Рішення № 68909085, 12.09.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 549/178/17 Номер провадження 22-ц/786/2062/17Головуючий у 1-й інстанції Глущенко Н. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Лобова О.А.,

суддів: Абрамова П.С., Хіль Л.М.

за участю секретаря Гнатюк О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Райз Максимко» на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 23 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» про дострокове розірвання договору оренди землі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,суд

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, просила розірвати достроково договір оренди землі від 01.08.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ПрАТ «Райз-Максимко» щодо земельної ділянки площею 1,97 га, яка знаходиться в адміністративних межах Мелехівської сільської ради та має кадастровий номер 5325182600:00:014:0038.

В обґрунтування зазначеного позову ОСОБА_2 вказувала на те, що в порушення умов договору відповідач несвоєчасно виплачував орендну плату за 2015 та 2016 роки, тобто допустив систематичне порушення умов договору, що дає орендодавцю право вимагати дострокового розірвання договору.

Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 23 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю. Розірвано достроково договір оренди землі від 01.08.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ПрАТ «Райз-Максимко" щодо земельної ділянки площею 1,97 га, яка знаходиться в адміністративних межах Мелехівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області та має кадастровий номер 5325182600:00:014:0038. Вирішено питання судового збору.

В апеляційній скарзі ПрАТ «Райз-Максимко", посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дав хибну оцінку встановленим фактичним обставинам, внаслідок чого зробив хибний висновок про доведеність факту систематичного невиконання умов договору оренди.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав:

Відповідно до ст.307 ч.1 п.2, ст.309 ч.1 п.4 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове по суті заявлених вимог в разі неправильного застосування судом матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,97 га, яка знаходиться в адміністративних межах Мелехівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області та має кадастровий номер 5325182600:00:014:0038.

01.08.2015 року між ОСОБА_3 та ПрАТ «Райз-Максимко» в особі директора Чорнухинської філії ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,97 га, яка знаходиться в адміністративних межах Мелехівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області та має кадастровий номер 5325182600:00:014:0038. Строк дії даного договору визначено 7 років. (а.с.7-9).

Договір оренди пройшов державну реєстрацію 22 вересня 2015 року.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем сплачено позивачу за оренду земельної ділянки за 2016 рік в розмірі 4 060,95 грн. В лютому 2017 року відповідачем здійснено доплату позивачу за оренду земельної ділянки в сумі 1 042,91 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав умови договору по сплаті орендної плати за земельну ділянку з урахуванням її індексації, і дане невиконання такого обов'язку є порушенням істотних умов договору, яке тягне за собою припинення договору оренди землі внаслідок його розірвання. В зв'язку з цим, договір оренди землі, укладений між сторонами, слід розірвати.

З висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з таких підстав.

Статтею 1 Закону України від 06 жовтня 1998 р. № 161-ХІV (далі Закон № 161-ХІV) визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону № 161-ХІV орендарі набувають праваоренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч. 4 ст. 124 ЗК України).

Відповідно до ст.13 Закону № 161-ХІV договір оренди землі-це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

За змістом ст. 21 Закону№ 161-ХІV орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянки. Розмір, умови та строки внесення орендної плати визначаються в договорі оренди.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (ч. 1 ст. 24 Закону № 161-ХІV).

Уклавши 01.08.2015 р. договір оренди землі, сторони визначили наступні умови щодо нарахування, виплати та перегляду орендної плати.

Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 4 567,85 грн. За окремим додатковим погодженням сторін орендна плата може вноситися орендарем також у натуральній формі, яка здійснюється шляхом передачі сільськогосподарської продукції чи товарів, у кількості або вартістю (для послуг), яка є пропорційною до розміру орендної плати у грошовій формі. Обчислення орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (а.с.7)

Згідно з п.11 Договору орендна плата вноситься протягом сільськогосподарського року, але повний розрахунок не пізніше 31 грудня поточного року до 31 грудня поточного року. На рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами. (а.с.7 зворот).

Пункт 12 Договору передбачає, що передача продукції та надання послуг виконання робіт в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами.

Згідно п.13 Договору розмір орендної плати може бути переглянутий один раз на рік у разі: зміни умов господарювання; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;в інших випадках, передбачених законом.

Пунктами 38 та 39 Договору передбачено, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається(а.с.9).

Згідно з п. 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону № 161-ХІV на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно із пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі №6-146цс12 та від 28 вересня 2016р. у справі № 6-977цс16.

Судом першої інстанції на підставі досліджених доказів встановлено і не заперечується позивачкою те, що орендна плата сплачена їй за 2016 рік у неповному обсязі, при цьому у лютому 2017 року орендар здійснив доплату з орендної плати. Затримка виплати незначної частини орендної плати за 2016 рік, а також орендної плати за 2015 рік з урахуванням сплачених 1500 грн. не є істотним порушенням умов договору та не позбавляє позивачку права на отримання неустойки за затримку виплати коштів згідно п.14 договору.

Приймаючи до уваги положення договору щодо сплати орендної плати упродовж сільськогосподарського року, а також те, що договір укладений і пройшов державну реєстрацію фактично у кінці сільськогосподарського 2015 року, колегія суддів визнає недоведеним факт систематичного невиконання орендарем обовязку зі сплати орендної плати.

Враховуючи встановлене апеляційним судом, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_2 слід відмовити у звязку з недоведеністю.

Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.2, ст.309 ч.1 п.4, ст.316, ст.319 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Райз Максимко» задовольнити.

Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 23 червня 2017 року скасувати, ухваливши нове рішення.

ОСОБА_2 відмовити у задоволенні позову за недоведеністю.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: П.С. Абрамов

ОСОБА_5

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов