Постанова № 68916890, 12.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року Справа № 906/437/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Корсака В.А., Ходаківської І.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Головинський граніт"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2017у справі№ 906/437/16 Господарського суду Житомирської областіза позовомЗаступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській областідоПублічного акціонерного товариства "Головинський граніт"прозобов'язання повернути майно,

за участю представників

від прокуратури: Збарих С.М. - прокурор відділу ГПУ;

від позивача: Лисий В.І.;

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.04.2017 (суддя Тимошенко О.М.) провадження у справі № 906/437/16 зупинено до вирішення справи № 906/250/17.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 у справі № 906/437/16 (головуючий суддя - Філіпова Т.Л., судді - Бучинська Г.Б., Василишин А.Р.) скасовано вказану ухвалу Господарського суду Житомирської області, справу № 906/437/16 передано на розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Не погоджуючись із зазначеними постановою та ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Головинський граніт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати і прийняти рішення про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Касаційна скарга мотивована порушенням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 1, 5, 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку з відпусткою судді Бакуліної С.В. справу № 906/437/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Корсак В.А., Ходаківська І.П.

У призначене судове засідання з'явилися представники прокуратури та позивача. Представник відповідача не скористався своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Вищий господарський суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2016 Заступником прокурора Житомирської області було подано до Господарського суду Житомирської області позовну заяву в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області до Публічного акціонерного товариства "Головинський Граніт" про зобов'язання повернути майно.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.07.2016 у справі № 906/437/16 позов задоволено, зобов'язано ПАТ "Головинський Граніт" повернути цілісний майновий комплекс державного підприємства "Головинський кар'єр" згідно переліку майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу ДП "Головинський кар'єр", переданого в оренду ЗАТ "Головинський кар'єр" "Граніт" станом на 31.03.2011 на загальну суму 8 040 079,55 грн, що розташований за адресою: Житомирська область,Черняхівський район, смт. Головине, вул. Адміністративна, 8 його власнику - державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна у Житомирській області.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі № 906/437/16 вказане рішення скасовано, прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2016 у справі № 906/437/16 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 та рішення Господарського суду Житомирської області від 14.07.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Під час нового розгляду справи 31.01.2017 Регіональним відділенням Фонду державного майна у Житомирській області було подано до суду заяву про припинення провадження у справі у зв'язку з прийняттям наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області № 37 від 20.01.2017, яким вирішено повернути цілісний майновий комплекс ДП "Головинський Граніт" з оренди шляхом прийняття майна на баланс ДП "Головинський Граніт" у повне господарське відання за даними останньої інвентаризації станом на 30.04.2016.

24.03.2017 Господарським судом Житомирської області ухвалою було порушено провадження у справі № 906/250/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про скасування наказу № 37 від 20.01.2017.

04.04.2017 Регіональним відділенням Фонду державного майна у Житомирській області було подано до суду клопотання, в якому останнє просило суд, враховуючи встановлену нестачу частини державного майна, розглядати заяву про припинення провадження у справі в частині наявного майна та прийняти заяву про відмову від припинення провадження у справі в частині відсутнього майна.

25.04.2017 прокурором було подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з поверненням частини майна цілісного майнового комплексу Фонду державного майна України на підставі вказаного наказу № 37.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 25.04.2017 представником Публічного акціонерного товариства "Головинський Граніт" було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі № 906/437/16 до вирішення пов'язаної з нею справи № 906/250/17.

Зупиняючи провадження у даній справі до вирішення справи № 906/250/17, місцевий господарський суд виходив з того, що прокурором в інтересах держави в особі позивача подано позов про зобов'язання відповідача повернути цілісний майновий комплекс. При цьому наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області № 37 від 20.01.2017 вирішено повернути цілісний майновий комплекс ДП "Головинський Граніт" з оренди шляхом прийняття майна на баланс ДП "Головинський Граніт" у повне господарське відання за даними останньої інвентаризації станом на 30.04.2016. У зв'язку з існуванням вказаного наказу № 37 прокурор просив суд зменшити розмір позовних вимог, а відповідач, в свою чергу, вважати припиненим зобов'язання щодо передачі частини орендованого майна, а відтак наказ № 37 від 20.01.2017 має значення для даної справи, яку неможливо розглянути до вирішення справи предметом розгляду в якій є скасування зазначеного наказу.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі та передаючи справу на розгляд до Господарського суду Житомирської області, апеляційний господарський суд виходив з того, що обставини, які будуть встановлені у справі № 906/250/17, жодним чином не вплинуть на результат розгляду даної справи, зокрема на оцінку судом обставин виконання ПАТ "Головинський граніт" обов'язку повернути орендоване майно, відсутнє на території ДП "Головинський кар'єр", оскільки недійсність наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області № 37 від 20.01.2017, яка можливо буде встановлена судом у господарській справі № 906/250/17, не може вплинути на інші обставини, які є підставою заявленого позову у справі № 906/437/16, зокрема щодо закінчення строку дії договору оренди ЦМК. Крім того, судом першої інстанції не визначено які-саме обставини у ході розгляду справи № 906/250/17 унеможливлюють розгляд заявлених позовних вимог у даній справі та яким чином встановлені в іншій справі обставини можуть вплинути на оцінку доказів, котрими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову. При цьому зупинення провадження у даній справі без достатніх правових підстав призводить до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників судового процесу.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками господарського суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя - четверта статті 35 ГПК України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з ст. 3 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор, звертаючись з позовом у даній справі, обгрунтовував його тим, що 21.12.2001 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець) та ЗАТ "Головинський граніт" (орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу ДП "Головинський кар'єр" № 22 строком до 21.12.2015 (з урахуванням укладеної між сторонами низки додаткових договорів). У зв'язку із невиконанням орендарем істотних умов договору оренди, наявністю заборгованості з орендної плати та пені та у зв'язку із завершенням 21.12.2015 строку дії вказаного договору, орендодавцем було прийнято рішення не продовжувати дію договору на наступний строк та повідомлено про це орендаря. Однак, станом на травень 2016 року не відбулося повернення державі орендованого ПАТ "Головинський кар'єр" майна в порядку, визначеному законодавством, оскільки відповідач безпідставно ухилявся від підписання акту прийому-передачі майна.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з доводами апеляційного господарського суду про те, що обставини, які будуть встановлені у справі № 906/250/17, предметом розгляду в якій є правомірність прийняття наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області № 37 від 20.01.2017 про повернення цілісного майнового комплексу ДП "Головинський Граніт" з оренди шляхом прийняття майна на баланс ДП "Головинський Граніт" у повне господарське відання, жодним чином не вплинуть на результат розгляду даної справи, зокрема на оцінку судом обставин виконання відповідачем договірного обов'язку повернути відсутнє на території ДП "Головинський кар'єр" орендоване майно після закінчення строку дії договору оренди № 22, оскільки недійсність зазначеного наказу № 37 від 20.01.2017, яка можливо буде встановлена судом у господарській справі № 906/250/17, не може вплинути на інші обставини, які є підставою заявленого позову у справі № 906/437/16, зокрема щодо закінчення строку дії вказаного договору. Отже, дана справа не є пов'язаною зі справою № 906/250/17.

При цьому неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Однак, зазначивши про неможливість розгляду справи № 906/437/16 до вирішення справи № 906/250/17, місцевий господарський суд не визначив які саме обставини у ході розгляду справи № 906/250/17 унеможливлюють розгляд заявлених позовних вимог у даній справі та яким чином встановлені в іншій справі обставини впливають на оцінку доказів, котрими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд дійшов до обгрунтованого висновку про те, що розгляд справи № 906/250/17 не може бути перешкодою для встановлення господарським судом відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України істотних обставин у даній справі, а відтак у господарського суду першої інстанції були відсутні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, для зупинення провадження у справі № 906/437/16 до вирішення справи № 906/250/17.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що безпідставне зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Відтак необгрунтоване зупинення провадження у справі перешкоджає подальшому її розгляду та спричиняє перебування учасників судового процесу в стані невизначеності.

Що стосується вимог скаржника прийняти рішення про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, то суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Перелік підстав та порядок залишення позову без розгляду визначено ст. 81 ГПК України.

Так, за приписами вказаної статті господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано. Про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

При цьому відповідно до норм ст. 107 ГПК України в касаційному порядку можуть переглядатися рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду, а також ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 111-7 ГПК України у касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у господарському суді першої інстанції не заявлялась вимога про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України і місцевим господарським судом не розглядалася вказана вимога та не виносилось будь-яке рішення щодо неї, а відтак у суду касаційної інстанції відсутні повноваження розглядати вимогу скаржника про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

За таких обставин Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 у справі № 906/437/16 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" - без задоволення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 у справі № 906/437/16 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 у справі № 906/437/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді В.А. Корсак

І.П. Ходаківська