Ухвала суду № 68908679, 07.09.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 07.09.2017 Справа № 554/6746/17

Справа № 554/6746/17

Провадження № 1-кс/554/6095/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Шевської О.І.,

при секретарі - Дроздові Д.А.

прокурора - Андрущенка С.С.

слідчого- Колотенко А.О.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника -. Андрієнко С.А.

розглянувши клопотання слідчого Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Колотенко А.О., в рамках досудового розслідування № 12017170300000649, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.07.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ур. м. Полтава, громадянина України, українця, із середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше судимого,-

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Колотенко А.О., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, достатньо та повно викривається в тому, що він 22.08.2017 року, близько 18.00 год., за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений статтею 309 КК України, з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під приводом продажу особливо небезпечного засобу - опію ацетильованого, незаконно збув громадянину під вигаданими анкетними даними «ОСОБА_5» за 200 грн. медичний шприц, об'ємом 2 мл., заповнений до позначки «2,5» мл. рідиною темно-бурого кольору, яка згідно висновку експерта № 2584 від 28.08.2017 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,273 г., що відповідно да наказу МОЗ № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», перевищує невеликі розміри.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений статтею 309 КК України, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, 05.09.2017 року близько 11.30 год., за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений статтею 309 КК України, з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під приводом продажу особливо небезпечного засобу - опію ацетильованого, незаконно збув громадянину під вигаданими анкетними даними «ОСОБА_5» за 200 грн. медичний шприц, об'ємом 2,5 мл., заповнений до позначки «1,5» мл. рідиною коричневого кольору, медичний шприц, об'ємом 2,5 мл., заповнений до позначки «1,0» мл. рідиною коричневого кольору.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений статтею 309 КК України, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ур. м. Полтава, громадянин України, українець, освіта середня, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, який зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_1. раніше судимий:

- 27.03.2012 року Свалявським р/с Закарпатської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді о/в на строк 3 р.; на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 р.;

- 28.01.2017 року кримінальне провадження № 12016170300001642 від 27.11.2016 року за ч. 1 ст. 309 КК України направлено з обвинувальним актом до Полтавського р/с Полтавської області; даних про рішення по кримінальномму провадженню немає;

- 30.06.2017 року кримінальне провадження № 12016170300000614 від 02.05.2016 року за ч. 1 ст. 186 КК України направлено з обвинувальним актом до Полтавського р/с Полтавської області; даних про рішення по кримінальномму провадженню немає;

Допитаний як підозрюваний, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 307 КК України, винним себе визнає повністю, щиро кається.

Вина ОСОБА_1, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом допиту свідка ОСОБА_6., протоколом освідування ОСОБА_1, протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, висновком експерта, повідомленням про підозру, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 та іншими матеріалами у своїй сукупності.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 307 КК України карається позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна а також наявність ризиків, передбачених у п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому є наявність достатніх обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав в ньому наведених , наголошуючи на обґрунтованості підозри та наявності існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України. .

Прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Підозрюваний вину визнає, але просить не застосовувати запобіжний захід пов'язаний з триманням під вартою з огляду на його погане самопочуття.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні підтримав свого підзахисного. Звернув увагу суду, що ризики передбачені ст. 177 КПК України слідчим не доведені та просив застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - беручи до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від шести до 10 років, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання, може незаконно впливати на свідків, а також те, що підозрюваний не має постійного джерела прибутку, оскільки не працює, міцних соціальних зв'язків немає, може продовжити злочинну діяльність та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також те, що він був затриманий безпосередньо після вчинення злочину, а також враховуючи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Колотенко А.О. - задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ур. м. Полтава, громадянину України, українцю, із середньою освітою, непрацюючому, не одруженому, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше судимому, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України на строк 60 днів, який обчислювати з 14 год. 10 хв. 05.09.2017 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 04.11.2017 року, до 14 год. 10 хв.

Розмір застави визначити у межах 30 (тридцяти ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі, що становить 50 520 (п'ятдесят тисяч п'ятсот двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська