Постанова № 68905089, 12.09.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р. Справа№ 911/739/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Мартюк А.І.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Ляховенка М.Д.

та представників сторін:

від апелянта - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - представник Головіна О.І., яка діє на підставі дов. № 010-01/6986 від 31.08.2017 (довіреність видана Головою Правління Удовиченком М.М.);

від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський молочний комбінат" - представники: Удовенко Г.С., який діє на підставі дов. № 3 від 02.08.2017, Святюк С.П., який діє на підставі дов. №4 від 12.09.2017 та Хорунжий Ю.А., який діє на підставі дов. №б/н, від 16.06.2017 (довіреності видані Товариством з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський молочний комбінат", в особі ліквідатора Дейнегіною В.М.);

Ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Дейнегіна В.М., свідоцтво № 116 від 07.02.2013.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.08.2017

у справі № 911/739/15 (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський молочний комбінат", Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Томилівка (код ЄДРПОУ 33689118)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області 24.02.2015 звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю (далі за текстом - ТОВ) "Білоцерківський молочний комбінат" з заявою про порушення справи про банкрутство у зв`язку з тим, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами та на підставі частини п'ятої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон № 2343-XII).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2015 порушено провадження у справі № 911/739/15 про банкрутство ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат" та призначено у справі розпорядником майна арбітражного керуючого Серебрякова Олександра Володимировича, вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави. Вирішено інші процесуальні питання пов`язані з подальшим розглядом справи.

22.03.2015 через канцелярію господарського суду першої інстанції представником Публічного акціонерного товариства (далі за текстом - ПАТ) "Державний експортно-імпортний банк України" подано заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі на суму 401116829,79 грн.

Ухвалою попереднього засідання місцевого господарського суду від 11.11.2015, зокрема визнано кредитором з грошовими вимогами до боржника: Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 401116829,79 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2015 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат", задоволено клопотання голови комітету кредиторів ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат", введено процедуру санації строком на шість місяців та призначено керуючого санацією Серебрякова О.В.

Постановою господарського суду першої інстанції від 02.06.2016 завершено процедуру санації ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат"; припинено повноваження арбітражного керуючого Дейнегіної В.М., як керуючого санацією боржника у даній справі; визнано банкрутом ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат" та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дейнегіну В.М.; господарську діяльність ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат" завершено; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута визнано таким, що настав. Вирішено інші процесуальні питання пов`язані з подальшим розглядом справи.

Зазначена постанова мотивована, зокрема тим, що матеріалами спарви підтверджується, що головою комітету кредиторів ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат" подано клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, вказане клопотання вмотивоване тим, що відповідно до розробленого плану санації боржника загальна вартість активів ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат" складає: 500782420,40 грн, з яких: вартість майна боржника - 342055420,40 грн (з них 334103119,40 грн - вартість майна, яке є предметом забезпечення вимог заставного кредитора - АТ "Укрексімбанк"); дебіторська заборгованість - 158727000,00 грн, а тому, у разі виділу забезпеченого майна від майна боржника вартість активів боржника складатиме 166679301,00 грн, тоді як заборгованість кредиторів (без заставного кредитора) - 216820202,96 грн. Таким чином, за відсутності погодження заставним кредитором плану санації боржника та відсутності інвестора не вбачається можливим відновити платоспроможність боржника.

Судом першої інстанції встановлено, що визначення вартості майна боржника в сумі 342055420,40 грн підтверджується висновком суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ "М Консалтинг". Таким чином з урахуванням дебіторської заборгованості на суму 158727000,00 грн, загальна вартість активів ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат" становить 500782420,40 грн, в той час як, заборгованість визнана ухвалою суду - 611444326,66 грн.

10.07.2017 до суду першої інстанції надійшло клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дейнегіної В.М. № 02-01/104 (вх. № 13891/17) датоване 10.07.2017 про надання згоди на реалізацію предмета забезпечення (далі за текстом - Клопотання № 13891/17).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.08.2017 задоволено клопотання арбітражного керуючого Дейнегіної В.М. від 10.07.2017 № 02-01/104 (вх. № 13891/17); надано згоду на продаж майна ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат", що є предметом забезпечення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" відповідно до: Іпотечного договору від 17.03.2009 № 27109Z5; Договору застави від 17.03.2009 № 27109Z6; Договору застави від 30.06.2009 № 27109Z33; Договору застави від 01.09.2011 № 27111Z43; Договору застави від 27.05.2013 № 27113Z23; Договору застави від 24.01.2014 № 27114Z1; Договору застави від 05.06.2014 № 27114Z24.

Задовольняючи вимоги Клопотання № 13891/17, місцевий господарський суд проаналізувавши норми Закону № 2343-XII, а саме: ч. 2 ст. 41, ч. 4 ст. 42, ч. 1 ст. 43, ч.ч. 1, 2 ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст. 65, ст. 66 дійшов висновку, що зазначені норми закону спростовують твердження АТ "Укрексімбанк" про те, що продаж заставного майна боржника у складі цілісного майнового комплексу не передбачає надання згоди забезпеченого кредитора на продаж такого майна, а також про те, що продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу на повторних аукціонах не передбачено Законом № 2343-XII.

Господарський судом Київської області врахувавши відсутність письмової згоди АТ "Укрексімбанк" на реалізацію заставного майна в межах провадження у даній справі про банкрутство, дійшов висновку про задоволення поданого ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Дейнегіною В.М. клопотання та надання згоди на продаж майна ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат", яке перебуває в заставі та іпотеці ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", та перелік якого вказано в листі арбітражного керуючого Дейнегіної В.М. від 01.08.2017 № 02-01/128, в порядку, встановленому Законом № 2343-XII.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою гсоподарського суду першої інстанції, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 03.08.2017 у справі № 911/739/15 та прийняти нове рішення, яким відхилити клопотання ліквідатора ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат" Дейнегіної В.М. від 10.07.2017 про надання згоди на реалізацію предметів забезпечення в рамках справи № 911/739/15.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" зазначає, що вважає ухвалу Господарського суду Київської області від 03.08.2017 незаконною та необгрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду - передчасними, зробленими без належної оцінки обставин справи, а тому існують підстави для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 03.08.2017.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що Законом № 2343-XII не передбачено узгодження із забезпеченим кредитором умов продажу та порядку реалізації предметів застави, які входять до складу цілісного майнового продажу, оскільки вони вже визначені законом. А тому, на думку апелянта, тільки після того, якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося за наслідком проведення першого аукціону, ліквідатор здійснює продаж майна боржника на будь-яких наступних аукціонах виключно частинами (окремими лотами). Саме в цьому випадку він зобов'язаний відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону 2343-XII здійснити продаж предметів забезпечення за згодою кредитора, вимоги якого він забезпечує, або за згодою суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2017 для розгляду апеляційної скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" сформовано склад колегії суддів: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.

Під час попередньої підготовки справи до розгляду, колегією суду, яка сформована згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2017 встановлено обставини, які виключають можливість участі суддів Пантелієнка В.О. та Остапенка О.М. у розгляді даної справи.

В зв`язку з чим, суддями: Пантелієнко В.О. та Остапенко О.М. зявлено про самовідвід у справі № 911/739/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 задоволено заяву суддів Остапенка О.М. та Пантелієнка В.О. про самовідвід у справі № 911/739/15; матеріали справи № 911/739/15 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.08.2017 для розгляду апеляційної скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" сформовано склад колегії суддів: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді: Мартюк А.І., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 вищезазначеною колегією суду прийнято до свого провадження у визначеному складі суду апеляційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.08.2017 у справі № 911/739/15, розгляд справи призначено на 05.09.2017 об 15-20 год.

04.09.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду (канцелярія суду) від арбітражного керуючого Дайнегіної Вікторії Миколаївни надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 05.09.2017 з мотивів, викладених в апеляційній скарзі представником скаржника Головіною О.І. підтримано вимоги і доводи скарги, зазначено про її обґрунтованість, наведено додаткові пояснення.

Представниками боржника зазначено про необґрунтованість апеляційної скарги, заперечувалось проти доводів апеляційної скарги з посиланням на обставини, що зазначені в письмовому відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до суду апеляційної інстанції 04.09.2017 та у якому наведено посилання на судову практику касаційної інстанції з урахуванням специфіки спору. В зв`язку з чим представник боржника Хорунжий Ю.А. просив суд в задоволенні скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Також, в судовому засіданні 05.09.2017 представником апелянта Головіною О.І. подано клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги у справі № 911/739/15.

В зв`зку з чим відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, Київським апеляційним господарським судом 05.09.2017 в судовому засіданні оголошувалась ухвала про задоволення клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та відкладення розгляду справи № 911/739/15 до 12.09.2017 - 14 год. 00 хв.

12.09.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду (канцелярія суду) від арбітражного керуючого Дайнегіної В.М. надійшло письмове клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії постанови Вищого господарського суду України від 29.03.2017 у справі № 50/26-б.

В судовому засіданні 12.09.2017 присутній представник скаржника Головіна О.І., доповіла по апеляційній скарзі з обґрунтуванням її положень та просила суд задовольнити дану скаргу. Арбітражний керуючий Дайнегіна В.М. та представники ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат": Удовенко Г.С., , Святюк С.П. та Хорунжий Ю.А. в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили суд в задоволенні скарги відмовити.

Відповідно до ст. 82 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 12.09.2017 згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону № 2343-XII, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 106 вищевказаного кодексу передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів апеляційного оскарження та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат" належить майно у вигляді цілісного майнового комплексу. До зазанченого цілісного майнового комплексу входить в тому числі майно, яке є предметом забезпечення, іпотекодержателем якого є апелянт - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", згідно наступних договір забезпечення:

- Іпотечний договір від 17.03.2009 № 27109Z5, відповідно до умов якого, іпотекодавець (позичальник, боржник) передав в іпотеку банку нежитлові будівлі виробничого комплексу та земельну ділянку площею 6,3313 га, кадастровий номер 3220487200:02:001:0030, що розташовані за адресою: Київська обл., Білоцерківський р., с. Томилівка. вул. Узинська. 2;

- Договір застави від 17.03.2009 № 27109Z6, відповідно до умов якого, заставодавець (позичальник, боржник) передав в заставу банку виробниче обладнання у кількості 215 одиниць, яке знаходиться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р., с. Томилівка, вул. Узинська. 2:

- Договір застави від 30.06.2009 № 27109Z33, відповідно до умов якого, заставодавець (позичальник, боржник) передав в заставу банку продукцію майбутніх періодів заставодавця молоко, йогурти, зернисті сири, сири фета тощо, різних торгових марок, що буде виготовлена за період з лютого 2013 р. по грудень 2017 р.;

- Договір застави від 01.09.2011 № 27111Z43, відповідно до умов якого, заставодавець (позичальник, боржник) передав в заставу банку обладнання, інвентар, інше обладнання, меблі, стелажі, комп`ютерна, офісна оргтехніка тощо, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р., с. Томилівка, вул. Узинська, 2:

- Договір застави від 27.05.2013 № 27113Z23, відповідно до умов якого, заставодавець (позичальник, боржник) передав в заставу банку обладнання у кількості двох одиниць, а саме: єдина технологічна лінія для фасування молочних і кисломолочних продуктів в скляну тару моделі IND-MILK-1 в комплекті та єдина технологічна лінія для фасування молочних і кисломолочних продуктів в скляну тару моделі IND-MILK-2 в комплекті, які знаходяться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р., с. Томилівка, вул. Узинська. 2;

- Договір застави від 24.01.2014 № 2714Z1, відповідно до умов якого, заставодавець (позичальник, боржник) передав в заставу банку обладнання, а саме: автомат етикетувальний з сушкою пляшок в комплекті, який знаходяться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р., с. Томилівка, вул. Узинська, 2;

- Договір застави від 05.06.2014 р. № 27114Z24, відповідно до умов якого, заставодавець (позичальник, боржник) передав в заставу банку обладнання, а саме: технологічну лінію з виробництва молочних термостатних продуктів фірми OBRAM (ольштиy, Польща) виробничою потужністю 2000 л/г в комплекті, яке знаходяться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р., с. Томилівка, вул. Узинська, 2.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 41 вказаного Закону № 2343-XII, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 44 зазначеного закону, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

На аукціоні можуть продаватися: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу; необоротні активи банкрута; дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Колегія суддів зазначає, що виходячи із положень загальних норм ст.ст. 41, 44, 45 Закону № 2343-XII, ліквідаційна процедура направлена на здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів, шляхом продажу майна банкрута.

Згідно вимог ч. 4 ст. 42 згаданого закону майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду важає, що майно банкрута, яке передано в заставу з метою забезпечення виконання зобов'язань, має особливий правовий статус під час провадження у справі про банкрутство, та знаходиться в управлінні ліквідатора, який має право реалізувати дане майно в порядку, передбаченому Законом № 2343-XII, але, ліквідатор до продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, повинен спочатку звернутись до кредитора, вимоги якого забезпечено таким майном, для отримання згоди на його реалізацію. Лише у випадку ненадання останнім згоди на продаж заставного майна банкрута, ліквідатор вправі звернутись до господарського суду для отримання згоди на реалізацію майна банкрута, що перебуває в забезпеченні такого кредитора.

З матеріалів апеляційного оскарження та комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" автоматизованого документообігу судів вбачається, що 11.11.2015 через канцелярію господарського суду Київської області розпорядником майна боржника подано відомості за результатами проведення інвентаризації майна ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат".

Судом першої інстанції при ухваленні постанови від 02.06.2016 встановлено, що визначення вартості майна боржника в сумі 342055420,40 грн підтверджується висновком суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ "М Консалтинг". Отже, з урахуванням дебіторської заборгованості на суму 158727000,00 грн, загальна вартість активів ТОВ "Білоцерківський молочний комбінат" становить 500782420,40 грн, в той час як, заборгованість визнана ухвалою суду - 611444326,66 грн. А також те, що ліквідатором виконані усі необхідні умови процедури розпорядження майном, здійснена публікація в офіційному друкованому органі з метою виявлення кредиторів та санаторів боржника, складено та затверджено реєстр заявлених вимог кредиторів, проведено аналіз фінансово-майнового стану боржника, здійснено інвентаризацію активів боржника.

Таким чином, попередньо до звернення ліквідатора до апелянта із Клопотанням № 13891/17, арбітражна керуюча провела всі необхідні дії щодо інвентаризаційних заходів та визначення цілісного майнового комплексу майна боржника.

Після чого, 19.05.2017 ліквідатор боржника звернулась до апелянта з листом № 02-01/61-1 про погодження реалізації заставного майна банкрута, що є предметом забезпечення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" відповідно до: Іпотечного договору від 17.03.2009 № 27109Z5; Договору застави від 17.03.2009 № 27109Z6; Договору застави від 30.06.2009 № 27109Z33; Договору застави від 01.09.2011 № 27111Z43; Договору застави від 27.05.2013 № 27113Z23; Договору застави від 24.01.2014 № 27114Z1; Договору застави від 05.06.2014 № 27114Z24.

Розглянувши запит ліквідатора ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" 06.06.2017 направив лист № 040-40/2325, в якому зазначено, що апелянт вважає, що під час організації ліквідатором аукціону з реалізації майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, що є сукупністю всіх визнаних вимогам кредиторів банкрута, а не окремого майна банкрута, що є предметом застави, отримання згоди кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, не вимагається. При цьому початкова вартість ЦМК має відповідати вимогам ч. 1 ст. 43 Закону № 2343-XII та становити сукупність визнаних ухвалою Господарського суду Київської області від 18.04.20174 у справі № 911/739/15 грошових вимог кредиторів до боржника у сумі 759087992,91 грн.

Крім того, банк зазначив, що якщо продати майно боржника у вигляді ЦМК не вдасться на аукціоні, продаж заставного майна боржника на будь-яких наступних аукціонах повинен здійснюватись виключно частинами (окремими лотами), у відповідності до вимог ч. 5 ст. 44 Закону № 2343-XII та за умови надання попередньої згоди банку або суду на проведення кожного з таких аукціонів, як це передбачено ч. 4 ст. 42 Закону № 2343-XII.

В подальшому, 10.07.2017 ліквідатор банкрута Дейнегіної В.М. звернулася до місцевого суду з Клопотання № 13891/17 у якому остання клопоче перед судом про надання згоди на продаж майна, що є предметом забезпечення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" відповідно до: Іпотечного договору від 17.03.2009 № 27109Z5; Договору застави від 17.03.2009 № 27109Z6; Договору застави від 30.06.2009 № 27109Z33; Договору застави від 01.09.2011 № 27111Z43; Договору застави від 27.05.2013 № 27113Z23; Договору застави від 24.01.2014 № 27114Z1; Договору застави від 05.06.2014 № 27114Z24.

В свою чергу, задовольняючи Клопотання № 13891/17, місцевий суд виходив з того, що приписами Закону № 2343-XII не передбачено права забезпеченого кредитора, у даному випадку АТ "Укрексімбанк", погоджувати чи встановлювати умови проведення аукціонів з продажу майна банкрута. Також, суд вважав, що правовий аналіз норм Закону № 2343-XII свідчить про можливість надання безпосередньо судом згоди на продаж заставного майна, у випадку відсутності такої згоди з боку заставного кредитора. Так, врахуваши відсутність письмової згоди АТ "Укрексімбанк" на реалізацію заставного майна в межах провадження у даній справі про банкрутство, суд дійшов висновку про задоволення зазначеного клопотання.

Колегія суду визнає такими, що зводяться до довільного тлумачення процесуальних норм, без відповідного врахування норм ч. 2 ст. 41, ч. 4 ст. 42, ч. 1 ст. 43, ч.ч. 1, 2 ст. 44, ч. 1 ст.49, ст. 65, ст. 66 Закону № 2343-XII - доводи апеляційної скарги, відносно того, що під час організації ліквідатором аукціону з реалізації майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, отримання згоди кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, чинним законодавством не вимагається; а також відносно того, що якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдасться на аукціоні, продаж заставного майна боржника на будь-яких наступних аукціонах повинен здійснюватись виключно частинами (окремими лотами), у відповідності до вимог ч. 5 ст. 44 Закону № 2343-XII.

Так, частина 5 ст. 44 Закону № 2343-XII встановлює обов'язок ліквідатора здійснювати продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу і тільки у разі, якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 2343-XII продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

У разі ненадання заставним кредитором згоди на реалізацію майна або ігнорування ним письмових вимог ліквідатора останній на виконання ст. 42 Закону № 2343-XII зобов'язаний звернутися з відповідним клопотанням про надання такої згоди до суду, який розглядає справу про банкрутство. Проте у будь-якому випадку погодження початкової вартості заставного майна (із заставним кредитором або судом) повинно передувати реалізації майна боржника цілісним майновим комплексом. Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України: від 29.03.2017 у справі № 50/26-б.

Отже, в даному випадку, ліквідатор правомірно звернувся з Клопотанням № 13891/17, у зв'язку з ненаданням згоди забезпеченого кредитора на продаж такого майна, що має наслідком відмову останнього погодити реалізацію заставного майна.

Статтею 65 Закону про банкрутство визначено, що якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Відповідно до ст. 66 Закону про банкрутство, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суду повною мірою погоджується з висновками місцевого господарського суду, щодо спростувань тверджень, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", що продаж майна боржника, як цілісного майнового комплексу на повторних аукціонах не передбачено Законом № 2343-XII, та повинен здійснюватись виключно частинами (окремими лотами).

Колегія суду враховує те, що захист інтересів банку щодо початкової ціни продажу переданого йому у заставу майна відбувається на підставі ст. 57 Закону № 2343-XII, відповідно до якої за заявою кредитора може бути призначено незалежну оцінку майна боржника.

Враховуючи те, що оцінка майна скаржником не оспорюється та аналізуючи вище наведені норми законодавства про банкрутство, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що майно, яке є предметом забезпечення кредиторських вимог, не включається до складу ліквідаційної маси боржника, а використовується виключно для задоволення вимог забезпеченого кредитора, яким є в даному випадку ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону 2343-XII ліквідатор з дня свого призначення здійснює певні повноваження, зокрема, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 1, 2 ст. 26 Закону № 2343-XII передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, в тому числі що є предметом застави, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Колегія суддів вважає, що обґрунтуваною є необхідність реалізації зазначених вище предметів договорів забезпечення, що в свою чергу відповідає правовим засадам, викладеним у ст. 25 Закону № 2343-XII. При цьому апеляційний суд зазначає, що порядок продажу майна банкрута встановлений зазначеним Законом, в тому числі щодо встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу та порядку її зниження, який не містить права кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна, встановлювати додаткові вимоги щодо початкової вартості майна, що продається, а також порядку її зниження. Заставний кредитор надає лише згоду на реалізацію заставного майна, а порядок продажу майна банкрута відповідно до вимог вказаного Закону, в тому числі встановлення початкової вартості цілісного майнового комплексу та порядку її зниження, визначаються безпосередньо самим ліквідатором банкрута з урахуванням вимог чинного законодавства.

Інші доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі не знаходять свого підтвердження та не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

В зв`язку з чим колегія суду констатує, що висновок суду першої інстанції, відповідає загальними вимогами процесуального права, передбаченими статтями 32-34, 43, 82, 84 ГПК України, якими визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позову. Що в свою чергу, повною мірою, співвідноситься із забезпеченням права особи на справедливий суд, яке передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що включає зокрема і правом на обґрунтоване рішення. Оскільки, лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27 вересня 2001 року).

При цьому, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд діяв виключно в межах повноважень, встановлених нормами матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни судового рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" задоволенню не підлягає.

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 44, 49, 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.08.2017 у справі № 911/739/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 03.08.2017 у справі № 911/739/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/739/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 13.09.2017.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді А.І. Мартюк

А.О. Мальченко