Ухвала суду № 68917297, 13.09.2017, Господарський суд м. Києва

УХВАЛА

За заявою Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком"

до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 9 569 261,75 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Родіонова О.В. (дов. №1207 від 12.12.2016)

від відповідача: Крехальов А.А, (дов. №051/43736-010 від 23.01.2017)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.08.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" (надалі - позивач) до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач) про стягнення 9 569 261,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/21884/15, розгляд справи призначено на 16.09.2015.

04.11.2015 рішенням Господарського суду м. Києва позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

26.01.2016 Постановою Київського апеляційного господарського суду Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 04 листопада 2015 року у справі № 910/21884/15 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 04 листопада 2015 року у справі №910/21884/15 залишено без змін.

2.02.2016 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі №910/21884/15 видано наказ про примусове виконання рішення.

06.09.2017 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду по справі № 910/21884/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 розгляд заяви призначено на 13.09.2017.

В судове засідання, призначене на 13.09.2017, з'явились представники сторін та надали пояснення по суті заяви.

В судове засідання, призначене на 13.09.2017, з'явився представник позивача (стягувача), проти задоволення заяви заперечив.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням суд вважає, що заява боржника (заявника) не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п.1 ч.3 ст. 129 Конституції України, суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до пункту 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 р., № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Пунктом 7.2. Постанови №9 визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарським процесуальним кодексом України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За змістом наведеної норми, відстрочка виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у своїй заяві посилається на те, що відповідно до Положення про Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.02.2013 № 175, Департамент структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та утримується за рахунок коштів бюджету міста. Також заявник вказує те, що до прийняття рішення Київською міською радою про внесення змін до бюджету міста Києва Департамент соціальної політики не має можливості сплатити заборгованість, а стягнення коштів з іншого рахунку Департаменту, не за бюджетним призначенням, призведе до блокування роботи органів соціального захисту населення.

У зв'язку із зазначеними обставинами Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду від 04.11.2015, оскільки для його виконання у відповідача немає вільних коштів.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють, або унеможливлюють виконання рішення. При цьому, винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Наведені Відповідачем підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище не підтверджується ніякими належними доказами. Надані копії листа, розпорядження та вимоги до ГУ Держказначейства ніяким чином не доводять скрутного фінансового становища Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до статті 121 ГПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутністю у нього майна, яке має бути передано стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо).

В даному випадку посилання Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до статті 121 ГПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутністю у нього майна, яке має бути передано стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо).

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків...».

Тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю.

Окрім того, Відповідач просить відстрочити виконання рішення у даній справі до 1 листопада 2017, проте жодним чином не обґрунтовує запропонованого строку відстрочення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що після спливу вказаного строку рішення суду у даній справі буде виконане.

Таким чином, при ненаданні доказів відсутності у нього на рахунках коштів, неможливо вважати винятковими обставинами в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене Господарський суд міста Києва у задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/21884/15 від 30.08.2017 відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відстрочення виконання рішення суду від 04.11.2015 по справі № 910/21884/15.

Суддя М.О. Лиськов