Постанова № 68919825, 12.09.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 вересня 2017 р. 10:19 год. № 820/2474/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Король Д.О.

за участю:

представників позивача - Федорова Н.М., Осєтров В.М.,

представника відповідача - Мєхтієв Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євромет" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними, скасування акту та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Євромет" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо складання акту опису майна №4339-17 від 14 березня 2017 року;

- визнати неправомірним та скасувати акт опису майна №4339-17 від 14 березня 2017 року;

- зобов'язати Центральну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області вилучити публічне обтяження - податкову заставу від 14.03.2017 за №16181294 з реєстру обтяжень.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що акт опису майна складено із численними порушеннями вимог ст.ст.87-89 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572 "Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів". Зокрема, всупереч вимогам ст.89 Податкового кодексу України акт опису не містить детального переліку ліквідного майна ТОВ "Компанія Євромет", таким чином на підставі зазначеного акту до Реєстру обтяжень фактично внесена заборона №16181294 розпоряджатись всім майном Товариства, що відповідно до фінансового звіту за 2016 рік на кінець періоду становить 78817400 грн., що значно більше суми податкового боргу.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

У наданих до суду запереченнях на адміністративний позов представником відповідача вказано, що наявність у платника податків податкового боргу є правовою підставою для передачі його майна відповідної вартості у податкову заставу з метою забезпечення виконання ним податкових зобов'язань. Водночас, платнику податків як власнику надано пріоритетне право визначати, яке саме його майно може бути передано у податкову заставу.

Головним управлінням ДФС у Харківській області 14.04.2017 рекомендованим листом на адресу ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРОМЕТ» направлено лист від 12.04.2017 № 6024/10/20-30-17-155 щодо надання переліку ліквідного майна, яке знаходиться на балансі ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРОМЕТ» для складання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави. Перелік майна для опису у податкову заставу не надано боржником для контролюючому органу.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Центральною об'єднаною державною податковою службою м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області винесено податкову вимогу №4339-17 від 14.03.2017 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Євромет».

Відповідно до даної вимоги сума податкового боргу позивача складає 452642,08 грн. Податковий борг складається з пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД.

Вимога №4339-17 від 14.03.2017 отримана ТОВ «Компанія Євромет» 14.04.2017, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти з результатами пошуку інформації про поштове відправлення за штрихованим ідентифікатором 6116608817557.

18 квітня 2017 року ТОВ «Компанія Євромет» отримано лист Центральної ОДПІ м. Харків ГУ ДФС у Харківській області №6024/10/20-30-17-18 від 12.04.2017 із пропозицією до 27.04.2017 надати контролюючому органу перелік активів, на які розповсюджується право податкової застави.

Позивачем зазначено, що ТОВ "КОМПАНІЯ ЄВРОМЕТ" стало відомо, що Центральною ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області 14.03.2017 зареєстровано за №16181294 публічне обтяження - податкову заставу. Об'єктом обтяження є майно платника податків відповідно до Акту опису майна №4339-17 від 14 березня 2017 року.

Зазначені відомості підтверджуються витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №52267222 від 16.05.2017.

17 травня 2017 року позивач звернувся із запитом до Центральної ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області з вимогою надати примірник зазначеного Акту опису майна №4339-17 від 14 березня 2017 року.

01 червня 2017 року на адресу позивача засобами поштового зв'язку від контролюючого органу надійшла копія Акту опису майна №4339-17 від 14 березня 2017 (далі за текстом - Акт опису).

Відповідно до змісту акту, документ складено і підписано 14.03.2017 податковим керуючим Анненковою А.О., призначеною наказом ГУ ДФС у Харківської області від 23.02.2017 року №23, на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 14.03.2017 р. № 4339-17/10/20-30-17-15 про опис майна у податкову заставу платника податків.

Акт складено на підставі податкової вимоги №4339-17 від 14.03.2017 ГУ ДФС в Харківській області на суму податкового зобов'язання 452642,08 грн. на все майно підприємства, майно, на яке платник податків набуде право власності в майбутньому.

У акті зазначено також, що податковий керуючий провів опис майна згідно відомостей від ТОВ «КОМПАНІЯ ЄВРОМЕТ».

09 червня 2017 року позивач звернувся із запитом до Центральної ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області з вимогою надати рішення про опис майна у податкову заставу №4339-17/10/20-30-17-15 від 14.03.2017.

До суду представником відповідача надано копію рішення №4339-17 про опис майна у податкову заставу від 14.03.2017 за підписом заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області Н.В.Свєтош.

Також представником відповідача надано копію наказу Центральної ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області "Про призначення податкових керуючих" №501 від 04.05.2016, відповідно до п.3.4 якого ОСОБА_6 призначено податковим керуючим за СГД - боржниками з єдиного соціального внеску за кодами 32600000 - 34399999 по яких виникає податковий борг.

Відповідно до п.4 наказу №501 від 04.05.2016 призначено податковими керуючими за підприємствами-боржниками, підприємствами-банкрутами, що мають податковий борг 150,0 тис. грн. фахівців управління погашення боргу Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області згідно додатку. Копію додатку до суду не надано.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному акту опису майна, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з п.п.89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

У межах спірних правовідносин у контролюючого органу виникло право податкової застави з дня винесення податкової вимоги №4339-17 від 14.03.2017.

Згідно з п.89.2 ст.89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до пунктів 89.5-89.6 зазначеної статті у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Механізм застосування податкової застави органами доходів і зборів на момент виникнення спірних правовідносин визначався Порядком застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 572 (далі по тексту - Порядок).

Процедура опису майна, на яке поширюється право податкової застави, регламентована розділом ІІ Порядку, зокрема, відповідно до п.2.1 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.

До суду не надано доказів своєчасного направлення контролюючим органом на адресу позивача рішення про опис майна у податкову заставу №4339-17 від 14.03.2017.

Відповідно до п.2.4 Порядку у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу (додаток 4).

У такому випадку орган доходів і зборів звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. У разі прийняття судом рішення щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу його копія надсилається (надається) органом доходів і зборів банкам та іншим фінансовим установам, а також платнику податків.

До суду не надано доказів складення податковим керуючим акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу та доказів звернення податкового органу до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Судом з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що Центральною ОДПІ м. Харків ГУ ДФС у Харківській області на адресу позивача направлено лист№6024/10/20-30-17-18 від 12.04.2017 із пропозицією до 27.04.2017 надати контролюючому органу перелік активів, на які розповсюджується право податкової застави, тобто, майже через місяць після того, як акт опису майна у податкову заставу був складений.

Відповідно до п.2.2 Порядку майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна (додаток 3).

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.

Відповідно до п.п.1.4, 2.1, 2.2 Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 578 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий керуючий - посадова (службова) особа органу доходів і зборів за місцем обліку платника податків, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.

Податковий керуючий призначається наказом керівника (виконуючого обов'язки керівника) органу доходів і зборів за місцем обліку платника податків.

Посадова (службова) особа органу доходів і зборів наділяється повноваженнями податкового керуючого з дати видання наказу керівника (виконуючого обов'язки керівника) органу доходів і зборів про призначення цієї особи податковим керуючим.

До суду не надано доказів призначення ОСОБА_6 податковим керуючим щодо погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євромет". Посилання у акті опису майна №4339-17/20-30-17-15 на наказ №23 від 23.02.2017 року не підтверджено документально.

Згідно з пунктами 2.5-2.7 Порядку до акта опису насамперед включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. У разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Із системного аналізу вищенаведених приписів норм чинного законодавства суд приходить до висновку про те, що поширення права податкової застави на майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, можливе виключно у разі, якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, окрім того, опису підлягає майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Однак при складенні акта опису майна податковим керуючим не виконано передбачені Податковим кодексом України та Порядком заходи та складено акт опису усього майна підприємства та майна, на яке платник податків набуде права власності в майбутньому, у той час як відповідно до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва від 01.01.2017 року балансова вартість оборотних та необоротних активів станом на 31.12.2016 року становить 78817400 грн., сума податкового боргу за податковою вимогою №4339-17 від 14.03.2017 становить 452642,08 грн.

До суду не надано доказів того, що податковим керуючим з'ясовано балансову вартість майна позивача, здійснено опис майна за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", тощо, таким чином не дотримано вимог ст.89 Податкового кодексу України та Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що дії Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо складання акту опису майна №4339-17 від 14 березня 2017 року вчинені з порушенням вимог податкового законодавства та ст.2 КАС України.

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 року, вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Суд зазначає, що за своєю суттю правовий акт управління - це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб'єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб'єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є визнання неправомірним та скасування акту опису майна Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №4339-17 від 14 березня 2017 року.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області вилучити публічне обтяження - податкову заставу від 14.03.2017 за №16181294 з реєстру обтяжень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.89.8 ст.89 ПК України контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Згідно з п.3.2 Порядку така реєстрація здійснюється: щодо рухомого майна - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року № 830 „Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна" та наказу Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року № 73/5 „Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2004 року за № 942/9541; щодо нерухомого майна - відповідно до постанов Кабінету Міністрів України: від 22 червня 2011 року № 703 „Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" та від 26 жовтня 2011 року № 1141 „Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Відповідно до вищенаведених нормативно-правових актів запис про обтяження у вигляді податкової застави вноситься до державних реєстрів прав державним реєстратором.

Державний реєстратор має право вносити записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до п.2 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. №830 Державний реєстр обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр) - єдина комп'ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; держатель Реєстру - Мін'юст, що забезпечує ведення Реєстру.

Тобто, відомості щодо публічного обтяження можуть бути виключені із Реєстрі виключно посадовими особами, уповноваженими на ведення такого Реєстру.

При цьому відповідно до приписів ст.93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: 93.1.1. отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; 93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним; 93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; 93.1.4. отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

До суду не надано будь-яких доказів, які б свідчили про виникнення у контролюючого органу обов'язку звернутися до відповідного державного реєстратора із заявою про виключення з відповідних державних реєстрів податкової застави щодо позивача.

Окрім того, відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, повноваження Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо здіснення у визначеному чинним законодавством порядку процедури вилучення податкової застави від 14.03.2017 року за №16181294 з реєстру обтяжень, є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій. Отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Окремо суд зазначає, що відповідно до висновків Вищого адміністративного суду України, викладених у постанові від 27.01.2014 року по справі №К/9991/66881/12, п. 93.2. ст. 93 Податкового кодексу України визначено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті. Судами не враховано, що в чинному законодавстві відсутні підстави для скасування податкової застави.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дії Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо складання акту опису майна №4339-17 від 14 березня 2017 року та визнати неправомірним та скасування акту опису майна Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №4339-17 від 14 березня 2017 року.

В іншій частині позовних вимог підстави для задоволення відсутні.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євромет" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними, скасування акту та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо складання акту опису майна №4339-17 від 14 березня 2017 року.

Визнати неправомірним та скасувати акт опису майна Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №4339-17 від 14 березня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код 39859805, пр. Науки, 9, м.Харків, 61166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євромет" (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 95, кімнати 4, 15-17, код ЄДРПОУ 34330281) судовий збір у сумі 3200,00 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст виготовлено 18 вересня 2017 року.

Суддя Біленський О.О.