Ухвала суду № 68911614, 05.09.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

05 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Лященко Н.П.,

Романюка Я.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Салій Ганни Ярославівни, реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_6, про визнання іпотечного договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області рішенням від 19 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 23 червня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнив частково та визнав недійсними договори, укладені між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк»), та ОСОБА_4, зокрема договір іпотеки від 07 лютого 2007 року, додатковий договір від 29 лютого 2008 року, договір про внесення змін та доповнень від 14 грудня 2011 року; у задоволенні решти позовних вимог та заяви ПАТ «Універсал Банк» про накладення арешту в порядку статті 1057-1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд відмовив; розподілив судові витрати.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 05 квітня 2017 року судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувала, справу направила на новий розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

04 липня 2017 року ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_7, звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2017 року з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, статті 5 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV); невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах цих норм матеріального права.

Обґрунтовуючи підставу перегляду ухвали суду касаційної інстанції, передбачену пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявниця посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року, в якій, на її думку, по-іншому, ніж в оскаржуваному судовому рішенні, застосовано зазначені норми матеріального права.

На підтвердження підстави перегляду ухвали суду касаційної інстанції, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, заявниця посилається на постанови Верховного Суду України від 17 квітня та 15 травня 2013 року, 02 грудня 2015 року.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Постановляючи ухвалу від 05 квітня 2017 року, про перегляд якої порушує питання заявниця, суд касаційної інстанції скасував судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, зокрема статей 213, 214, 303, 315 ЦПК України, що унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Разом з тим в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року, яка надана заявницею для порівняння, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для визнання недійсними договору іпотеки та додаткового договору, оскільки майнові права на об'єкт незавершеного будівництва на момент їх укладення не могли бути предметом іпотеки.

Отже, порівняння наведених судових рішень не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Крім того, у наданих для порівняння постановах Верховного Суду України містяться такі правові висновки:

- спірні договори іпотеки було укладено до набуття чинності положень Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким унесено зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону № 898-IV, стаття 5 якого на момент укладення цих договорів не визначала майнових прав як предмета іпотеки, тому їх укладено з порушенням вимог цього Закону (постанови від 17 квітня 2013 року та 02 грудня 2015 року);

- оскільки майнові права на відповідну квартиру в незавершеному будівництвом жилому будинку, вартість якої замовник сплатив за договором будівельного підряду, відповідно до положень Закону № 898-IV (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), не могли бути предметом застави, підрядник неправомірно передав в іпотеку зазначені майнові права, то договір іпотеки, який укладено без згоди позивача на передачу майнових прав на спірну квартиру в іпотеку, є недійсним відповідно до статей 203, 215 ЦК України як такий, що укладений з порушенням вимог частини другої статті 583 цього Кодексу та статті 5 Закону № 898-IV (постанова від 15 травня 2013 року).

Отже, відсутні й підстави для перегляду ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2017 року у зв'язку з її невідповідністю висновкам, викладеним у вищезазначених постановах Верховного Суду України, оскільки вона не суперечить викладеним у цих постановах висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись частиною другою статті 360 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3380/ed_2016_10_19/pravo1/T041618.html?pravo=1>, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Салій Ганни Ярославівни, реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_6, про визнання іпотечного договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді : Л.І. Охрімчук

Н.П. Лященко

Я.М. Романюк