Рішення № 6891680, 02.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/579 02.11.09 За позовомВідкритого акціонерного товариства Всеукраїнського акціонерного банку

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Літтон»

простягнення 796397,94 євро

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Кобець О.В., представник за дов. №03/4/1/11 від 14.01.2009; від відповідача –не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: У серпні 2009 року Відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський акціонерний банк (далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Літтон»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 796397,94 євро, яка складається з: 735145,04 євро –заборгованість за кредитом (прострочена та строкова), 48461,22 євро –заборгованість по процентах за користування кредитом (нарахованих та прострочених), 10284,50 євро –пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 2477,18 євро –пеня по простроченим процентам за кредитним договором №8 від 15.02.2007 (далі –Кредитний договір). Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за вказаним Кредитним договором щодо повернення суми кредиту та нарахованих відсотків за користування останнім.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.08.2009 порушено провадження у справі №34/579 та призначено справу до розгляду на 07.10.2009.

07.10.2009 судом оголошено перерву до 02.11.2009, з метою укладення мирової угоди.

На призначене судове засідання 02.11.2009 представник відповідача не з’явився. Разом з тим, 29.10.2009 до загального відділу суду від представника від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи після 16.11.2009, оскільки представник відповідача –Челядінова Л.С. (головний бухгалтер підприємства) хворіє.

Розглянувши у судовому засіданні дане клопотання, заслухавши думку представника позивача, який проти задоволення цього клопотання заперечував, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

- розгляд справи за заявою вже відкладався;

- у разі наявності наміру надати додаткові докази, відповідач мав можливість їх надати у письмовій формі через канцелярію суду до дати судового засідання;

- у разі неможливості участі певного представника, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засіданні суду (направити іншого свого юриста);

- подальше відкладення розгляду спричинить виходу за межі встановленого ст. 69 ГПК України двохмісячного терміну розгляду справи, а відповідного клопотання (про продовження терміну розгляду) сторонами суду подано не було.

При цьому, суд відзначає, що затвердження мирової угоди можливе і на стадії примусового виконання рішення, у порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.2007 між позивачем як Кредитодавцем та відповідачем як Позичальником було укладено Кредитний договір, відповідно до п.1.1 якого Кредитодавець надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (далі –Кредит), на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід’ємну частину договору, а також на підстав та на умовах відповідного Індивідуального кредитного договору (далі –Індивідуальний кредитний договір), що укладається Кредитодавцем з банком AKA Ausfuhrcredit-Gesellchaft mBН (Німеччина) (як невід’ємна частина Базової угоди від 1/29 березня 2006 року) та буде зареєстрований у встановленому порядку в Національному банку України.

Відповідно до п.1.1.1 Кредитного договору Кредит надається в сумі 891774,10 євро, що складає 85% від загальної суми контракту купівлі-продажу №07-019-К від 16.10.2006 (далі –Контракт), укладеного Позичальником з фірмою «Гейдельбергер Друкмашнен АГ»(Німеччина) (далі –Експортер), на поставку поліграфічного обладнання.

Згідно з п.1.1.5 Кредитного договору надання Кредиту здійснюється на підставі письмового повідомлення, отриманого Кредитодавцем від банку Dresdner Bank AG (Німеччина) (далі –Фінансуючий банк) про прийняття до сплати документів по безвідкличному документарному акредитиву (далі –Акредитив), відкритому Кредитодавцем за заявою Позичальника на підставі договору №04 про відкриття документарного акредитива, укладеного Кредитодавцем та Позичальником 15.02.2007 (далі –Договір акредитива), а також згідно з умовами Індивідуального кредитного договору. Сума Траншу Кредиту, що надається Кредитодавцем Позичальнику, дорівнюватиме сумі, яка сплачується по Акредитиву згідно з письмовим повідомленням Фінансуючого банку. Надання Траншу Кредиту здійснюється тією ж датою валютування, якою Фінансуючий банк сплачує відповідну суму по Акредитиву. Кредитодавець письмово повідомляє Позичальнику про надання Кредиту, з зазначенням суми Траншу Кредиту, дати його надання (виникнення заборгованості за Кредитом) та процентної ставки, протягом 2 банківських днів з дати отримання від Фінансуючого банку письмового повідомлення про прийняття до сплати документів по Акредитиву. Вказане в цьому пункті письмове повідомлення відсилається Кредитодавцем Позичальнику рекомендованим листом через відділення або надається представнику Позичальника, який письмово засвідчує на екземплярі Кредитодавця акт отримання такого письмового повідомлення.

Кредит надається Позичальнику на наступні цілі: для забезпечення розрахунків за Акредитивом, що відкривається відповідно до Договору акредитиву, для здійснення оплати за поліграфічне обладнання згідно з умовами контракту (п.1.2 Кредитного договору).

15.02.2007 між Позивачем, як Банком, та відповідачем, як Наказодавцем, укладено договір №04 про відкриття документарного акредитива, за умовами якого Банк за дорученням Наказодавця відкриває безвідкличний документарний акредитив на користь Heidelberger Druckmascinen AG (Kurfurstenanlage 52-60 D-69115, Heidelberg Germany) (далі –Бенефіціар) на суму 891774,10 євро, згідно з умовами Контракту купівлі-продажу №07-019-К, що укладений 16.10.2006 між фірмою Heidelberger Druckmascinen AG, Kurfurstenanlage 52-60 D-69115, Heidelberg Germany (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Літтон».

Акредитив має бути авізований Бенефіціару через Dresdner Bank AG, Heidelberg, Germany (SWIFT: DRESDEFTT672).

Акредитив виконується Dresdner Bank AG, Heidelberg, Germany.

Строк дії акредитива –120 календарних днів з дати випуску.

16.04.2007 Банком було отримано повідомлення від підтверджуючого банку (Dresden Bank AG) про отримання документів, які відповідають умовам акредитива, про що, листом 18/1-1418 від 16.04.2007 було повідомлено відповідача.

20.04.2009 Рамбурсуючим банком АКА Ausfuhrcredit-Gesellchaft mBН, Німеччина було здійснено платіж на користь бенефіціара, і відповідно Банком було погашено акредитив, і надано кредит відповідно з Кредитним договором.

Таким чином, Банком було виконано свої зобов’язання за Кредитним договором та надано кредит в сумі 891774,10 євро.

Згідно з п.1.1.2 Кредитного договору термін користування Кредитом до 16-00 години 28 лютого 2012 року.

Процента ставка за користування Кредитом EURIBOR +5.2% річних.

13.03.2009 між сторонами підписано додаткову угоду №1 до Кредитного договору, яким сторони погодились вести зміни у строк повернення Кредиту.

Відповідно до п.п.2.7.1 п.2.7 Кредитного договору проценти нараховуються на фактичну заборгованість за Кредитом, із розрахунку календарної кількості днів в місяці та 360 днів в році.

Згідно з п.п.2.7.4 п.2.7 Кредитного договору фактично розраховані проценти за поточний місяць Позичальник перераховує на рахунок №20787300116947 в Першій Київській філії АТ ВАБанк, МФО 321637, щомісячно, не пізніше 28 числа поточного місяця, починаючи з дати початку користування Кредитом.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач у порушення зазначених норм та умов Кредитного договору своїх зобов’язань щодо своєчасного погашення суми кредиту та сплати нарахованих за кредитом процентів в повному обсязі не виконав.

Матеріали справи містять Акт звірки заборгованості за Кредитним договором, складений та підписаний з боку позивача –Заступником Голови Правління з операційної роботи – Операційний директор та Першим заступником Головного бухгалтера, а з боку відповідача –директором, відповідно до якого заборгованість відповідача перед Банком станом на 02.10.2009 складає: 753145,04 євро (527457,30 євро –строкова, 207687,74 євро –прострочена), а за нарахованими процентами –50340,31 євро.

Відтак, факт наявності у відповідача заборгованості за Кредитним договором у сумі 735145,04 євро по кредиту (527457,30 євро –строкова, 207687,74 євро –прострочена) та 48461,22 євро по процентам за користування кредитом (1692,06 євро –нараховані відсотки, 46 796,16 євро –прострочені) Банком належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Позивач також просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату процентів в сумі 2477,18 євро та за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 10284,50 євро нараховану за період з 12.02.2009 до 12.08.2009.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом п.4.3 Кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення Кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної у п.1.1.3 цього договору, за кожний день прострочення виконання, за реквізитами, вказаними Кредитодавцем.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені за прострочення повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, у т.ч. і вищезазначеним нормам, та умовам Кредитного договору, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 10284,50 євро пені за несвоєчасне повернення кредиту та 2477,18 євро пені по простроченим процентам визнається судом законною та обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник саме з його вини.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Літтон»(01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 37А, кв. 69, ідентифікаційний код 30265144) на користь Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнського акціонерного банку (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, ідентифікаційний код 19017842) 527457 (п’ятсот двадцять сім тисяч чотириста п’ятдесят сім) євро 30 євроцентів –строкової заборгованості за кредитом, 207687 (двісті сім тисяч шістсот вісімдесят сім) євро 74 євроцентів –простроченої заборгованості за кредитом, 10284 (десять тисяч двісті вісімдесят чотири) євро 50 євроцентів –пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2477 (дві тисячі чотириста сімдесят сім) євро 18 євроцентів –пені по простроченим процентам, а також 2302 (дві тисячі триста два) євро 36 євроцентів –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 26.11.2009