Ухвала суду № 68904068, 15.09.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/100/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.09.2017 Справа № 908/1852/17

Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали,

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОЛІС» (69014 м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 47)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СНАУТ» (69063 м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 26 а, к. 41)

про стягнення 328 188 грн. 85 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОЛІС» звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СНАУТ» 291 200 грн. 00 коп. основного боргу, 28 800 грн. 01 коп. інфляційних витрат, 6 220 грн. 04 коп. пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за отриману продукцію, 1 968 грн. 80 коп. 8% річних.

До позовної заяви позивачем надано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «СНАУТ» та заборони вчиняти дії щодо відчуження, реалізації належного йому рухомого та нерухомого майна.

Свою заяву позивач обґрунтовує наступним: порушення ТОВ «СНАУТ» умов договору поставки продукції № 7500 укладеного 27.07.2017 р. з ТОВ «Торговий дім «ОЛІС» призвело до виникнення у ТОВ «СНАУТ» перед ТОВ «Торговий дім «ОЛІС» заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 291 200 грн. 00 коп. Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, за номером 22211834, Товариству з обмеженою відповідальністю «СНАУТ» належать будівля складу літера В, недобудована літера складу Г розташовані за адресою: вул. Базова, буд 12, м. Запоріжжя, Запорізька область. На Інтернет сайті FLAGMA* (ФЛАГМА*) - сайт бізнес об'яв України, розміщено об'яву щодо реалізацій ТОВ «СНАУТ» майнового комплексу розташованого по вулиці Базова, в м. Запоріжжі. Об'яву було розміщено директором товариства ОСОБА_1, та зазначено його контактний номер телефону. Пряме посилання для переходу до об'яви: https://zaporozhe.flagma.ua/imushchestvennj-kompleks-o3816220.html. На Інтернет сайті Нерухомість lvіvрогt соm - розміщено об'яву щодо реалізації майнового комплексу розташованого по вулиці Базова, в м. Запоріжжі. В якості контактних телефонів продавця зазначається телефонний номер директора товариства ТОВ «СНАУТ» ОСОБА_1. Пряме посилання для переходу до об'яви: http://dim.lvіvport.com/uk/realty-13675088.html. На Інтернет сайті ОГО - теж розміщено об'яву щодо реалізації того ж майнового комплексу розташованого по вулиці Базова, в м. Запоріжжі. В якості контактних телефонів продавця також зазначається телефонний номер директора товариства ТОВ «СНАУТ» ОСОБА_1. Пряме посилання для переходу до об'яви: http://dom.ogo.ua/ru/realty-13675088.html. Беручи до уваги, значний розмір заборгованості, та наявні відомості щодо дій ТОВ «СНАУТ» прямо направлених на реалізацію належного товариству майна, ТОВ «СНАУТ» просить суд застосувати заходи забезпечення позову у вигляді накладанням арешту на нерухоме майно, що належать останньому.

Суд вважає за необхідне заяву залишити без задоволення виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Тобто, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно чи грошові суми, які є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись на момент виконання рішення. А оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала зазначену заяву за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадках невжиття заходів забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як свідчать матеріали справи, обґрунтувань щодо наявності підстав забезпечення позову, як того вимагають Господарський процесуальний кодекс України та постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, заявником не зазначено.

У заяві про забезпечення позову позивачем не наведено індивідуальних ознак майна (рухомого та/чи нерухомого), яке належить відповідачу, та на яке він (позивач) просить накласти арешт, а також не надано доказів, що вказане в заяві майно (без зазначення навіть найменування майна) належить на праві власності відповідачу. Зазначені відомості повинні надаватися суду заявником.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за звернення до господарського суду з заявою про забезпечення позову, сплачується судовий збір у сумі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В порушення вимог чинного законодавства, позивачем не надано документальних доказів сплати судового збору за подання заяви в порядку ст. ст. 66,67 ГПК України до суду.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 22, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОЛІС», м. Запоріжжя у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суддя С.С. Дроздова