Ухвала суду № 68914818, 12.09.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6877/17

Номер справи місцевого суду: 521/8290/17

Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Кононенко Н.А.,

Цюри Т.В.,

за участю секретаря Цихиселі Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 05.07.2017 року у цивільній справі за позовом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановила:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради (далі - Малиновська РА ОМР) із вимогою про визнання строку для подання скарги порушеним з поважних причин та поновлення пропущеного строку; визнання незаконною постанову про повернення виконавчого документу 04 жовтня 2016 року, винесену державним виконавцем Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Малиновський ВДВС) Заліпаєвим Ю.В. та винесення відповідної ухвали; зобов'язання Малиновського ВДВС відновити виконавче провадження по виконанню вимог виконавчого листа № 1519/21071/2012, виданого 23 серпня 2013 року щодо зобов'язання ОСОБА_4 за власний рахунок привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1, до попереднього стану, згідно з технічною документацією на квартиру.

Свою скаргу заявник обгрунтовував тим, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 січня 2013 року було задоволено позовні вимоги Малиновської РА ОМР та зобов'язано ОСОБА_4 за свій рахунок привести самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_2 до попереднього стану відповідно до технічної документації на квартиру.

23 серпня 2013 року Малиновським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист та 27 жовтня 2015 року Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради було подано виконавчий лист на виконання.

04 жовтня 2016 року старшим державним виконавцем Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV (втратив чинність на підставі Закону № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року).

Посилаючись на зазначені обставини, Малиновська РА ОМР просила скаргу задовольнити.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.07.2017 року у задоволенні скарги Малиновської РА ОМР було відмовлено (а.с.15-17).

В апеляційній скарзі представник Малиновської РА ОМР ставить питання про скасування даної судової ухвали, та постановлення нової - про задоволення скарги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь справі, не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, у зв'язку з чим та на підставі ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису в суді апеляційної інстанції не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 січня 2013 року, яке набрало законної сили 11 квітня 2013 року, позовні вимоги Малиновської РА ОМР були задоволені та зобов'язано ОСОБА_4 за свій рахунок привести самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_2 до попереднього стану відповідно до технічної документації на квартиру.

23 серпня 2013 року Малиновським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист, та 27 жовтня 2015 року Малиновською РА ОМР виконавчий лист було подано для виконання.

Однак, 04 жовтня 2016 року старшим державним виконавцем Малиновського ВДВС була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІУ.

17 травня 2017 року Малиновська РА ОМР отримала постанову від 04 жовтня 2016 року, а звернулася до суду із відповідною скаргою 31 травня 2017 року, тобто пропуском 10-деного строку з моменту отримання копії постанови.

З огляду на зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що строк для звернення до суду заявником пропущений без поважних причин.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», передбачено, що враховуючи положення статті 383 ЦПК, суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у статті 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», оскільки відповідно до частини другої статті 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: стаття 122 ЦПК - про відкриття провадження у справі; статті 26, 27, 45 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статті 74-77 ЦПК - про судові виклики та повідомлення; глави 4 розділу III ЦПК - про судовий розгляд; глав 1, 2 розділу V ЦПК - щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.

За змістом п. 16 вищевказаної постанови Пленуму слідує, що відповідно до статті 385 ЦПК скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист на виконання судового рішення був виданий 23 серпня 2013 року, в той час як рішення суду набрало законної сили 11 квітня 2013 року, тобто після збігу 4-х місяців після набрання рішенням законної сили, що вже само по собі свідчить про бездіяльність посадових осіб Малиновської РА ОМР щодо виконання судового рішення по даній цивільній справі.

27 жовтня 2015 року Малиновською РА ОМР було подано виконавчий лист для виконання, тобто ще більше ніж через два роки після отримання виконавчого листа та майже через три роки після ухвалення судового рішення.

В подальшому, представники Малиновської РА ОМР не здійснювали жодних дій щодо контролю виконання судового рішення.

Такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з того, що лише через рік, а саме 04 жовтня 2016 року державним виконавцем Малиновської ВДВС було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

І про цю постанову Малиновська РА ОМР дізналась лише 17 травня 2017 року, коли отримала її копію, що також свідчить по бездіяльність її посадових осіб щодо контролю виконання судового рішення, оскільки виконавчий лист був до цього часу на виконанні півтора року.

Разом з тим, суд першої інстанції при ухваленні рішення, виходив із того, що всі ці строки були пропущені Малиновською РА ОМР без поважних причин, з чим колегія суддів погоджується, так як вищевикладені обставини свідчать не про що інше, як про бездіяльність посадових осіб Малиновської РА ОМР щодо виконання судового рішення більше ніж протягом 4-х років з дня набрання ним законної сили.

Таких правових позицій дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у вищевказаній постанові Пленуму № 6 від 07 лютого 2014 року, за якими при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

З цих підстав виявляється, що скаргу Малиновською РА ОМР до суду подано з пропуском строку, встановленого законом, поважних причин пропуску строку судом не встановлено.

Більше того, як було зазначено вище, 17 травня 2017 року Малиновська РА ОМР отримала копію постанови державного виконавця Малиновської ВДВС про повернення виконавчого документа стягувачу і ніщо не перешкоджало їй оскаржити цю постанову протягом 10 днів, як то перебачено ст. 385 ЦПК України, тобто не пізніше 29 травня 2017 року (понеділок).

Проте, жодних доказів існування обставин, які свідчили б про поважність пропуску строків звернення до суду зі скаргою, Малиновською РА ОМР суду не надано.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 213 ЦПК України ухвала суду повинна бути законною і обґрунтованою. Законною є ухвала, якою суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованою є ухвала, постановлена на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвала винесена у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Крім того, враховуючи, що за заявою апелянта ухвалою судді-доповідача апеляційного суду Одеської області від 04.08.2017 року апелянту була відстрочена сплата судового збору у сумі 320 грн. до розгляду апеляційної скарги (а.с.33-34), колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Малиновської РА ОМР на користь держави судовий збір у сумі 320 грн., як того вимагає ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради відхилити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 05.07.2017 року залишити без змін.

Стягнути з Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на користь державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1600 грн., за наступними реквізитами:

Отримувач: УК у м.Одесі/Малиновськ.р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, р/р 31214206780007, МФО 828011, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, призначення платежу: Судовий збір, Код 02892913, пункт 1.8 КБК 22030001.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції України.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Н.А. Кононенко

Т.В. Цюра