Постанова № 68919751, 15.09.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/969/17

15 вересня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Дерех Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Тернопільській області (надалі позивач, ГУ ДФС у Тернопільській області) звернулося до суду із адміністративним до ОСОБА_1 (надалі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 514388,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплатив податковий борг, який виник на підставі проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, якою встановлено порушення абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового Кодексу України та пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (надалі ПК України). Дану заборгованість відповідач добровільно, відтак підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибула, проте подала до суду письмове клопотання, в якому просить проводити розгляд справи без уповноваженого представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи судом. Про причини неприбуття суд не повідомив.

Частинною 6 ст. 128 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вирішив проводити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків. Відповідно до статті 67 Конституції України відповідач зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Згідно з статтею 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Згідно з пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Станом на 07.06.2017 відповідач має заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 514388,64 грн. (основний платіж - 324856,04 грн., штрафна санкція - 81214,02 грн., пеня - 108318,58 грн.) з них по платежах:

- військовий збір - 35954,86 грн. (основний платіж - 22706,86 грн., штрафна санкція -5676,72 грн., пеня - 7571,28 грн.);

- податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування - 478433,78 грн. (основний платіж - 302149,18 грн., штрафна санкція - 75537,30 грн., пеня - 100747,30 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що згідно отриманої позивачем відповіді від ПАТ "Укрсиббанк" в третьому кварталі 2015 р. банком було анульовано фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 частину кредитної заборгованості у розмірі 1513790,90 грн., при цьому банком відповідачу було надано під підпис повідомлення від 30.07.2015 р. №31-3-4/089 про анулювання боргу.

В поданій відповідачем до Тернопільської ОДПІ декларації про майновий стан і доходи за 2015 р. не відображено дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року в сумі 1513790,90 грн.

Тернопільською ОДПІ направлено відповідачу письмовий запит про те, що згідно поданої звітності за 2015 р. виявлено недостовірність даних, що свідчать про порушення правильності нарахування та своєчасної сплати податків, зборів, платежів, контроль за додержанням яких покладено на контролюючі органи та запропоновано задекларувати отриманий дохід і самостійно сплатити податок на доходи з фізичних осіб і військовий збір.

Проте, ОСОБА_1 уточненої декларації про майновий стан і доходи за 2015 р. не подав.

Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування виникла в результаті несплати податкового повідомлення-рішення від 11.04.2017 року №0003781302 винесеного на підставі акту перевірки від 27.02.2017 року №290/19-00-13- 02/НОМЕР_1.

Заборгованість по військовому збору виникла в результаті несплати податкового повідомлення-рішення № 0003771302 від 11.04.2017 року та №0025911701 від 04.12.2013, що винесено на підставі акту перевірки від 27.02.2017 року №290/19-00-13-02/НОМЕР_1.

Відповідно до абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до складу місячного (річного) оподаткованого доходу включається дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Оскільки, сторони узгодили факт прощення кредитної заборгованості та були взаємно проінформовані про відсутність кредитних зобов'язань позичальника перед кредитором, як наслідок відповідно до вимог підпункту 164.2.17 "д" статті 164.2 статті 164 ПК України ОСОБА_1 повинен був самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п. 59.1. ст. 59 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу надсилалась податкова вимога №5228-25 від 15.07.2014 з часу встановлення якої податковий борг платника не переривався.

Вказана податкова вимога платником податків у визначеному законом порядку не оскаржена та недійсною не визнана. В добровільному порядку заборгованість Відповідач не погасив.

Податкові повідомлення-рішення №0003771302 від 11.04.2017 та №0025911701 від 04.12.2013 не скасовані та не оскаржуються в судовому порядку.

Дані обставини підтверджують письмові докази наявні у матеріалах справи, а саме: довідка про наявність податкового боргу, розрахунок суми боргу, податкова вимога, податкові повідомлення-рішення, розрахунок пені.

З врахуванням викладеного, норми статей 95-99 ПК України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 ПК України.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває у податковій заставі, не застосовується, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковим органом, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Головного управління ДФС у Тернопільській області (вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 39403535) податковий борг в сумі 514388 (п'ятсот чотирнадцять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 64 коп. з них:

- 35954 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 86 коп. по платежу військовий збір на р/р31110063700002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 11011000;

- 478433 (чотириста сімдесят вісім тисяч чотириста тридцять три) грн. 78 коп. по платежу податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на р/р 33119341700002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 11010500.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.