Постанова № 68904941, 11.09.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2017 р. Справа № 910/5409/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Хабіб М.І.

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укрпошта” (надалі ПАТ “Укрпошта”) в особі Львівської дирекції ПАТ “Укрпошта” за № 22-10-47 від 08.08.2017р. (вх. № 01-05/3838/17 від 10.08.2017р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 31.07.2017р.

у справі № 910/5409/17

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

до відповідача: ПАТ “Укрпошта” в особі Львівської дирекції ПАТ “Укрпошта”

про стягнення заборгованості в розмірі 56547,66 грн.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 – представник (довіреність № 2302-вих-96 від 11.01.2017р.);

від відповідача: ОСОБА_3 – представник (довіреність № 22.03.17-01/РД-012/22 від 22.03.2017р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 31.07.2017р. у справі №910/5409/17 (суддя Горецька З.В.) позов задоволено. Стягнуто з ПАТ “Укрпошта” на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заборгованість в розмірі 56547,66 грн. та 1600,00 грн. судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив факт неналежного виконання відповідачем свого зобов’язання щодо сплати орендної плати, у зв’язку з чим станом на 14.03.2017р. виникла заборгованість в сумі 56547,66 грн., доказів погашення якої не надано.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій звертає увагу на те, що розмір орендної плати повинен становити 1 грн. на рік. Вважає, що суд безпідставно відхилив його доводи про неодноразове звернення до позивача з листами для приведення договору у відповідність до вимог чинного законодавства України в частині орендної плати за користування нежитловими приміщеннями для відділень поштового зв’язку. Стверджує, що суд повинен був, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України визнати договір № С-9800-15 від 14.09.2015р. недійсним. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 31.07.2017р. у справі №910/5409/17, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач не надавав письмового відзиву на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у ній підстав.

Представник позивача просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу – без задоволення.

Апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 31.07.2017р. у справі №910/5409/17.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2015р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Українським державним підприємством поштового зв’язку «Укрпошта», правонаступником якого є ПАТ “Укрпошта”, в особі Львівської дирекції укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за № С-9800-15, відповідно до якого орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради від 21.11.2013р. № 2923, ухвали Львівської міської ради від 20.11.2014р. № 4052, передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі – об’єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП «Вулецьке» (надалі балансоутримувач) (а.с.9-12).

Об’єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Стрийська,78 загальною площею 194,6 м2 (розділ 1 договору).

У відповідності до п. 2.1 договору орендар буде використовувати об’єкт оренди для відділення поштового зв’язку.

Приймання-передачу об’єкта оренди здійснюють орендар та балансоутримувач. Об’єкт оренди вважається переданим в оренду з часу підписання акта приймання-передачі (п.п. 3.1, 3.5 договору).

В пункті 4.1 зазначено, що термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 14 вересня 2015 року до 13 вересня 2018 року включно.

Згідно пунктів 5.1, 5.2 договору розмір орендної плати за об’єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007р. № 897 (зі змінами та доповненнями), та ухвали Львівської міської ради від 14.07.2015р. № 4966 і складає:

-2390,38 грн. без ПДВ за перший місяць оренди терміном на 1 рік з дати укладення цього договору оренди до 14 вересня 2016 року включно;

-7967,94 грн. без ПДВ з 15 вересня 2016 року до закінчення терміну дії цього договору.

Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік).

Пунктом 5.6 договору передбачено, що орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 5.12 договору).

Права, обов’язки орендодавця та орендаря визначені в розділах 6, 7 договору. Так, відповідно до п.п. 7.1.2 п. 7.2 договору орендар зобов’язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно розділу 10 договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України. Спори, які виникають між сторонами за цим договором або у зв’язку з ним, вирішуються в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Сторони домовились вважати істотною умовою цього договору, що у разі зміни Методики розрахунку орендної плати, сторони погоджуються внести відповідні зміни у встановленому законодавством України порядку у частині розміру орендної плати (п. 12.1 договору).

Відповідно до п. 13.3 зміни та доповнення до цього договору вносяться у письмовій формі у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за № С-9800-15 від 14.09.2015р. підписаний і скріплений печатками його сторін.

14.09.2015р. балансоутримувач та відповідач підписали акт приймання-передачі вих.№ 5 приміщення загальною площею 194,6 кв.м за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 78 (а.с.13).

Згідно довідки Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 4-2302-321 від 17.03.2017р. станом на 14.03.2017р. заборгованість відповідача за договором № С-9800-15 перед управлінням комунальної власності складає 56547,66 грн. Дана заборгованість виникла за період з 01.09.2016р. по 01.02.2017р. Як видно зі змісту довідки, у вказаний період відповідач взагалі не сплачував орендної плати (а.с.14).

Підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало невиконання орендарем своїх договірних зобов’язань по сплаті орендної плати в період з 01.09.2016р. по 01.02.2017р., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 56547,66 грн.

У запереченні на позовну заяву відповідач стверджує, що даний договір був вимушений укласти на умовах позивача, оскільки відділення поштового зв’язку за вказаною адресою знаходиться багато років, діяльність підприємства поштового зв’язку пов’язана з територією обслуговування, тому пошук нового приміщення призвів би до тимчасового припинення функціонування ВПЗ, перенесення в інше місце, що потягнуло б за собою неможливість доставки кореспонденції, пенсій та державних допомог на доставочних дільницях зони обслуговування відділення поштового зв’язку та призвело б до численних скарг, як із сторони мешканців, підприємств, установ, організацій та органів місцевого самоврядування, та могло викликати соціальну напругу. Просить визнати недійсним п. 5.1 договору оренди № С-9800-15 від 14.09.2015р. в частині орендної плати, що перевищує 1 грн. з посиланням на п.1 ч.1 ст.83 ГПК України (а.с.79-84).

Проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження обставин про відсутність добровільного волевиявлення орендаря при підписанні договору оренди № С-9800-15 від 14.09.2015р.

В листах №22-07-02 від 19.10.2016р., №22-07-03 від 18.11.2016р. та №22-07-04 від 28.12.2016р. Львівська дирекція УДППЗ “Укрпошта” зверталась до позивача із пропозицією внести зміни до договору в частині застосування орендної плати в розмірі 1 грн. в рік (а.с.93-94, 97-98, 102).

У відповідях, зокрема в листі № 2302-328 від 117.01.2017р., позивач зазначив, що договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за № С-9800-15 від 14.09.2015р. підписаний двома сторонами, що свідчить про погодження усіх його істотних умов, в тому числі орендної плати, а відповідно до п. 5.5 договору розмір орендної плати переглядається лише за згодою сторін або за рішенням суду (а.с.103-104).

З матеріалів справи та пояснень сторін суд встановив, що жодні зміни до договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за № С-9800-15 від 14.09.2015р. чи то в добровільному, чи в судовому порядку не вносились.

При винесенні постанови колегія суддів враховує таке.

Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за № С-9800-15 від 14.09.2015р., на підставі якого відповідач отримав в строкове платне користування нерухоме майно – приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 78 загальною площею 194,6 м2.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу вимог частини 1 статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України унормовано, що орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В ході розгляду справи суд встановив, що відповідач порушив своїх договірні зобов’язання щодо сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за № С-9800-15 від 14.09.2015р. З вересня 2016 року по лютий 2017 року включно орендарем не здійснено жодного платежу по орендній платі, у зв’язку з чим на момент заявлення даного позову в суд в нього виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 56547,66 грн., що підтверджується довідкою Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 4-2302-321 від 17.03.2017р., належним чином не спростованою.

З урахуванням вищенаведеного та відсутністю доказів про внесення змін до договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за № С-9800-15 від 14.09.2015р., колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд законно і обгрунтовано задоволив позовні вимоги та стягнув з відповідача на користь позивача 56547,66 грн. заборгованості з орендної плати.

Щодо вимоги відповідача визнати недійсним п. 5.1 договору оренди № С-9800-15 від 14.09.2015р. в частині орендної плати, що перевищує 1 грн. відповідно до ч. 1 ст.83 ГПК України, то суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для її задоволення, враховуючи те, що зміст договору не суперечить Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, в момент його вчинення сторони дотримали вимоги ч.1 ст.203 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевказане, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ :

Залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 31.07.2017р. у справі № 910/5409/17, апеляційну скаргу – без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Хабіб М.І.

ОСОБА_1