Рішення № 68904071, 12.09.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/54/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2017 Справа № 908/1612/17

за позовом: Комунальної установи "Запорізька міська клінічна лікарня № 10" (69001, місто Запоріжжя, бул. Шевченка, 25)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69006, АДРЕСА_1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, місто Запоріжжя, пр. Соборний, 206)

про стягнення суми 15188,71 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Шишко О.Г., довіреність № б/н від 21.08.2017р.;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: Квас Н.О., довіреність № 15/01/01-10 від 24.03.2017р.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальна установа "Запорізька міська клінічна лікарня № 10" звернулась в господарський суд Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі в розмірі 15188,71 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.08.2017р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1612/17, справі присвоєно номер провадження № 9/54/17, судове засідання призначено на 22.08.2017р. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.08.2017р. на підставі ст. 77 розгляд справи відкладено на 12.09.2017р., у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Справу розглянуто 12.09.2017р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників позивача та третьої особи фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав доводи, викладені у позові та наданих суду додаткових поясненнях. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. 286 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору оренди. При цьому вказує, що договір оренди є припиненим з 14.04.2016 р. внаслідок закінчення його строку. Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.09.2016 р. у справі №908/1970/16 відповідача було зобов'язано звільнити займане ним згідно умов договору приміщення, проте, приміщення звільнено за актом державного виконавця лише 14.12.2016р., орендна плата з 01.04.2016 р. по 14.12.2016 р. відповідачем не сплачувалася, що призвело до утворення у останнього заборгованості за Договором в розмірі 15188,71 грн. Відсутність акта приймання-передачі щодо повернення об'єкту оренди після закінчення його строку, складення якого передбачено умовами договору, на думку позивача, надає йому право на стягнення заборгованості по орендній платі.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтвердив обставини, викладені у наданих суду письмових поясненнях. Позовні вимоги вважає обґрунтованими.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, і саме на зазначену адресу направлялися ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи на 12.09.2017р.

Поштовим повідомленням про вручення підтверджується, що ухвалу суду від 07.08.2017р. отримано особисто відповідачем 15.08.2017 р.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

14.04.2006 року між Територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в особі начальника Управління комунальної власності Запорізької міської ради, Комунальною установою «Центральна лікарня Орджонікідзевського району» (Орендодавцем, правонаступником якої є позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендарем, відповідачем у справі) було укладено Договір № 1323 оренди окремо стоячої будівлі (надалі - Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування склад літ. О, загальною площею 106,9 кв. м. (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2012р.), матеріал стін цегла, розташований в м. Запоріжжя по бул. Шевченка, буд. 25, що знаходиться на балансі Комунальної установи "Центральна лікарня Орджонікідзевського району", вартість якого зазначена у звіті про оцінку і становить за незалежною оцінкою 28756 грн. станом на 31.10.2005 року.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Орендар вступає в користування окремо стоячою будівлею не раніше дати підписання Сторонами цього Договору, його нотаріального посвідчення та прийняття майна, яке оформлюється відповідним Актом приймання-передачі. Передача об'єкта оренди здійснюється у день нотаріального посвідчення.

Відповідний Акт приймання-передачі підписано сторонами та скріплено печатками 14.04.2006р.

17.01.2012 р. договором про внесення змін до договору № 1323, змінено Орендодавця з Управління комунальної власності Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. При цьому Комунальна установа "Центральна лікарня Орджонікідзевського району" визначена Балансоутримувачем.

Пунктом 7 Договору про внесення змін до Договору визначено площу орендованого приміщення - 106,9 кв. м.

Розділом 3 Договору визначено розмір орендної плати та порядок її сплати.

Орендна плата перераховується Орендарем згідно рахунків Комунальної установи "Центральна лікарня Орджонікідзевського району" щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.3. Договору в редакції договору про внесення змін від 17.01.2012р.).

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що у випадках закінчення дії Договору оренди або його дострокового припинення орендна плата перераховується Орендарем по добу фактичної здачі приміщення по Акту приймання-передачі.

Згідно з п. 5.2 Договору Орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Також, відповідно до п. 5.4 Договору Орендар зобов'язаний сплачувати в установленому законом порядку плату за землю. На нього покладається обов'язок звернутися в місячний термін з моменту укладення договору оренди до міської радим щодо оформлення права користування земельною ділянкою та укласти угоду з Балансоутримувачем на відшкодування сум земельного податку. Плата за користування землею здійснюється з моменту вступу в користування орендованим майном.

На виконання зазначеного пункту Договору між Комунальною установою «Центральна лікарня Орджонікідзевського району» (Балансоутримувачем, правонаступником якої є позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем (Орендарем) було укладено договір на відшкодування земельного податку, відповідно до умов п. 2.2.6 якого Орендар зобов'язався не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, сплачувати відшкодування Балансоутримувачу компенсацію податку на землю згідно Податкового кодексу України ст. 284.3.

Строк дії договору на відшкодування земельного податку - по строк дії договору оренди від 14.04.2006 р. № 1323.

Пунктом 8.1. Договору про внесення змін від 17.01.2012р. сторонами визначено розмір орендної плати - 2784,72 грн. на рік.

Відповідно до п. 10.1 Договору оренди, цей Договір діє протягом 10 років. Моментом обчислення строку Договору є день його нотаріального посвідчення та передачі будівлі за актом приймання-передачі (тобто з 14.04.2006р. по 14.04.2016р.).

Пунктом 10.6. Договору оренди визначено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Пунктом 10.8. Договору Сторони визначили, що дія Договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку на який його було укладено.

Листом № 1764/01/01-07/2045 від 14.04.2016р. Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради повідомив ФОП ОСОБА_1 про припинення Договору оренди та небажання продовження строку його дії. Також запропоновано у 10-добовий термін звільнити об'єкт оренди та здати його за актом прийому-передачі. Зазначений лист був направлений на адресу відповідача, вказану в спірному Договорі.

Рішенням господарського суду запорізької області від 08.09.2016р. у справі №908/1970/16 позовні вимоги Комунальної установи «Центральна лікарня Орджонікідзевського району» та Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про виселення з об'єкту оренди задоволено. Звільнено будівлю складу літ.О площею 106,9 кв.м., розташовану на АДРЕСА_2, шляхом виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із зазначеного приміщення на користь комунальної установи "Центральна лікарня Орджонікідзевського району" та Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. На виконання судового рішення видано відповідний наказ.

Актом від 14.12.2016 р. державного виконавця Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області при примусовому виконанні наказу № 908/1970/16, виданого 23.09.2016р. господарським судом Запорізької області, встановлено виконання судового рішення в повному обсязі, приміщення звільнено, ключі від приміщення передано представнику КУ «Запорізька міська клінічна лікарня № 10».

Як вказує позивач, внаслідок неповернення об'єкта оренди після строку дії Договору, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором, станом на момент розгляду справи становить 15188,71 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі в розмірі 15188,71 грн., стали предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою Договір, за яким між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини, є договором найму.

Згідно з ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось вище, за умовами пункту 3.3 Договору Орендна плата перераховується Орендарем не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, при цьому, в пункті 3.7 Договору сторони передбачили, що у випадку закінчення дії договору оренди або його дострокового припинення орендна плата перераховується орендарем по добу фактичної здачі приміщення по акту прийому-передачі.

Статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України також передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

В пункті 5.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» надано наступні роз'яснення: «З урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним».

Обставини справи свідчать, що після закінчення строку дії Договору (14.04.2016 р.) об'єкт оренди було повернуто відповідачем в ході примусового виконання судового рішення 14.12.2016 р., про що свідчить Акт державного виконавця (арк. справи 29). Орендна плата відповідачем за термін до моменту передання приміщення в обумовленому Договором розмірі та строку не внесена, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором.

Згідно із здійсненим позивачем у відповідності до умов Договору розрахунком, за період з 01.04.2016 р. по 14.12.2016 р. (дата виконання судового наказу щодо звільнення орендованого приміщення) заборгованість відповідача по Договору складає 15188,71 грн., яка складається з орендної плати - 4232,66 з ПДВ та з компенсації податку на землю - 10956,05 грн.

При цьому, суд приймає до уваги, що зобов'язання по оплаті орендної плати та компенсації на відшкодування сум земельного податку (п. 5.4 Договору) покладається на відповідача з моменту вступу в користування орендованим майном до моменту його повернення за відповідним Актом.

Отже, з огляду на умови Договору та положення ст.795 Цивільного кодексу України, відповідач повинен сплатити позивачу орендну плату та компенсацію на відшкодування сум земельного податку за весь час користування майном в розмірі 15188,71 грн., що передбачено п.3.7 Договору.

Слід зазначити, що після отримання ухвали суду про порушення провадження у даній справі у відповідача було достатньо часу для надання письмових пояснень або доказів належного виконання умов Договору, жодних заперечень щодо наявності та розміру заборгованості за Договором відповідачем не надано.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача суми 15188,71 грн. заборгованості за договором обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4-2, 4-3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому, принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав. Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором щодо сплати заборгованості по орендній платі.

Із урахуванням викладених обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, шляхом стягнення суми 1600,00 грн. на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Комунальної установи "Запорізька міська клінічна лікарня № 10" (69001, місто Запоріжжя, бул. Шевченка, 25, код ЄДРПОУ 05498708) суму 15188 (п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 71 коп. заборгованості та суму 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Боєва

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 15 вересня 2017 р.