Ухвала суду № 68915821, 15.09.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/7837/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Труханова Л. М.Номер провадження 11-сс/788/370/17 Суддя-доповідач - Рунов В. Ю. Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2017 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рунова В. Ю.,

суддів - Філонової Ю. О., Литовченко Н. О.,

з участю секретаря судового засідання - Лобанової О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 592/7837/17 за апеляційними скаргами представника власника майна ТОВ «ЕНЕРГОБІЗНЕСАЛЬЯНС» НАЗАРЕНКА О.О. та представника власника майна ТОВ «ІМПЕКС - СК» ХОЛОДОВА С.Е. на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 24 липня 2017 року, якою накладено арешт на вилучене під час обшуку майно,

учасників кримінального провадження:

прокурора - Мостового М.В.

представників власників майна - адвокатів Назаренка О.О. та Холодова С.Е., -

ВСТАНОВИЛА:

В поданих апеляційних скаргах:

? представник власника майна ТОВ «ЕНЕРГОБІЗНЕСАЛЬЯНС» - адвокат НАЗАРЕНКО О.О. просить скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, оскільки клопотання було подано з порушенням встановленого законом строку, під час обшуку було вилучено майно, відносно якого не було надано дозвіл в ухвалі про проведення обшуку, який проводився з чисельними порушеннями норм КПК України. Також зазначає, що висновки слідчого судді про мету накладання арешту на майно не відповідають матеріалам кримінального провадження;

? представник власника майна ТОВ «ІМПЕКС - СК» - адвокат ХОЛОДОВ С.Е., посилаючись на аналогічні обставини, теж просить скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

20.07.2017 до Ковпаківського районного суду м. Сум з клопотанням про арешт майна звернувся прокурор прокуратури Сумської області Кригін В.В., яке обґрунтував тим, що СУ ГУ ДФС у Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017200000000026 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Еліта», ТОВ «Кратос-С», ТОВ «Енергобізнесальянс» за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України та за фактом підроблення печаток та штампів, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, а також за підозрою директора ТОВ «Енергобізнесальянс» ОСОБА_6 у вчиненні умисного ухилення від сплати податків в значних розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, внесенні до податкових декларацій з податку на додану вартість неправдивих відомостей за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та використанні у фінансово-господарській діяльності завідомо підроблених документів за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України. За результатами проведених оперативно-розшукових заходів та слідчих дій було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 використовує у своїй діяльності автомобіль НОМЕР_1, під час обшуку якого 07.07.2017 були виявлені та вилучені речі і документи.

Оскільки вилучене майно є знаряддям вчинених злочинів та об'єктом кримінально-правових дій, може бути використане як доказ обставин вчинення ОСОБА_7 злочинів, що встановлюються під час кримінального провадження, то з метою збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення перетворення та відчуження, слідчий просив накласти на нього арешт.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 24.07.2017 вказане клопотання слідчого було задоволено частково та накладено арешт на майно. Своє рішення слідчий суддя вмотивувала тим, що метою арешту майна є збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи представників власників майна Назаренка О.О. та Холодова С.Е., які підтримали свої апеляційні скарги, просили скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, доводи прокурора Мостового М.В. про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційних скарг без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вказані вище апеляційні скарги представників власників майна задоволенню не підлягають з таких підстав.

Як вбачається з положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а згідно ч.2 вказаної статті, арешт майна допускається з метою забезпечення, крім іншого: 1) збереження речових доказів; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст.98 цього Кодексу (матеріальні об'єкти та документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та інше).

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3 і 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу).

Розглянувши клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшла висновку, що арешт повинен бути накладений на майно з метою збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Такі висновки слідчого судді, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Зокрема, колегія суддів вважає, що при вирішенні зазначеного вище питання слідчий суддя в повній мірі дотрималася вимог ст.ст.170-173 КПК України, з'ясувала і дослідила всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а саме правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочинів, розмір завданої шкоди тощо.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що СУ ГУ ДФС у Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до ЄРДР за ч.1 ст.212, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.1 ст.358 і ч.4 ст.358 КК України за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Еліта», ТОВ «Кратос-С», ТОВ «Енергобізнесальянс», підроблення печаток та штампів, а також за підозрою директора ТОВ «Енергобізнесальянс» ОСОБА_8 у вчиненні умисного ухилення від сплати податків в значних розмірах, внесенні до податкових декларацій з податку на додану вартість неправдивих відомостей та використанні у фінансово-господарській діяльності завідомо підроблених документів. 07.07.2017 під час обшуку автомобіля НОМЕР_1, який використовує ОСОБА_7, були виявлені та вилучені речі і документи, зокрема договори, угоди, видаткові та ТТН накладні, чеки, квитанції, банківська картка, гроші та інші документи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає достатніми наявні правові підстави для арешту вилученого майна, а використання його як доказів у кримінальному провадженні цілком можливим, оскільки дане майно може бути знаряддям вчинення злочину, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується також і з висновками слідчого судді про необхідність накладення арешту на вилучене майно з метою відшкодування завданої злочином шкоди, розмір якої, на думку колегії суддів, є обґрунтованим, при цьому відсутність на даному етапі кримінального провадження заявленого цивільного позову не може свідчить про відсутність самої шкоди та відповідно і підстав для накладення арешту на майно.

Таким чином, доводи апеляційних скарг представників власників майна щодо незаконності накладення слідчим суддею арешту на вилучене майно є необґрунтованими.

Що стосується доводів апеляційних скарг відносно того, що клопотання про арешт майна було подано з порушенням визначеного строку, то вони також не заслуговують на увагу.

Так, відповідно до ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в 72 години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 11.07.2017 до Ковпаківського районного суду м. Сум надійшло клопотання про арешт вказаного вище майна, яке ухвалою слідчого судді від 11.07.2017 було повернуто прокурору для усунення недоліків, а також встановлений строк в 72 години з моменту отримання копії ухвали.

Оскільки копія зазначеної узвали слідчого про повернення клопотання була отримана прокуратурою 17.07.2017, а клопотання після усунення недоліків подано 20.07.2017, то і встановлений слідчим суддею строк пропущений не був, відтак положення ч.3 ст.172 КПК України були дотримані.

Не заслуговують на увагу також доводи представників власників майна про те, що під час обшуку було вилучено майно, відносно якого не було надано дозвіл в ухвалі про проведення обшуку, оскільки особа, яка проводить відповідну слідчу дію не обмежена у вилучені виключно тих речей та документів, які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку. У разі ж вилучення іншого майна воно вважається тимчасово вилученим (ч.6 ст.236 КПК) до прийняття рішення про його долю у визначеному законом порядку.

Є необґрунтованими та не можуть бути прийнятими до уваги і твердження апеляційних скарг про допущені порушення під час проведення обшуку, а саме про вилучення грошових коштів поза межами автомобіля, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Викладені ж в протоколі обшуку зауваження адвоката не є достатніми для встановлення зазначених ним обставин факту, тим більше, що арештоване майно відповідає меті, з якою він був накладений. При цьому, спір про повернення отриманих ОСОБА_7 від ОСОБА_9 дорогоцінностей, які останній заклав у ломбард з метою отримання грошових коштів, може бути вирішений в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає будь-яких законних підстав для скасування ухвали слідчого судді, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги представників власників майна без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 24 липня 2017 року щодо накладення арешту на вилучене під час обшуку майно - залишити без змін, а апеляційні скарги представника власника майна ТОВ «ЕНЕРГОБІЗНЕСАЛЬЯНС» НАЗАРЕНКА О.О. та представника власника майна ТОВ «ІМПЕКС - СК» ХОЛОДОВА С.Е. на цю ухвалу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Рунов В. Ю. Філонова Ю. О. Литовченко Н. О.