Ухвала суду № 68911526, 11.09.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

11 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -розглянувши заяву Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ДФС) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2016 року у справі за позовом підприємства з іноземними інвестиціями «Гленкор Грейн Україна» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, третя особа - приватне акціонерне товариство «Божедарівський елеватор», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 грудня 2016 року залишив без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року про відмову в задоволенні позову у зазначеній справі.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, Офіс ДФС подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 КАС підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України від 29 березня 2017 року (справа № 21-1615а16) висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм податкового законодавства щодо правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, йдеться про застосування норм податкового законодавства, які регулюють відносини щодо підстав і порядку обрахування та сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а також права на віднесення сум цього податку до податкового кредиту. В контексті фактичних обставин було встановлено, що подані платником податку копії податкових та видаткових накладних, реєстрів ІТЗ (TOB «Іллічівський зерновий термінал»), які містять інформацію про кількість та якість товару, що передається із зазначенням номерів автомобілів, товарно-транспортних накладних і ваги товару, постачальника, товарно-транспортних накладних, тристоронніх актів прийому-передачі; складських квитанцій, рахунків-фактур, рахунків на оплату, платіжних доручень є достатніми доказами, що спірні господарські операції підтверджені належними первинними документами. У кінцевому підсумку було встановлено, що розглядувані операції слід віднести до товарних, що передбачає їх відображення у податковому обліку.

У сформульованому у справі № 21-1615а16 правовому висновку Верховного Суду України від 29 березня 2017 року викладені судження, що первинні документи, які стали підставою для формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрат є безпідставними.

Зі сказаного висновується, що заява не містить необхідного обґрунтування на підтвердження того, що суд касаційної інстанції в оскарженому рішенні застосував одні й ті ж самі норми матеріального права всупереч змісту фактичних обставин справи та їх правовому значенню, згаданому у вираженому (відображеному) вище правовому висновку Верховного Суду України.

Такі обставини унеможливлюють допуск справи до провадження цього суду.

З огляду на наведене, керуючись пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом підприємства з іноземними інвестиціями «Гленкор Грейн Україна» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, третя особа - приватне акціонерне товариство «Божедарівський елеватор», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2016 року.

Суддя-доповідачМ.І. ГрицівСудді: О.В. Кривенда О.Б. Прокопенко