Рішення № 68907013, 11.09.2017, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/629/17

Провадження № 2/355/385/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2017 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Лисюка О. Д.

при секретарі Ющенко Л. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» ( надалі ПАТ КБ « ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування своїх вимог зазначає, що 31.03.2011 року ОСОБА_1 став клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк» ідентифікувавшись та ознайомившись з умовами та правилами надання банківських послугу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», згідно якої отримав кредитну картку «Універсальна». 23.01.2014 року ОСОБА_1 було переоформлено кредитну карту на престижну картку «Універсальна GOLD» відповідно до тарифів якої, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

За умовами договору позичальник зобов'язався повернути банку кредит та проценти. Проте, в порушення умов договору, свої зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором не виконав, внаслідок чого, станом на 24.04.2017 року утворилася заборгованість в розмірі 53622,28 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 4429,74 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 42662,91 грн., заборгованості за пеню та комісії у розмірі 3500 грн., а також штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 2529,63 грн. (процентна складова), яку позивач просив стягнути з відповідача, а також просив стягнути судовий збір в розмірі 1600 грн.

Представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК до суду не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений. Від представника банку Сафіра Ф.О. надійшла заява, в якій просить судовий розгляд проводити за його відсутності, позовні вимоги банку підтримує в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 заперечуючи проти позовних вимог ПАТ КБ «Приват Банк» зазначив, що його довіритель розрахувався по виплаті коштів, які були отримані за кредитним договором при цьому надана позивачем кредитна картка була діючою до серпня 2017 року

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити виходячи з наступних міркувань.

Положеннями ч.1 ст.1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частиною першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований у одному або кількох документах, у листах, телефонограмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Судом встановлено, що 31 березня 2011 року ОСОБА_1 ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами і Правилами надання банківських послуг у ПриватБанку підписав анкету - заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та став його клієнтом.

Відповідно до підписаної ОСОБА_1 анкети-заяви, вказана заява, разом з Пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між особою і банком договір про надання банківських послуг.

Також зазначено, що ОСОБА_1 ознайомився і згоден з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку.

Згідно заяви відповідач виявив бажання та оформив на своє ім'я платіжну картку кредитка «Універсальна».

23 січня 2017 року ОСОБА_1 було переоформлено кредитну карту на престижну картку « Універсальна Gold» відповідно до тарифів якої відповідач отримав кредит у розмірі 4000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 відповідно до укладеного договору від 23 січня 2014 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмір 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості по клієнту банку ОСОБА_1 і виписки по його рахунку встановлено, що останній, використовуючи кредитну картку, отриману 23.01.2014 року, належним чином свої зобов'язання по погашенню використаних кредитних коштів не виконував, у зв'язку з чим, станом на 24.04.2017 року має заборгованість в розмірі 53622,28 грн. з яких, заборгованість за кредитом 4429,74 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 42662,91 грн., заборгованість за пеню та комісії у розмірі 3500 грн., а також штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 2529,63 грн. (процентна складова).

Звертаючись до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» посилалося на те, що відповідач передбачені Умовами і правилами надання банківських послуг обов'язки по поверненню кредиту та сплаті нарахованих відсотків не виконує, регулярних платежів в рахунок погашення заборгованості не здійснює, у зв'язку з чим, існуюча заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Обґрунтовуючи позов, ПАТ КБ «ПриватБанк» вказує на те, що кредитний договір укладено шляхом підписання анкети - заяви клієнта та ознайомлення клієнта з Умовами та правилами надання банківських послуг, які є типовими для всіх клієнтів банку та оприлюднені на офіційному сайті банку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 31.03.2011 року виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну карту «Універсальна» шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Бажаний кредитний ліміт не зазначено. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про отримання банківських послуг. Крім того він ознайомився і згідний з Умовами та Правилами надання послуги накопичення «Копілка». Зобов'язався виконувати Умови та Правила надання банківських послуг.

Картка «Універсальна» платіжна пластикова картка ПриватБанку, надає власнику можливість користуватися як власними грошима на картці, так і кредитними коштами банку.

З розрахунку заборгованості, наданої позивачем вбачається, що відповідач неодноразово здійснював поповнення картки. Дана обставина підтверджує доводи представника позивача, що його довіритель використовував картку Універсальна, яку особисто поповнював, як платіжний засіб, який забезпечував його можливості здійснювати поточні розрахунки.

За умовами картка «Універсальна» передбачає пільговий період користування - 55 діб, під час якого існує можливість користуватися кредитними коштами безкоштовно. Це означає, що погашення кредиту протягом пільгового періоду користування, позбавить необхідності платити за цим кредитом проценти за користування.

Посилання позивача в позовній заяві щодо згоди відповідача на переоформлення картки «Універсальна» на картку «Gold», яка передбачала кредитний ліміт, а як наслідок зміну істотних умов договору, нічим не підтверджене.

Натомість зазначені Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача. При цьому, позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору у що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на положення п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, які передбачають, що позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором (а.с.8-31), оскільки вказані умови також не підписані сторонами.

Крім того, вказані положення Умов не можуть бути застосовані до відносин, які склалися між позивачем та відповідачем, оскільки у договорі, укладеному сторонами не передбачено платіжного ліміту.

Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.

Згідно ч.2 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи та не було спростовано в судовому засіданні, відповідач уклав договір про отримання кредитної картки «Універсальна» шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, проте позивач висунув вимоги, щодо стягнення заборгованості внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору по кредитній картці «Gold».

Окрім того, в матеріалах справи позивачем не зазначений та не підкріплений доказом граничний строк дії картка «Універсальна», в матеріалах справи відсутня пам'ятка клієнта, яка є складовою укладеного договору про надання банківських послуг, довідка про умови кредитування та рішення банку, яким встановлено кредитний ліміт на кредитну картку, якщо таке рішення приймалось.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що при підписанні сторонами кредитного договору діяли Умови і правила надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року за №СП-2010-256, ці умови не є складовою частиною укладеного між сторонами договору, відповідачем вони не підписувалися.

За таких обставин суд вважає, що позивачем не виконано обов'язок з доведення обставин, на які він посилаються, як на підставу своїх позовних вимог, а тому вважає, що у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості необхідно відмовити.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України у справі за №6-1926цс15 відсутність підпису сторони у правочині, вчиненому у письмовій формі, свідчить про відсутність домовленості сторін. Зазначена правова позиція відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Також суд звертає увагу на те, що згідно з розрахунком заборгованість відповідача за тілом кредиту складає 4429, 74 грн. При цьому за наявності встановленої відсоткової ставки 27,60% річних, з 01 вересня 2014 року - 32,40% річних, а з 01 квітня 2015 року - 42,00% річних, банк нарахував відповідачу 42 662 грн. 91 коп. заборгованості по відсотках, що явно не відповідає встановленій відсотковій ставці та свідчить про те, що банк застосував формулу нарахування відсотків, не передбачену Умовами та правилами надання банківських послуг, на які сам же і посилається.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості слід відмовити.

Відповідно до ст. 16 ЦК України захисту в судовому порядку підлягає порушене право особи, і лише при встановленні цього порушення суд застосовує строк позовної давності. У разі недоведеності порушення цього права в задоволенні позовних вимог слід відмовити по суті.

Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України у зв'язку з відмовою в позові понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн. позивачу не відшкодовуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 208, 209, 213 215, 218, 222 ЦПК України, ст.256,257,258, 261, 266,526, 530, 1054 ЦК України -

ВИРІШИВ:

В позові Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.

На дане рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Баришівського

районного суду О. Д. Лисюк