Рішення № 6891533, 23.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/550 23.11.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про повернення строкового депозитного вкладу, стягнення штрафних санкцій Суддя Самсін Р.І. Представники сторін:

від позивача: Понько Р.В. (довіреність від 06.07.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 23.11.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

          Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», позивач) звернулось до суду з позовом стягнення з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(надалі ВАТ КБ «Надра», відповідач) 118509, 59 грн. з яких 100000 грн. сума основного боргу, 5358, 91 грн. пеня, 4000 грн. інфляційних збитків, 1372, 60 грн. трьох процентів річних та 7778, 08 грн. упущена вигода.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 1 укладеним 10.11.2008р. не виконані зобовязання щодо повернення суми вкладу.

Стверджуючи про те, що зі сторони відповідача має місце порушення зобов'язань за Договором, наслідками чого є, зокрема сплата неустойки та сплата інфляційних збитків, 3% процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач з посиланням на умови договору та положення Цивільного кодексу вважає наявними підстави вимагати сплати пені, інфляційних збитків та 3% річних          у зв’язку з наявним простроченням повернення вкладу.

Додатково позивач також просив стягнути суму упущеної вигоди в розмірі 7778, 08 грн., які позивач міг би отримати у період з 16.02.2009р. до 01.08.2009р. у випадку продовження терміну дії депозитного договору № 1 на тих же умовах.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу, в тому числі на адресу відділення банку. Провадження у справі порушено ухвалою від 23.09.2009р., що відповідно свідчить про достатність часу для надання суду відзиву на позов, доказів на підтвердження заперечень в разі їх наявності тощо.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2008 року між ВАТ КБ «Надра»та ВАТ НАСК «Оранта», був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 1, у відповідності з п. 1.1 якого, вкладник (позивач у справі) зобов'язувався перерахувати на вкладний рахунок відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 1/08-1 від 15.01.2008р., грошові кошти в сумі 100 000 грн. (вклад), у п. 1.4 договору сторони погодили, що вкладник розміщує грошові кошти, а банк зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку визначеному договором.

10 листопада 2008 року суму вкладу було перераховано на відкритий відповідачем вкладний (депозитний) рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 371 залученим до матеріалів справи.

За умовами договору (п. 1.2, 1.3) строк вкладу –97 днів (три місяці), дата повернення вкладу є 16 лютого 2009р.; процентна ставка по вкладу встановлюється в розмірі 17 процентів річних.

До обов’язків банку за договором (п. 3.4.2) віднесено забезпечення повного збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами, які останнім були порушені, сума вкладу у строк вказаний в п. 1.2 відповідачем не була повернута, у зв’язку з чим позивач просить стягнути грошові кошти в розмірі 100 000 грн. в судовому порядку.

Відповідно до ст. 334 Господарського кодексу України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону.

Банки - це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб.

Згідно приписів ст. 340 Господарського кодексу України, депозитні операції банків полягають у залученні коштів у вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається у письмовій формі.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (ст. 1058 Цивільного кодексу України).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Згідно постанови Правління НБУ № 59 від 10.02.2009р. «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві Комерційному банку «Надра»прийнято рішення щодо призначення тимчасової адміністрації, та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 по 10.08.2009р.. Дія мораторію продовжена відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 452 з 11.08.2009р. до 10.02.2010р., крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Визначення мораторію наведене у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) відповідно з яким мораторій це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, тобто до 10.02.2009р..

Таким чином, на зобов'язання банку повернути вклад за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 1 від 10.11.2008р. на загальну суму 100 000 грн., яке виникло 16.02.2009 року дія мораторію не поширюється.

Строк виконання зобовязання по поверненню вкладу станом на час вирішення спору є таким, що настав, сума коштів в розмірі 100000 грн. є залишком на депозитному рахунку позивача у Решетилівському відділенні ВАТ КБ «Надра»Полтавського регіонального управління що підтверджується довідкою за вих. 55/09 від 20.10.2009р., у зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення суми вкладу в розмірі 100 000 грн. визнаються судом обґрунтованими.

Враховуючи, положення закону які забороняють стягнення на підставі виконавчих документів протягом дії мораторію (ст. 85 Закону «Про банки та банківську діяльність»), а також положення ч. 4 ст. 59 того ж закону згідно з якими рішення суду про стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках юридичних чи фізичних осіб, підлягають негайному і безумовному виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до цього Закону, суд вважає що вимоги позивача про стягнення суми вкладу підлягають задоволенню з відстроченням виконання судового рішення в примусовому порядку до закінчення дії мораторію. Право суду при прийнятті судового рішення відстрочити його виконання передбачене п. 6 ст. 83 ГПК України.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст. 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність").

          У ст. 58 Закону України "Про банки та банківську діяльність" зазначено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади. Вказана стаття вміщена законодавцем у главі 9 Закону "Про банки та банківську діяльність" якою врегульовано відносини банку з клієнтами. Клієнт банку, яким є позивач, набуває статусу кредитора в силу наявності у нього права вимоги та саме в такому розумінні підлягають застосуванню до спірних відносин положення закону що стосуються мораторію.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 3.3 договору № 1/08-1 від 15.01.2008р., яким зокрема регулюється режим вкладного рахунку за договором № 1 від 10.11.2008р. (п. 2.3), при несвоєчасному поверненні суми вкладу та нарахованих процентів банк сплачує вкладнику пеню за кожний день прострочення від неперерахованої суми в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла в цей період.

Проте нарахування такої пені унеможливлене приписами статті 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", і зокрема відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Тобто, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи і пеня, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторії на задоволення вимог кредиторів.

Зазначене свідчить про безпідставність нарахування пені, трьох процентів річних, інфляційних збитків за період з 16.02.2009р., тобто в період дії мораторію, оскільки вказані суми нараховані позивачем саме за невиконання грошового зобов’язання по виплаті вкладу.

          Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача завданих збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 7778, 08 грн. задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Сума збитків у вказаному розмірі позивачем обґрунтовується можливістю позивачем отримання доходу в періоді з 16.02.2009р. до 01.08.2009р. у випадку продовження терміну дії депозитного договору № 1 на тих же умовах.

Оскільки позивачем не було повернуто суму вкладу в розмірі 100000 грн. у строк визначений договором –16.02.2009р., позивачем здійснено розрахунок неотриманого доходу саме виходячи із процентної ставки 17% по залишку на рахунку.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Таким чином, позивач був зобов'язаний довести в порядку, визначеному чинним законодавством, факт понесення фактичних збитків, або неотримання упущеної вигоди внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання.

Наведені дані про можливість позивача продовжити депозитний договір не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, які підтверджують неотриманий товариством в періоді з 16.02.2009р. по 01.08.2009р. прибуток (упущену вигоду), оскільки вимоги грунтуються на припущеннях, що позивач зміг би отримати у відповідному періоді 2009р. прибуток, якби відповідачем було вчасно повернуто суму вкладу, що не дає підстав вважати обгрунтованими доводи позивача про достовірний розмір упущеної вигоди. Грошові кошти, які розміщені на депозитному рахунку у ВАТ КБ «Надра»позивач міг використати на купівлю товару, виплату заробітної плати, та не існує доказів, що саме кошти отримані з депозиту були б використані позивачем в разі продовження договору і знаходились би на депозиті протягом зазначеного позивачем строку.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Жодних доказів звернення позивача до відповідача з відповідними пропозиціями про продовження строку дії договору згідно з п. 7.1 договору на тих же умовах на новий строк позивач суду не надав, про наявність таких не повідомив, а враховуючи що кошти знаходились в користуванні відповідача достатнім було лише оформлення угоди за згодою сторін.

Таким чином, посилання позивача на порушення виконання відповідачем умов договору, не є обставиною, яка б перешкоджала позивачу продовжити дію строкового депозитного договору та мати право на отримання відсотків по договору, відповідно викладене у позовній заяві не підтверджує понесення позивачем збитків у розмірі 7778, 08 грн. через неналежне виконання відповідачем зобов'язання, внаслідок чого, відсутні підстави вважати наявним допущення порушення прав позивача діями відповідача, що свідчить про недоведеність позивачем як розміру упущеної вигоди, причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками.

З урахуванням наведеного заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1185, 10 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1193, 72 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема 15, ідент. код 20025456) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, р/р 26502001006962 АКБ «Укрсоцбанк»у м. Києві, МФО 300023, ідент. код 00034186) 100000 грн. (сто тисяч гривень) суми вкладу за депозитним договором 1 від 10.11.2008р. та 1193, 72 грн. (одну тисячу сто дев’яносто три гривні 72 копійки) судових витрат, відстрочивши виконання даного судового рішення в примусовому порядку до закінчення дії мораторію (10.02.2010р.).

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І.Самсін

дата підписання рішення 30.11.2009