Рішення № 68917112, 12.09.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2017 Справа № 904/7163/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Флоріт", с. Старі Кодаки Дніпровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тауер Дівелопмент", м. Дніпро Дніпропетровської області

про стягнення 18 668,91 грн. заборгованості за договором підряду, 1 483,81 грн. інфляційних втрат, 299,00 грн. 3% річних, 14 095,03 грн. пені, 28 679,83 грн. 50% штрафу

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: Молчанова А.В., довіреність №б\н від 07.08.2017 року

Від відповідача: Ісаєнкову Є.В., довіреність від 21.07.2017 року

CУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Флоріт" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, з урахуванням заяви про зміни до позовної заяви в частині розміру стягнення суми заборгованості, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тауер Дівелопмент" заборгованості на загальну суму 63 226,58 грн., з яких:

- 18 668,91 грн. заборгованість за договором підряду;

- 1 483,81 грн. інфляційні втрати за період з січня 2017 року по червень 2017 року;

- 299,00 грн. 3% річних за період з 14.01.2017 по 28.07.2017;

- 14 095,03 грн. пеня за період з 14.01.2017 по 14.06.2017;

- 28 679,83 грн. 50% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 27-А1БЛ2 від 28.05.2015 в частині своєчасної та повної оплати за виконані будівельно-монтажні роботи за Актом № 16-11-12015 на суму 57 359,66 грн. Відповідач зобов'язання по оплаті виконав частково у сумі 38 690,75 грн.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суду застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення пені у сумі 79 088,63 грн. та в задоволені позову відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає, що позивач посилається на повне виконання визначених договором робіт зі свого боку, посилається на акт виконаних робіт від 30.12.2015, але при цьому не надає його копії. Також, відповідач вказує, що позивач протягом шестимісячного строку від дня коли зобов'язання відповідачем повинно було бути виконано, не скористався своїм правом застосувати до відповідача штрафні санкції у вигляді пені, не пред'явивши протягом шестимісячного строку відповідної претензії, а тому на момент звернення з позовом до суду позивач не має право застосовувати та нараховувати вказані вище штрафні санкції у зв'язку із пропуском шестимісячного строку, що є, на думку відповідача достатньою підставою для відмови у задоволенні позивачу його вимог.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2017 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду та призначено справу до розгляду в засіданні на 25.07.2017.

У судовому засіданні 25.07.2017 у зв'язку з неявкою представника відповідача в засіданні розгляд справи відкладено на 03.08.2017.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 03.08.2017 було оголошено перерву до 09.08.2017, у судовому засіданні від 09.08.2017 року було оголошено перерву до 12.09.2017.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2017 строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 22.09.2017 року включно.

В судовому засіданні 12.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Флоріт" (далі - підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тауер Дівелопмент" (далі - замовник, відповідач) було укладено договір підряду №27-А1БЛ2 (далі - договір) відповідно до п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 06.11.2015) підрядник зобов'язується в зазначений в договорі строк виконати на свій ризик, власними та залученими силами з використанням свого обладнання та матеріалів, за завданням замовника роботи монтаж внутрішньої мережі каналізації та здати їх в обумовлені терміни замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору.

Сторони дійшли до висновку, що вартість робіт, є предметом цього цієї додаткової угоди №1, вказується в додатку №1 до додаткової угоди №1 від 06.11.2015.

Згідно з п. 2.2. договору склад, перелік, обсяг робіт та їх перелік, обсяг наданих підрядником матеріалів і ресурсів вказуються в підписаній сторонами договірною ціною (кошторису) (додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору.

У пунктах 3.1., 3.2. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 06.11.2015) загальна вартість робіт, відповідно додатку №1 до додаткової угоди №1 від 06.11.2015 року складає:

- 57 359,66 грн. (п'ятдесят сім тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень 66 коп.), в т. ч. ПДВ-20% - 9 559,94 грн.

Договірна ціна є фіксованою і не змінюється, крім настання наступних обставин: зміна замовником об'єму та складу робіт у процесі будівництва, що призводить до зміни вартості показників і зміні вартості будівництва об'єкту (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3. додаткової угоди №1 до договору підряду від 06.11.2015 строк виконання робіт, є предметом цієї додаткової угоди № 1, визначається графіком виконання робіт (додаток №2 до додатковою угодою №1) та враховується при прийманні-здачі виконаних робіт по цьому договору.

Оплата вартості матеріалів здійснюється замовником, в національній валюті України, на умовах передоплати (100% вартості) протягом 3-х днів з моменту отримання рахунку від підрядника. Оплата робіт здійснюється на умовах передоплати 30% від загальної вартості робіт протягом 3-х днів з моменту отримання рахунку від підрядника. Наступна оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня прийняття робіт та підписання актів виконаних робіт (ст. 5.1. договору).

Пунктом 5.3. договору передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт, надання послуг - на підставі рахунку.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 1 від 06.11.2015 оплата в рамках договору здійснюється в наступному порядку: авансування 100% вартості робіт здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту підписання Додаткової угоди № 1.

Згідно з п. 5.4. договору, підрядник на протязі 5 (п'яти) робочих днів з моменту закінчення етапу робіт, пред'являє до здачі виконаних робіт та надає для підписання замовнику акти виконаних робіт. Склад та обсяг робіт, котрі підлягають прийманню та оплаті, повинні відповідати умовам договору.

Відповідно до п. 5.5. договору замовник на протязі 5 (п'яти) робочих днів приймає виконанні роботи, перевіряє наданні підрядником документи фактичних обсягів виконаних робіт та їх відповідність проектній, робочій документації, кошторисній вартості, умовам договору приймає роботу та підписує акти виконаних робіт або надає вмотивовану відмову від приймання робіт і підписання акту виконаних робіт.

Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботу, виконану у відповідності до проектної, технічної документації, в терміни, визначені графіком виконання робіт з дотриманням умов виконання робіт (ст. 7.1.1. договору).

Підрядник має право вимагати від замовника своєчасної оплати виконаних та прийнятих замовником робіт (ст. 7.2.1. договору).

Пунктом 11.1. договору визначено, що приймання виконаних підрядником робіт здійснюється замовником з моменту письмового повідомлення підрядника про виконання об'єму робіт та оформлюється актом виконаних робіт та довідкою про вартості виконаних робіт по формі №КБ-3 (або в іншій узгодженій сторонами формі), підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3 готує підрядник та протягом п'яти календарних днів з моменту завершення робіт (етапу робіт) пред'являти до приймання виконаних робіт і передає акти виконаних робіт для підписання замовником. Замовник протягом п'яти робочих днів зобов'язаний здійснити приймання виконаних робіт та підписати акт виконаних робіт в частині фактично виконаних робіт, або надати вмотивовану відмову від приймання виконаних робіт.

На виконання вимог договору Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Флоріт" виконало роботи на суму 57 359,66 грн., у підтвердження чого надає акт №16-11-12015 2015 року, однак зазначений акт не було підписано зі сторони замовника, вмотивованої відмови від прийняття виконаних робіт позивачу не надано.

Відповідач у свою чергу зобов'язання по договору здійснив частково, а саме здійснивши передоплату у сумі 38 690,74 грн., що є причиною виникнення спору.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно частини 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В силу ч. 2 ст. ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно частини 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Таким чином, за матеріалами справи, позивачем були виконані роботи без отримання авансування 100% вартості робіт. Тобто, фактичні дії свідчать про те, що сторони змінили умови договору, при цьому не було встановлено строк виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно визначень ч.ч. 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Окрім того, як зазначено в 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки згаданою статтею 530 Цивільного кодексу України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Тобто оскільки положення договору не містять чітких умов щодо строків оплати в розумінні статті 251 Цивільного кодексу України, до даних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки виконані позивачем роботи не були оплачені відповідачем, з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача 29.12.2016 була направлена претензія вих.№200 від 29.12.206 про сплату заборгованості, в якій позивач вимагав сплати заборгованість за виконані роботи за спірним договором

Проте, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення, оплата за виконані позивачем роботи проведена не була.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо сплати коштів за виконані позивачем роботи в розмірі 18 668,91 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам договору, не виконав, в результаті чого у останнього станом на час звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем за спірним договором.

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що факт невиконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт підтверджується матеріалами справи, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 18 668,91 грн. боргу підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 12.2. договору в разі прострочення оплати за виконанні роботи замовник сплачує підряднику штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 0,5 % від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення сума пені в розмірі 14 095,03 грн. за період з 14.01.2017 по 14.06.2017.

Перевіркою здійсненого позивачем при зверненні з позовною заявою розрахунку пені встановлено, що він здійснений правильно, а тому заявлена до стягнення пеня у сумі 14 095,03 грн. за загальний період з 14.01.2017 по 14.06.2017 підлягає задоволенню.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з п.4. ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 12.8. договору передбачено, що в разі вчинення замовником дій, що призвели до прострочення виконання договору підрядчиком і/або відмовою замовником від прийняття виконаних робіт (етапів робіт) і/або замовником від договору не з вини підрядника, замовник сплачує підряднику штраф у розмірі 50% від вартості договору, в незалежності від суми сплачених робіт та штрафних санкцій по цьому договору.

Відтак на підставі ст.12.8. договору позивачем була нарахована суму штрафу в розмірі 28 679,83 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Позивач нарахував та просить стягнути 3% річних за загальний період з 14.01.2017 по 28.07.2017 у сумі 299,00 грн. та інфляційні втрати з січня 2017 року по липень 2017 року у сумі 1 483,81 грн.

Розрахунки сум 3% річних та втрат від інфляції перевірено судом. Розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства.

Таким чином, заявлені до стягнення 3% річних у сумі 299,00 грн. та інфляційні втрати у сумі 1 483,81 грн. підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності до нарахованих позивачем штрафних санкцій, господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, виходячи з наступного.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Право на задоволення позову або право на позов у матеріальному розумінні - це право позивача вимагати від суду задоволення позову. Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні. Отже, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено в три роки.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності, відповідно до статті 261 Цивільного України починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Строк позовної давності тривалістю в три роки застосовується у вигляді загального правила, якщо для відповідної вимоги не встановлено спеціального строку. Згідно зі статтею 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Відповідно до частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З позовними вимогами щодо стягнення заборгованості за договором підряду позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом у межах строку позовної давності, заборгованість стягнута за рішення суду, докази оплати заборгованості або стягнення її у примусовому порядку на даний час відсутні, тобто зобов'язання з її оплати не є припиненими.

Відповідно право на звернення з позовом щодо стягнення основної заборгованості було реалізовано позивачем у межах строку позовної давності, тому підстави вважати, що строк позовної давності щодо стягнення заборгованості пропущений відсутні.

За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 63 226,58 з яких: 18 668,91 грн. - основний борг, 1 483,81 грн. - інфляційні втрати, 299,00 грн. - 3% річних, 14 095,03 грн. - пеня, 28 679,83 грн. - штраф 50%.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 1 600,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тауер Дівелопмент" (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 35-Б, корпус 2, ідентифікаційний код 34823313) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Флоріт" (52072, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Старі Кодаки, вул. Аеропорт, буд. 187, ідентифікаційний код 13455759) основний борг у сумі 18 668,91 грн., інфляційні втрати у сумі 1 483,81 грн., 3% річних у сумі 299,00 грн., пеню у сумі 14 095,03 грн., 50% штрафу у сумі 28 679,83 грн. та витрати по сплату судового збору у сумі 1 600,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.09.2017.

Суддя Е.М. Бондарєв