено конкретно які ще документи потрібно було надати .

Крім того, у зв'язку з тим, що товар, який виступає в господарських операціях об'єктом їх здійснення та обліку, не потребує спеціального зберігання, а може зберігатися під «відкритим небом» - була відсутня потреба у відповідних приміщеннях, та не було надано документи щодо приміщень для потреб зберігання товару.

Також , у запиті булла відсутня вимога про надання сертифікатів на придбаний товар.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту , виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно п. 53 Рішення ЄСПЛ по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03); при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом»; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

Згідно п. 110 Рішення ЄСПЛ по справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97); адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління»

Згідно із п.52;57 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії»(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V).

Суд не може не помітити вимогу підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року( норма ідентична нормам , що містяться у п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 та п.56.21 ст.56 ПК ПК України ), який передбачав, що в разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків платників податків національні органи були зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків.

Таким чином , апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції,щодо наявності підстав для задоволення позову, так як позивачем було надано відповідь на запит фіскального органу у необхідному обсязі , у разі незгоди з яким фіскальний орган мав можливість подати повторний уточнений запит,але не скористався цією можливістю , та безпідставно видав наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ"Сервіс-Трактор».

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно ч.2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне,по-суті, рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином,, апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.04.2017року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий

суддя-доповідач Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Коваль М.П.