Рішення № 68912599, 15.09.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14633/16-ц

Провадження № 2/127/984/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2017 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бойко В. М.

за участю секретаря Ревтюх О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов позов ОСОБА_1 до фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу з вимогами стягнути Стягнути з ФОП ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь гр. ОСОБА_3 борг в розмірі 552870,83 грн, що включає заборгованість по сплаті орендної плати в сумі 7200 доларів США, що еквівалентно 178884,00грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 79573, 58 грн., а також штраф в сумі 11850,00 доларів США, що еквівалентно 294413,25грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 5528, 72 грн.

Позов мотивовано тим, що 17.07.15 між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1, був укладений договір оренди частини приміщень будинковолодіння АДРЕСА_1, площею 284,7кв.м. (кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1»). Згідно умов п.6.1 договору, договір набув чинності з моменту підписання та діє до 17.06.18.р. Згідно п. 3.1. договору, орендар зобов'язується сплачувати орендну плату за користування орендованим приміщенням та майном в розмірі встановленим п.п.3.1.1 п.3.1. договору а саме, розмір орендної плати за 1 рік оренди, з 17.09.2015 по 17.09.2016, складає 39582,00грн в місяць, що еквівалентно 1800 доларів США по курсу НБУ на день розрахунку. Оплату водопостачання та електроенергії орендар проводить відповідно показників лічильників щомісячно, окремо від орендної плати. Пунктом 3.2. встановлено, що орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності орендаря щомісячно до 25 числа поточного місяця. Всупереч даним умовам договору оренди за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі за період з 01 лютого 2016 року по 01.06.2016р., що складає в еквіваленті 7200 доларів США.

Позивач вказує, що з метою врегулювання даних правовідносин позивачем 10.06.16р. на адресу відповідача було направлено вимогу щодо погашення заборгованості за вищезазначений період, що підтверджується фіскальним чеком та бланком опису документів. До даного часу письмової відповіді позивач не отримав, заборгованість не погашена. На підтвердження ціни позову позивачем надано розрахунок боргу, за яким відповідно до положень п.4.5 договору оренди у разі прострочення плати орендної плати, орендар зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,5% вартості орендної плати за місяць за кожен день прострочення заборгованість по сплаті орендної плати у відповідача виникла з лютого 2016 року по 17 червня поточного року. Згідно п. 3.2 строк сплати орендних платежів до 25 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності Загальна сума пені становить 79573,58грн. Положеннями п.4.4.1 договору оренди сторони узгодили, що сторона, яка достроково розриває договір зобов'язана сплатити іншій стороні 25% орендної плати за кожен місяць пропорційно часу, що залишився до закінчення строку дії договору оренди. Дані умови розповсюджуються на сторону, з вини якої розривається договір. У зв'язку з достроковим розірванням договору та вчиненням дій, спрямованих на припинення правовідносин стороною відповідачем направлення повідомлення про розірвання договору від 17.04.16, демонтаж обладнання, тощо), позивач 03.06.16 на адресу відповідача направив вимогу щодо сплати неустойки, обумовленої п. 4.4.1 договору оренди в сумі, еквівалентній 11850,00 доларів США. Загальна сума боргу відповідача по орендним платежам, пені та штрафу станом на 06.07.16 становить 552870,83 грн.

В результаті чого позивачам було завдано майнової шкоди.

Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач та її представники в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з тих підстав, що оскільки відсутній акт передачі приміщення згідно договору оренди, а тому відповідач не міг користуватись орендованим приміщенням, таким чином відсутні підстави для стягнення коштів, крім того, вказали, що між сторонами спору було підписано ще один варіант договору оренди від 17.07.2015р., що набрав чинності з 25.10.2015р.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

17.07.2015р. між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1, був укладений договір оренди частини приміщень будинковолодіння АДРЕСА_1, площею 284,7кв.м. (кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1»). Згідно умов п.6.1 договору, договір набув чинності з моменту підписання та діє до 17.06.18.р. Згідно п. 3.1. договору, орендар зобов'язується сплачувати орендну плату за користування орендованим приміщенням та майном в розмірі встановленим п.п.3.1.1 п.3.1. договору а саме, розмір орендної плати за 1 рік оренди, з 17.09.2015 по 17.09.2016, складає 39582,00 грн. в місяць, що еквівалентно 1800 доларів США по курсу НБУ на день розрахунку. Оплату водопостачання та електроенергії орендар проводить відповідно показників лічильників щомісячно, окремо від орендної плати. Пунктом 3.2. встановлено, що орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності орендаря щомісячно до 25 числа поточного місяця. ( а.с.6-9)

Як вбачається з листа від 17.04.2016р. ОСОБА_2 повідомила позивача про розірвання договору оренди з 17.06.2016р.(а.с.10)

Ціна позову повністю підтверджена наданим позивачем розрахунком зазначеним в позові.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача 03.06.2016р., 09.06.2016р., направлялись вимоги про сплату боргу по договору оренди. (а.с.11-15)

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.11.2016р. по даній справі зупинялось провадження до вирішення цивільної справи №127/15239/16-ц за позовом фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним. (а.с.100)

Щодо твердження відповідачів про наявність ще одного договору оренди від 17.07.2015р. суд звертає увагу, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області по справі №127/15239/16-ц в задоволенні позову фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним відмовлено. Даним судовим рішенням встановлено, що договір оренди датований від 17.07.2015р. та підписаний 25.10.2015р. сторонами не укладався, жодних вимог за даним договором до ОСОБА_2 не висувається, оскільки даний договір не укладався, а тому такий договір не породжує правових наслідків та не порушує прав. Дане рішення переглядалось в апеляційному порядку за наслідками розгляду залишено без змін. (а.с.115-119)

З метою повного та об'єктивного розгляду справи судом допитувались свідки. Свідок ОСОБА_3, що є сином позивача повідомив суду, що він був присутній при укладенні договору оренди з відповідачем, зазначив що між сторонами спору було укладено акт прийому передачі який знаходився у відповідачки, та на прохання відповідачки свідок та як довіряв відповідачці, передав даний акт відповідачці, дане приміщення відповідачкою використовувалось як кафе. Також вказав, що відповідачка надала розписку про розірвання договору за яким через 2 місяці повинна була звільнити приміщення. Зазначив, що відповідачка користувалась орендованим приміщенням.

Свідок ОСОБА_4, вказала, що вона консультувала ОСОБА_2, в бухгалтерських питаннях, оскільки за освітою є бухгалтером. Свідок ОСОБА_5, повідомила, що надавала відповідачу консультацію щодо оформлення дозволу санепідемстанції на здійснення підприємницької діяльності.

Свідок ОСОБА_6, в судовому засідання повідомила, що вона допомагала ОСОБА_2, в дизайнерському оформленні залів для кафе.

Свідок ОСОБА_7, який працює охоронцем та на прохання сина позивача - ОСОБА_3, охороняв приміщення АДРЕСА_1, в судовому засіданні повідомив, що бачив як ОСОБА_2, без дозволу ОСОБА_1 в травні 2016р. намагалась вивезти речі, а саме столи, стільці та інші меблі з приміщення АДРЕСА_1, також був присутній при складанні відповідного акту про відсутність столового посуду та меблів в приміщенні АДРЕСА_1.

Свідок ОСОБА_8 ( яка змінила прізвище на "ОСОБА_8" ), зазначила, що вона брала участь при складанні акту, яким було встановлено демонтаж столів, відсутність столового посуду та меблів в приміщенні АДРЕСА_1. ( а.с.16)

Суд критично оцінює показання свідків, допитаних в судовому засіданні, оскільки покази свідків не є засобами доказування при розгляді даної категорії справ та оцінює цей доказ в сукупності із іншими письмовими доказами, що містяться в матеріалах даної справи.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

ст. 526 ЦК України встановлено, що - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

ч.1 ст. 530 ЦК України встановлено, що - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк, якого не визначений вказівкою на подію, яка має неминуче настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно із статтею 551 ЦК України у випадку, коли предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

ст. 610 ЦК України встановлено, що - порушення зобов'язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст.629 України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За правилами ст.552 ЦКУ сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

ст. 58 ЦПК України, встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Суд звертає увагу, що в процесі розгляду даної справи сторонам роз'яснювалось положення ст. 60 ЦПК України, якою встановлено, що кожна сторона зобов'язана до вести ті обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Зокрема і необхідність проведення експертизи з метою повного та об'єктивного розгляду справи.

Суд бере до уваги, що позивачем в обгрунтування позову надано до суду копії фото, суд бере до уваги надані доказі, що в сукупності з іншими письмовими доказами підтверджують доводи позивача про здійснення відповідачкою підприємницької діяльності в орендованому приміщенні.

Стосовно твердження відповідачки щодо того, що оскільки відсутній акт передачі майна, відсутні підстави для стягнення коштів суд критично оцінює дане твердження, оскільки зазначене спростовується матеріалами справи а саме, наданими позивачем вимогами 01.06.2016р.. 07.06.2016р., про усунення перешкод в користуванні орендованим приміщенням. (а.с.142-145). Крім того, пунктом 3.2. договору оренди від 17.07.2015р. встановлено, що орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності орендаря щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, повністю підтверджені матеріалами справи, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 11, 15, 16, , 525, 526,530.549,552,550,610, 611,629 ЦК України, ст.ст. 58, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь гр. ОСОБА_1 борг в розмірі 552870,83 грн, що включає заборгованість по сплаті орендної плати в сумі 7200 доларів США, що еквівалентно 178884,00грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 79573, 58 грн., а також штраф в сумі 11850,00 доларів США, що еквівалентно 294413,25грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 5528, 72 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя: