Постанова № 68905399, 11.10.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 жовтня 2010 р. № 2а- 9309/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії

головуючого судді Чалого І,С.,

суддів - Кухар М.Д., Старосельцевої О.В.,

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - відкрите акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" - ОСОБА_2,

представника відповідача - приватна фірма "Кібела" - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові до Відкритого акціонерного товариства " Всеукраїнський ОСОБА_4", приватної фірми "Кібела" про зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі - позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4»(надалі Відповідач 1) та приватної фірми «Кібела»(надалі Відповідач -2), з урахуванням уточнень та доповнень просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4»та приватної фірми «Кібела»суму заборгованості по 49 податковим векселям на загальну суму 1 530 712, 03 грн., що були видані при імпорті товарів на митну територію України в березні-квітні 2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПФ «Кібела»при імпорті товарів на митну територію України в березні-квітні 2007 року було оформлено 49 податкових векселів з податку на додану вартість на загальну суму 1 530 712, 03 грн. які не було погашено у строк. Тому ця сума є податковим боргом, який підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідач -1 - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_4» проти позову заперечує з огляду на те, що з моменту включення суми зобовязань за спірними податковими векселями до складу податкових зобовязань податкових декларацій з податку на додану вартість Відповідача -2 за відповідні звітні періоди, ця сума не є вексельною заборгованістю солідарних боржників, а є податковим зобовязанням платника податку (Відповідача-2), узгодженим ним самостійно. Також Відповідач-1 у своїх запереченнях на позов наголошує на тому, що у позивача відсутнє право вимагати у відповідачів повторного погашення спірних податкових векселів, оскільки їх вже було погашено Відповідачем -2 згідно з приписами абз. 7. п. 11.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 167/98-ВР шляхом включення суми зобовязань за ними до складу податкових зобовязань податкових декларацій з податку на додану вартість відповідних звітних періодів.

Відповідач -2 - приватна фірма "Кібела" - проти позову також заперечує, посилаючись на те, що спірні податкові векселі вже було їми погашено шляхом включення їх суми до складу податкових зобовязань податкових декларацій з ПДВ за березень-квітень 2007 року у відповідності до вимог п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Також Відповідач 2 зазначає, що оскільки позивач не зменшив його податкові зобовязання з ПДВ за березень-квітень 2007 року, то це свідчить про те, що податковий орган погодився з погашенням податкових векселів у обраний Відповідачем - 2 спосіб.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне:

Відповідач 2 - ПФ "Кібела" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання - юридичної особи, включений до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом 30035446, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові.

Судом встановлено та підтверджено наявними у справі матеріалами, що при здійсненні операцій з імпорту товарів на митну територію України у березні - квітні 2007р. Відповідач - 2 в порядку, передбаченому п.11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»видав органу митного контролю 49 податкових векселів на загальну суму 1 530 712, 03 гривень. Доводів стосовно неналежного оформлення цих податкових векселів, їх неправомірної поставки органу митного контролю або неприйняття цих податкових векселів до обліку митним органом чи податковою інспекцією сторонами в ході розгляду справи перед судом не наводилось, при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі доказів існування означених фактів судом не виявлено.

19.04.2007 та 04.05.2007 р. року Відповідач 2 подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові декларації з ПДВ за березень і квітень 2007 р., відповідно, які було прийнято позивачем та проведено за даними картки особового рахунку відповідача з податку на додану вартість. З додатків до означених декларацій вбачається, що значення рядка "6" було сформовано у тому числі за рахунок зобов'язань за спірними податковими векселями.

Вказані обставини визнаються сторонами по справі, щодо них спору не існує, а тому суд не має підстав для сумнівів у достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, у звязку з чим ці обставини додатково перед судом не доказуються.

Як з'ясовано судом, та не заперечується сторонами, ці декларації було прийнято позивачем без зауважень стосовно правильності визначення як податкових зобов'язань, так і податкового кредиту.

Спір по справі виник через висновок позивача, про те, що оскільки Відповідач 2 своєчасно не погасив спірні податкові векселі, то сума заборгованості за ними підлягає стягненню у якості податкового боргу у судовому порядку.

Перевіряючи наведений висновок позивача суд виходить з наступного:

Відповідно до вимог ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливої дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, ПФ «Кібела»здійснювала операції з ввезення товарів у митному режимі імпорту.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу справляння податку на додану вартість унормовані зокрема приписами пп.3.1.2. п.3.1. статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), що обєктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту);

Згідно з абз.1 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»з моменту набрання чинності цим Законом платники податків при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

3і змісту п. 1.16 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»випливає, що шляхом видачі податкового векселю як письмового безумовного грошового зобов'язання сплатити до бюджету відповідну суму коштів в порядку та терміни, визначені цим Законом, платник податку отримує відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України. П.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»законодавцем передбачені способи припинення зобов'язання за податковим векселем як шляхом його оплати, так і шляхом включення суми зобовязання за векселем до складу податкових зобов'язань декларації з ПДВ за відповідний звітний податковий період.

Відповідно до пп. б. пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. З цією нормою Закону узгоджується п. 7.1, 7.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції, що діяла на момент подачі ПФ «Кібела»податкових декларацій з ПДВ за березень та квітень 2007 року), відповідно до якого подані декларації з ПДВ підлягають у податковому органі камеральної перевірці, строк якої не повинен перевищувати 30 днів, наступних за днем отримання декларації. У разі наявності арифметичних та методологічних помилок при заповненні декларації з ПДВ, податковий орган повинен був скласти у двох примірниках (один для платника податку) Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, наведеною у Додатку № 2 до вказаного Порядку. Форма цього Акту передбачає розкриття як випадків заниження, так і випадків завищення платником податку податкових зобовязань з податку на додану вартість у відповідному звітному періоді.

Судом було встановлено що за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій з ПДВ, поданих ПФ «Кібела»за березень та квітень 2007 р., відповідного Акту складено не було. Тому суд вважає, що позивач погодився з правильністю формування податкових зобовязань у податкових деклараціях з ПДВ за березень та квітень 2007 року, а відтак з погашенням спірних податкових векселів у порядку, передбаченому абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним факт погашення Відповідачем - 2 спірних податкових векселів шляхом включення їх суми до складу податкових зобовязань податкових декларацій з ПДВ за березень-квітень 2007 відповідно до п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Відтак, позовні вимоги спрямовані на повторну сплату податку, оскільки суд, аналізуючи положення ст. 3 Закону України «Про систему оподаткування», дійшов до висновку про те, що за кожним визначеним законом обєктом оподаткування, у тому числі за операціями з ввезення товару на митну територію України (імпорту), податок може бути стягнуто лише один раз, адже інше б суперечило запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Також суд звертає увагу на те, що заявляючи вимогу про стягнення у якості податкового боргу заборгованості по 49 податковим векселям на загальну суму 1 530 712, 03 грн. позивач, як було встановлено судом, не вжив необхідних заходів, передбачених Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», для того, щоб ця сума отримала статус податкового боргу. Між тим, ні нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ні нормами інших законів України не встановлено повноваження податкових органів звертатися до суду з адміністративними позовами про стягнення заборгованості з податків, зборів та інших обовязкових платежів, яка не набула статусу податкового боргу. Відтак, заявлені позовні вимоги виходять за межи повноважень податкового органу.

За таких обставин, з урахуванням приписів п. 1 ст. 71 КАС України, правомірність вимог позивача про стягнення заборгованості за податковими векселями не доведена, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові до Відкритого акціонерного товариства " Всеукраїнський ОСОБА_4", приватної фірми "Кібела" про зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі. < Текст > < Сума задоволення > < Текст >

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 15 жовтня 2010 року.

Головуючий І.С.Чалий

Судді М.Д.Кухар

ОСОБА_5