Рішення № 6891596, 23.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/52 23.11.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з           іноземними інвестиціями «Автохаус Київ Гмбх» До                              1) Комунального підприємства Київської облради

«Київська регіональна інвестиційна компанія»

2) Київської обласної ради

Треті особи без                    1) Київська обласна державна адміністрація

самостійних вимог                    2) Головне управління агропромислового розвитку

на стороні відповідача          Київської облдержадміністрації

3) Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій»

4) Фонд державного майна України

Про                                         визнання недійсним рішення від 09.04.09р. за № 472-24-V

За позовом третьої особи з          Товарна біржа «Київська агропромислова біржа»

самостійними вимогами-1

До                              1) Комунального підприємства Київської

                              обласної ради «Київська регіональна інвестиційна компанія»

                              2) Київської обласної ради

Треті особи без                              1) Київська обласна державна адміністрація

самостійних                              2) Головне управління агропромислового розвитку Київської

вимог                              облдержадміністрації

на стороні                              3) Київська обласна сільськогосподарська брокерсько- відповідача                              комерційна фірма «Обрій»

                              4) Фонд державного майна України

Про                                        визнання недійсним рішення

За позовом третьої особи                     Фонду державного майна України

з самостійними вимогами-2

До                                                  Київської обласної ради

Про                                                  визнання права власності на адміністративний

будинок по вул. Червоноармійській, 13 в м. Києві за

державою України

Суддя Шевченко Е.О.

Представники сторін:

Від позивача Красножон Ю.С. (дов. від 27.10.09р.)

Від відповідача 1) не з»явився

2) Соловйов А.С. (дов. № 541/06 від 23.03.09р.)

Від третіх осіб 1) Саєнко Т.Г. (дов. № 16-к від 12.12.08р.)

2) Ракоч Л.В. (дов. від 01.10.09р.)

3) Берештейн Б. (ген директор)

4) Прасол О.С. (дов. № 718 від 05.12.08р.)

Від третьої особи

з самостійними вимогами-1 Шимко С.В. (ген. директор)

Від третьої особи

з самостійними вимогами-2          Прасол О.С. (дов. № 718 від 05.12.08р.)

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Автохаус Київ, ГмбХ»(далі по тексту позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська регіональна інвестиційна компанія» (далі по тексту відповідач 1), Київської обласної ради (далі по тексту відповідач 2), треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача Київська обласна державна адміністрація (далі по тексту третя особа-(1), Головне управління агропромислового розвитку Київської облдержадміністрації (далі по тексту третя особа-(2), Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій»(далі по тексту третя особа-(3), Фонд державного майна України (далі по тексту третя особа-(4) про визнання недійсним рішення Київської обласної ради п’ятого скликання від 09.04.2009р. за №472-24-У «Про упорядкування управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»з підстав зазначених в позові.

Ухвалою від 03.06.2009р. порушено провадження у справі № 21/52 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями "Автохаус Київ, ГмбХ" до Київської обласної Ради, Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська інвестиційна компанія», залучено на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київську обласну державну адміністрацію, Головне управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації, Київську обласну сільськогосподарську брокерсько-комерційну фірму «Обрій» та Фонд державного майна України та призначено її до розгляду на 18.06.2009р. о 14:30.

До позовної заяви позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом :

- заборони відповідачам, третім особам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, щодо виконання рішення Київської обласної ради від 09 квітня 2009 року «Про упорядкування управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»за № 472-24-V до винесення Господарським судом м. Києва рішення у даній справі;

- накладання арешту на майно, а саме : адміністративний будинок за № 13 по вул. В.Васильківській (Червоноармійській) в м. Києві до винесення Господарським судом м. Києва рішення у даній справі;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2009р. №21/52 частково задоволено клопотання представника позивача про забезпечення позову шляхом заборони Київській обласній раді та Комунальному підприємству Київської обласної ради «Київська регіональна інвестиційна компанія», Київській обласній державній адміністрації, Головному управлінню агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації, Київській обласній сільськогосподарській брокерсько-комерційній фірмі «Обрій», Фонду державного майна України та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії на виконання рішення Київської обласної ради п’ятого скликання від 09.04.2009р. за № 472-24-V «Про упорядкування управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області» до вирішення спору по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2009р. №21/52 на підставі статті 89 ГПК України виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 03.06.2009р.

Ухвалою від 15.06.2009 року Господарським судом міста Києва прийнято до провадження в справу № 21/52 заяву Товарної біржі «Київська агропромислова біржа»(далі по тексту третя особа із самостійними вимогами) до Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська регіональна інвестиційна компанія», Київської обласної ради, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача Київська обласна державна адміністрація, Головне управління агропромислового розвитку Київської облдержадміністрації, Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій», Фонд державного майна України про визнання недійсним рішення Київської обласної ради п’ятого скликання від 09.04.2009р. за №472-24-У «Про упорядкування управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»з підстав зазначених в цій заяві. Дану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.06.2009р.

18.06.2009р. справа була надіслана до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 03.06.09р. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2009р. ухвалу про забезпечення позову від 03.06.2009р. залишено без змін, а справу повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2009р. справу було призначено на 15.10.2009р.

15.10.2009 року позивачем через канцелярію суду була подана заява про уточнення та доповнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд витребувати у Відповідачів та третіх осіб у справі № 21/52 акт прийому-передачі будинку № 13 в м. Києві по вул. В.Васильківській (Червоноармійській), який був складений 03.06.2009 року; визнати незаконним акт прийому-передачі будинку № 13 в м. Києві по вул. В.Васильківській (Червоноармійській), який був складений 03.06.2009 року; визнати недійсними пункти перший та другий рішення Київської обласної ради п’ятого скликання від 09 квітня 2009 року за № 472-24-V «Про упорядкування управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»в частині, що стосується будинку № 13 в м. Києві по вул. В.Васильківській (Червоноармійській); визнати недійсним пункт третій рішення Київської обласної ради п’ятого скликання від 09 квітня 2009 року за № 472-24-V «Про упорядкування управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»в повному обсязі. Дану заяву залучено до матеріалів справи.

15.10.2009р., в зв’язку із неявкою в судове засідання відповідачів, розгляд справи було відкладено на 12.11.2009р.

20.10.2009р. відповідачем 2 через канцелярію суду був поданий відзив, згідно якого відповідач 2 не визнає позовні вимоги та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві. Даний відзив залучений до матеріалів справи.

06.11.2009р. Фондом державного майна України через канцелярію суду була подана заява в порядку статті 26 ГПК України.

Згідно даної позовної заяви, Фонд державного майна України просить суд залучити останнього у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та визнати право власності на адміністративний будинок по вул. Червоноармійській,13, в м. Києві, за державою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.09р. Фонд державного майна України залучено у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

12.11.2009р. позивачем через канцелярію суду була подана заява про уточнення та пояснення по справі. Згідно даної заяви позивач уточнює адресу, за якою знаходиться спірний адміністративний будинок та просить суд при прийнятті рішення застосовувати наступну адресу: м. Київ, вул. Червоноармійська, 13/1. Дана заява залучена до матеріалів справи із відповідними додатками.

12.11.2009р. в засіданні суду представник відповідача-2 заявив клопотання про зупинення розгляду даної справи, обґрунтовуючи це тим, що ним подано до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на рішення у справі № 33/376 предметом якої є визнання недійсним оскаржуваного в справі № 21/52 рішення Київської обласної ради.

Представник позивача та Товарної біржі «Київська агропромислова біржа»проти заявленого відповідачем 2 клопотання заперечували посилаючись на відсутність правових підстав для зупинення розгляду даної справи.

12.11.2009р. в засіданні суду оголошено перерву на 19.11.2009р.

В судове засідання 19.11.2009р. представник відповідача 1 не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги, які були уточнені згідно поданої 15.10.2009р. заяви; підтримав заявлені Фондом державного майна України вимоги щодо визнання за державою права власності на спірний адмінбудинок; заперечував проти зупинення розгляду даної справи.

Представник відповідача 2 первісний позов не визнав; вимоги Товарної біржі «Київська агропромислова біржа»не визнав; заперечував проти задоволення вимог, заявлених Фондом державного майна України; заявляв про зупинення розгляду справи.

Третя особа-1 надав до суду пояснення відповідно до яких вирішення справи залишає на розсуд суду та зазначає, що на його думку, в матеріалах справи відсутні право встановлювальні документи на спірну будівлю, а також не має документів, які підтверджують статус майна, тобто форму власності –державна або колективна.

Представники Третьої особи-2 та Третьої особи-3 позови визнали; заперечували проти зупинення розгляду даної справи.

Представник Фонду державного майна України підтримав свої заявлені самостійні вимоги на предмет спору та уточнив фактичну адресу спірного адмінбудинку, право власності на який просить визнати за державою; заперечував проти зупинення розгляду даної справи.

Представник Товарної біржі «Київська агропромислова біржа»підтримав свої заявлені самостійні вимоги на предмет спору; проти задоволення вимог, заявлених Фондом державного майна України не заперечував; заперечував проти зупинення розгляду даної справи.

Суд приходить до висновку, що клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі до розгляду касаційної скарги у справі № 33/376 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Вирішення касаційної скарги у справі № 33/376 не вплине на вирішення по суті даної справи, оскільки у даній справі, хоч і оскаржується рішення, що є предметом спору у справі № 33/376, однак воно оскаржується іншим позивачем та зазначаються і інші підстави для визнання його недійсним.

В судовому засіданні 19.11.09р. було оголошено перерву до 20.11.09р. для надання сторонами додаткових пояснень, а в судовому засіданні 20.11.09р. було оголошено перерву до 23.11.09р. підготовки повного тексту рішення у справі.

Розглянувши подані сторонами та третіми особами документи та матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2000 року Головним управлінням сільського господарства і продовольства Київської обласної державної адміністрації, правонаступником якого є Третя особа-2, було укладено з Київською обласною сільськогосподарською державною фірмою «Обрій», правонаступником якої є Третя особа-3, Договір поруки на експлуатаційне обслуговування адмінбудинку за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська,13, який вступив в силу з 01 вересня 2000 року.

Відповідно до умов зазначеного договору Третя особа-3 мала зобов’язання по укладенню договорів на оренду приміщень у вказаному будинку та укладення договорів на використання електричної, теплової та інших комунальних послуг, пов’язаних з експлуатацією будинку.

На час укладення зазначеного договору, правовідносини доручення регламентувались главою 34 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 року (далі - ЦК УРСР). Відповідно до вимог ст. 386 ЦК УРСР, зміст договору доручення полягає в прийнятті однією стороною на себе зобов’язань виконати від імені й за рахунок іншої сторони певні юридичні дії. В разі укладання повіреним в рамках виконання доручення угод, стороною за ними є довіритель, який набуває права і несе обов’язки.

24 жовтня 2000 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Автохаус Київ, ГмбХ»та Третьою особою-3 було укладено Договір оренди № А-2000/1 відповідних нежитлових приміщень (надалі - Договір оренди-А), що знаходяться в м. Києві по вул. Червоноармійській в будинку №13 терміном дії з 01 січня 2001 року до 01 січня 2016 року (копія договору оренди з додатками надані до матеріалів справи).

          Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Автохаус Київ, ГмбХ»протягом дії Договору та згідно розділу 3 останнього своєчасно та в повному обсязі вносить орендні платежі та сплачує комунальні послуги, що не заперечується Третьою особою-3.

18 червня 2003 року між Товарною біржею «Київська агропромислова біржа»та Третьою особою-3 було укладено Договір оренди відповідних нежитлових приміщень (надалі - Договір оренди-Б), що знаходяться в м. Києві по вул. Червоноармійській в будинку №13 терміном дії з 18 червня 2003 року до 18 червня 2012 року (копія договору оренди з додатками надані до матеріалів справи).

          Товарна біржа «Київська агропромислова біржа»протягом дії Договору своєчасно та в повному обсязі вносить орендні платежі та добросовісно виконує інші умови Договору, що не заперечується Третьою особою-3.

До матеріалів справи залучено розпорядження Представника Президента І. Салія від 15 липня 1992 року № 653, згідно з яким будинок № 13 по вул. Червоноармійській в м. Києві було передано з комунальної власності м. Києва безпосередньо у власність Головного управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації Третя особа-2.

Станом на сьогоднішній день будинок № 13 по вул. Червоноармійській в м. Києві перебуває на балансі Головного управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації. Даний факт не заперечується сторонами та третіми особами у даній справі.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що видана 13.02.2006 року, Головне управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації є органом державної влади із державною формою власності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з 15 липня 1992 року, будинок за №13 по вул. Червоноармійській в м. Києві було передано у власність держави.

Позивачем в судовому засіданні зазначалося, що розпорядженням Представника Президента Л. Косаківського від 11.01.1994 року № 7, розпорядження Представника Президента І. Салія від 15 липня 1992 року № 653 було відмінено.

Однак, судом встановлено, що на момент прийняття вищевказаних розпоряджень, діяв Закон України «Про Представника Президента України»від 05.03.1992 року № 2167-XII. Відповідно до норм статей 10,11 зазначеного Закону було передбачено порядок скасування актів Представника Президента України, що суперечать законодавству, а також порядок захисту прав в результаті протиправних актів або дій Представника Президента України.

Розпорядження Представника Президента І. Салія від 15 липня 1992 року № 653 стосується прав власності інших суб’єктів господарювання Третьої особи-2, а тому скасування зазначеного розпорядження повинно було здійснюватись у порядку передбаченому даним Законом, тобто Президентом України або у судовому порядку.

Встановлений чинним законодавством України порядок скасування розпорядження Представника Президента І. Салія від 15 липня 1992 року № 653 не було дотримано. На момент розгляду даної судової справи, розпорядження Представника Президента І. Салія від 15 липня 1992 року № 653 є чинним.

09 квітня 2009 року Київською обласною радою п’ятого скликання було прийнято рішення «Про упорядкування управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»за № 472-24-V (далі по тексту оскаржуване рішення).

Пунктом першим оскаржуваного рішення визначено, що втратили чинність п.1 рішення Київської обласної ради народних депутатів від 29.09.1992 року «Про перелік об’єктів комунальної власності області, що передаються в управління обласній державній адміністрації»(далі по тексту Рішення-1) та п.1 рішення від 22.12.1992 року «Про доповнення до переліку об’єктів комунальної власності області, що передаються в управління обласній державній адміністрації»(далі по тексту Рішення-2) (копії Рішення-1 та Рішення-2 додані до матеріалів справи).

Згідно з пунктом першим Рішення-1 Київська обласна рада народних депутатів (Відповідач 2) у вересні місяці 1992 року здійснила розпорядчі функції відносно тих майнових комплексів та будинків, які вказані в невід’ємному до Рішення-1 переліку, шляхом передачі останніх з комунальної власності області в управління обласній державній адміністрації. Зазначений перелік включав в себе і будинок в м. Києві по вул. Червоноармійській, 13.

Представник позивача в судовому засіданні під час розгляду даної справи зауважив про те, що Відповідачем 2 безпідставно Рішенням від 29.09.1992 року було включено будинок № 13 по вул. Червоноармійській в місті Києві до переліку об’єктів комунальної власності області, оскільки ще в липні 1992 року даний адмінбудинок було передано з комунальної власності м. Києва у власність держави.

Представником Київської обласної ради в судовому засіданні під час розгляду даної справи не було надано обґрунтованих пояснень з-приводу наявності належних повноважень та правових підстав на здійснення Київською обласною радою народних депутатів у вересні місяці 1992 року розпорядчих функцій стосовно будинку за № 13 по вул. Червоноармійській в м. Києві.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірмою «Автохаус Київ, ГмбХ»та Товарна біржа «Київська агропромислова біржа»в своїх заявах посилаються на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), як на підставу для скасування пункту першого оскаржуваного рішення.

Відповідно до вищевказаного рішення Конституційного суду України, зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Суд, оцінивши вказане Рішення Конституційного суду України вважає, що останнє не є належним доказом для підтвердження правової позиції позивача та Третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору відносно скасування пункту першого оскаржуваного рішення, оскільки воно не є таким, що відміняє попереднє рішення відповідача-2.

Пунктом другим оскаржуваного рішення передбачено здійснення певних дій на виконання рішень Київської обласної ради від 08.04.2004 року № 170-13-XXIV та від 21.09.2006 року № 062-05-V, в тому числі підготовка акту приймання-передачі об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області та подання його на затвердження сесії Київської обласної ради.

Відповідно до ст. 142 Конституції України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об’єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад, і не дають останнім права розпоряджатися державним майном.

Пунктом третім оскаржуваного рішення передбачено закріплення будинку № 13 по вул. Великій Васильківській в м. Києві на праві господарського відання за Комунальним підприємством Київської обласної ради «Київська регіональна інвестиційна компанія».

Як вже було встановлено судом, Головне управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації є органом державної влади із державною формою власності та має на балансі будинок за № 13 по вул. Червоноармійській в м. Києві.

Законом України «Про місцеві державні адміністрації»(ч.2 статті 1) встановлено, що місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Нормами статті 15 цього ж Закону передбачено, що в управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об'єкти державної власності , передані їм в установленому законом порядку.

В даному випадку, Київська обласна державна адміністрація (в особі Головного управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації) є органом управління по відношенню до будинку № 13 по вул. Червоноармійській в м. Києві, який є об’єктом державної власності.

Згідно норм статті 19 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»Київська обласна державна адміністрація в питаннях щодо управління державним майном не має таких повноважень як передання до комунальної власності державного майна, що перебуває у неї в управлінні.

Законом України «Про управління об’єктами державної власності»(пп. й п.2 ч.1 статті 7) встановлено, що рішення про передачу об'єктів державної власності в комунальну власність погоджує ( приймає ) Фонд державного майна України.

В матеріалах даної справи відсутнє рішення (погодження) Фонду державного майна України щодо передачі будинку за № 13 по вул. Червоноармійській в м. Києві в комунальну власність.

В свою чергу, представником Відповідача-2 не було надано належних доказів в підтвердження того, що будинок № 13 по вул. Червоноармійській в м. Києві був переданий в управління Київській обласній раді та відноситься до об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області.

          Представник ТОВ фірма «Автохаус Київ, ГмбХ»в засіданні суду зауважив, що в місті Києві не було перейменовано вулицю Червоноармійську на Велику Васильківську, а по вулиці Червоноармійській в місті Києві зареєстровано будівлю за № 13/1. Будь-яких інших будівель з номером 13 по вулиці Червоноармійській в місті Києві не існує. На підтвердження даної інформації було надано лист Київського міського бюро технічної інвентаризації від 01.10.2009 року за № 41867. Вказаний лист був адресований Третій особі--3, яка є орендодавцем нежитлових приміщень в адмінбудинку, які ТОВ фірма «Автохаус Київ, ГмбХ»орендує згідно Договору оренди.

          Третя особа-3 підтвердила надходження до неї зазначеного інформаційного листа.

          За наслідками проведення правового аналізу наступних документів: інформаційного листа Київського міського бюро технічної інвентаризації від 01.10.2009 року за № 41867, Договору оренди-А, Договору оренди-Б, оскаржуваного рішення Київської обласної ради від 09.04.2009 року, Розпорядження Представника Президента України І.Салія від 15.07.1992 року № 653, суд прийшов до висновку про те, що всі зібрані по даній справі докази стосуються фактично одного і того ж будинку, який розташований за адресою місто Київ, вулиця Червоноармійська, № 13/1.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Автохаус Київ, ГмбХ»в своїх уточненнях та доповненнях зазначає про те, що 03.06.2009 року, був складений акт прийому-передачі спірного адміністративного будинку на виконання оскаржуваного рішення. Оскільки вищевказаний акт прийому-передачі був складений в період дії ухвали господарського суду м. Києва від 03.06.2009 року № 21/52 відповідно до якої будь-яким особам (в тому числі Відповідачам та третім особам у справі № 21/52) було заборонено вчиняти будь-які дії на виконання оскаржуваного рішення, позивач просить суд визнати даний акт прийому-передачі незаконним.

Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки ні сторонами, ні третіми особами не було надано до матеріалів справи акт прийому-передачі адміністративного будинку, що розташований за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 13/1, то в цій частині суд залишає вимоги позивача без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням передбачається передання спірної адмінбудівлі з балансу Головного управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації на баланс Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська регіональна інвестиційна компанія». Тобто, передбачається зміна балансоутримувача спірної адмінбудівлі, що є суттєвою умовою для Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Автохаус Київ, ГмбХ»та Товарної біржі «Київська агропромислова біржа», як орендарів за Договором оренди-А та Договором оренди-Б відповідно. Таким чином, прийняття відповідачем 2 оскаржуваного рішення створює загрозу порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Автохаус Київ, ГмбХ»та Товарної біржі «Київська агропромислова біржа».

Матеріалами справи встановлено, що оскаржуване рішення Київської обласної ради від 09.04.2009р. в частині, що стосується спірного адміністративного будинку, який фактично знаходиться за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 13/1, не відповідає вимогам чинного законодавства, та прийнято з перевищенням компетенції відповідача 2.

Відповідно до ч.2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів.

Судом було долучено та досліджено подані у справу Фондом державного майна України рішення господарського суду м. Києва від 28.09.2009 року по справі № 33/376 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2009 року по справі № 33/376.

Відповідно до вищезазначених судових рішень, прийнятих по справі № 33/376 за результатами розгляду позовних вимог, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгрокомерс»- визнано недійсним пункти перший та другий рішення Київської обласної ради п’ятого скликання «Про упорядкування управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»за № 472-24-V від 09.04.2009р. в частині, що стосується спірного будинку, який фактично знаходиться за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 13/1; визнано недійсним пункт третій рішення Київської обласної ради п’ятого скликання «Про упорядкування управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»за № 472-24-V від 09.04.2009р. в повному обсязі. Зазначені судові рішення набрали законної сили.

Представник відповідача-2 повідомив суду про подання Київською обласною радою до Вищого господарського суду України касаційної скарги на судові рішення, прийняті по справі № 33/376. В зв’язку із цим, відповідач 2 заявив клопотання про зупинення розгляду справи № 21/52 до винесення Вищим господарським судом України відповідної постанови по справі № 33/376, з огляду на те, що судові рішення по даній справі можуть бути скасовані, яке було відхилено судом з підстав, зазначених вище.

Оскільки, вищезазначені судові рішення по справі № 33/376 набрали законної сили, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору у справі № 21/52 щодо заявлених ТОВ «Автохаус Київ, ГмбХ»та Товарною біржею «Київська агропромислова біржа»позовних вимог про визнання недійсним рішення Київської обласної ради п’ятого скликання «Про упорядкування управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»за № 472-24-V від 09.04.2009р. в тій частині, що стосується спірного будинку, який фактично знаходиться за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 13/1.

За таких обставин, провадження у справі № 21/52 в частині заявлених ТОВ «Автохаус Київ, ГмбХ»позовних вимог, про визнання недійсними пунктів першого, другого та третього оскаржуваного рішення Київської обласної ради, що стосується будинку фактично розташованому в м. Києві по вул. Червоноармійській 13/1 підлягають припиненню відповідно до вимог статті 80 ГПК України.

Відповідно, провадження у справі № 21/52 в частині заявлених Товарною біржею «Київська агропромислова біржа»позовних вимог, про визнання недійсними пунктів першого, другого та третього оскаржуваного рішення Київської обласної ради, що стосується будинку фактично розташованому в м. Києві по вул. Червоноармійській 13/1 також підлягають припиненню з зазначених вище підстав. Щодо інших позовних вимог про визнання недійсною іншої частини оспорюваного рішення, то вони не підлягають задоволенню, оскільки не стосуються прав та обов’язків позивача, а отже не порушують його прав та охоронюваних законом інтересів, а отже і не мають під собою правових підстав.

Розглянувши позовні вимоги Фонду державного майна України про визнання за державою права власності на адміністративний будинок по вулиці Червоноармійській, 13 та дослідивши документи, додані до позовної заяви та матеріали справи, суд встановив наступне.

Як було зазначено вище, відповідно до розпорядження Представника Президента І. Салія від 15 липня 1992 року № 653, будинок № 13 (фактично будинок за № 13/1) по вул. Червоноармійській в м. Києві було передано з комунальної власності м. Києва безпосередньо у власність Головного управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації. До теперішнього часу даний будинок перебуває на балансі Головного управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації. Цей факт не заперечується сторонами та третіми особами у даній справі.

Суд оцінює вказане вище розпорядження як право встановлювальний документ, який закріплює державну форму власності будинку № 13 (фактично будинку за № 13/1) по вул. Червоноармійській в м. Києві.

Головне управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації є органом державної влади із державною формою власності, що підтверджується відповідною довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 13.02.2006 року.

Таким чином, дослідивши зібрані по справі документи, суд прийшов до висновку, що на час розгляду даної справи, розпорядження Представника Президента Президента І. Салія від 15 липня 1992 року № 653 є чинним, а тому з 15 липня 1992 року будинок за № 13 (фактично будинок за № 13/1) по вул. Червоноармійській в м. Києві знаходиться у власності держави.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права, чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Нормами статті 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Фондом державного майна України до позовної заяви було додано рішення господарського суду м. Києва від 28.09.2009 року по справі № 33/376 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2009 року по справі № 33/376.

Як було досліджено судом, відповідно до зазначених судових рішень, які набрали законної сили, оскаржуване рішення Київської обласної ради було визнано недійсним в частині, що стосується передачі спірного будинку, який фактично знаходиться за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 13/1 з державної до комунальної власності області.

Розглядаючи справу № 33/376, суди першої та другої інстанцій також прийшли до висновку, що з 15.07.1992 року будинок № 13 (фактично № 13/1) в м. Києві по вул. Червоноармійській, був переданий у державну власність, а тому подальше розпорядження Київською обласною радою цією будівлею, як об’єктом комунальної власності є безпідставним та здійснено з перевищенням компетенції відповідача-2.

До матеріалів справи № 21/52 не було надано належних доказів, які б підтверджували позицію Київської обласної ради щодо приналежності спірного будинку до об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області або спростовували б факт приналежності спірного будинку до державної власності.

Виходячи з викладеного та враховуючи те, що на момент розгляду даної справи рішення Київської обласної ради «Про упорядкування управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області»за № 472-24-V від 09.04.2009р. визнано недійсним та втратило чинність в частині передачі будинку № 13 (фактично № 13/1) по вул. Червоноармійській в м. Києві з державної до комунальної власності області, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Фонду державного майна України, що заявлені по даній справі.

Відповідно до статті 49 ГПК України, суд стягує в доход державного бюджету витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та витрати по сплаті державного мита за позовними вимогами Фонду державного майна, у зв’язку з задоволенням даних позовних вимог.

Керуючись ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 321, 328, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

1.          В частині визнання недійсними пунктів першого, другого та третього рішення Київської обласної ради п’ятого скликання від 09 квітня 2009 року за № 472-24-V «Про упорядкування управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області», що стосується адмінбудинку, фактична адреса якого м. Київ, вул. Червоноармійська, 13/1, за позовом - провадження у справі припинити.

2.           В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохаус Київ, ГмбХ»залишити без розгляду.

3.          Провадження у справі в частині визнання недійсними пунктів першого, другого та третього рішення Київської обласної ради п’ятого скликання від 09 квітня 2009 року за № 472-24-V «Про упорядкування управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області», що стосується адмінбудинку, фактична адреса якого м. Київ, вул. Червоноармійська, 13/1, за позовом припинити.

4.           В іншій частині позовних вимог Товарної біржі «Київська агропромислова біржа»відмовити.

5.           Позовні вимоги Фонду державного майна України задовольнити в повному обсязі.

6.           Визнати право власності на адміністративний будинок, фактична адреса якого є м. Київ, вул. Червоноармійська, 13/1, за Державою Україна.

7.          Стягнути з Київської обласної ради (01196, м. Київ, пл.. Л. Українки, 1, код ЄДРПОУ 24572267) на користь Державного бюджету України 85,00 (вісімдесят п’ять) грн.. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено в порядку, передбаченому чинним законодавством.

9.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    Е.О. Шевченко