Рішення № 68903923, 13.09.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 вересня 2017 р. Справа № 903/545/17

за позовом державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", м. Луцьк

про стягнення 181 053 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 7625 від 16.12.2016р.),

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 03.01.2017р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 181 053 грн., з них: 107 973 грн. пені, 73 080 грн. штрафу на підставі договору № 71-В-АМПУ-16 від 14.07.2016р.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору № 71-В-АМПУ-16 від 14.07.2016р. щодо своєчасної поставки товару.

Ухвалою суду від 11.07.2017р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.08.2017р., зобов'язано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; належним чином завірену копію статуту товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ".

Згідно з довідкою про неможливість проведення судового засідання від 14.08.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Якушевої І.О. на лікарняному судове засідання, що було призначене на 16 серпня 2017 року на 12 год. у справі № 903/545/17 не відбулось.

Ухвалою суду від 21.08.2017р. розгляд справи призначено на 06.09.2017р.

06.09.2017р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 06.09.2017р., в якому зазначає про те, що з доводами позивача не погоджується, посилаючись на те, що позивач невірно визначив останній день прострочення, оскільки нарахував штрафні санкції за день, в який відбулась поставка відповідного товару. Позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій у період, коли товар уже був поставлений згідно з видатковими накладними.

Також у відзиві від 06.09.2017р. представник відповідача просить зменшити розмір штрафних санкцій на 80 %, мотивуючи тим, що зобовязання щодо поставки замовленого позивачем товару виконане відповідачем несвоєчасно, проте в повному обсязі. Прострочка поставки товару була зумовлена і тим, що на момент отримання замовлень на поставку товару позивач і відповідач перебували на стадії погодження ціни за одиницю нафтопродуктів. З моменту досягнення згоди щодо ціни за товар, поставка дизельного палива відбувалась у найкоротші терміни. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про заподіяння тяжких наслідків позивачу через неналежне виконання відповідачем зобовязань щодо поставки нафтопродуктів. Крім цього, ТзОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" перебуває в скрутному фінансовому становищі.

В судовому засіданні 06.09.2017р. було оголошено перерву до 13.09.2017р. для ознайомлення із запереченнями відповідача на позов; підготовки позивачем письмових пояснень на заперечення відповідача; подачі відповідачем контррозрахунку суми штрафних санкцій.

12.09.2017р. представник відповідача через канцелярію суду подав контррозрахунок штрафних санкцій, відповідно до якого пеня за прострочення виконання зобовязання щодо поставки товару складає 100 060,83 грн., штраф 73 080 грн.

13.09.2017р. представник позивача через канцелярію суду подала заперечення № 5674 від 11.09.2017р. на відзив ТзОВ "ВОГ РІТЕЙЛ", в яких доводи відповідача вважає необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, посилаючись на таке:

- ні в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р., ні в ст.ст. 599, 612 Цивільного кодексу України не йде мова про те, що день належного виконання зобовязання не є днем його прострочення, оскільки субєкт господарських відносин шляхом вчинення активних дій, проведених належним чином, припиняє таке зобовязання.

- оскільки в договір не вносились зміни щодо умов замовлення та поставки товару, то відповідно розрахунок штрафних санкцій (пені та штрафу) здійснено у відповідності до умов договору.

Крім цього, представник позивача заперечує проти зменшення штрафних санкцій, посилаючись на те, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження неплатоспроможності останнього, а надані відповідачем документи (копія балансу на 30.06.2017р. та звіт про фінансові результати за 1 півріччя 2017р.) підтверджують фінансову спроможність відповідача. Також зазначає, ДП «Адміністрація морських портів України» включено до переліку обєктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою № 83 Кабінету Міністрів України від 04.03.2015р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.09.2017р. позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві та в запереченнях № 5674 від 11.09.2017р. на відзив ТзОВ "ВОГ РІТЕЙЛ", просила їх задовольнити, проти зменшення штрафних санкцій заперечила.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.09.2017р. просив зменшити розмір штрафних санкцій на 80%.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

14.07.2016р. між державним підприємством "Адміністрація морських портів України" як покупцем і ТзОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" як постачальником було укладено договір поставки № 71-В-АМПУ-16, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобовязався поставити покупцю товар: паливо рідинне та газ; оливи мастильні за кодом ДК 016-2010 19.20,2 (дизельне паливо та бензин) за лотом № 1 (дизельне паливо та бензин наливом) (далі - товар), а покупець прийняти і оплатити такий товар, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що найменування, кількість та ціна товару, що поставляється згідно з цим договором, визначені в специфікації (додаток № 1 до цього договору) (далі - специфікація), яка є невідємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору якість товару, що поставляється за цим договором, повинна відповідати нормам якості (ДСТУ), які встановлені на цей товар у специфікації.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору становить 81 340 400 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 16 268 080 грн., разом ціна договору становить 97 608 480 грн. з ПДВ. Ціна за одиницю товару зазначена у специфікації.

Як передбачено пунктами 5.3 та 5.4 договору покупець та постачальник письмово, протягом 5 (пяти) робочих днів з дати укладення договору повідомляють один одного про відповідальних осіб уповноважених надавати та отримувати замовлення на партію товару із зазначенням номерів телефонного звязку, адрес електронної пошти для надсилання/надання замовлень та поштової адреси для листування/надсилання оригіналів замовлень.

Порядок замовлення та приймання-передачі товару передбачені п. 5.6 договору.

Згідно з підпунктом 5.6.1 пункту 5.6. договору поставка товару здійснюється окремими партіями протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання постачальником замовлення на відповідну партію товару.

Замовлення на партію товару надається уповноваженою особою покупця, визначеною відповідно до п. 5.3 договору та має містити: найменування, кількість та місце поставки (відповідно до п. 5.2 договору), технічні вимоги до поставки та спосіб поставки (автоцистерна, нафтоналивне судно) сезонність тощо товару, що поставляється та може надаватися покупцем електронною поштою та/або з подальшим надсиланням оригіналу замовлення поштою.

Згідно з п. 11.6 договору будь-які повідомлення, які направляються електронною поштою покупцем та/або постачальником, мають юридичну силу. Належним підтвердженням направлення документу та його отримання будь-якою із сторін є звіт серверу про відправлення електронного повідомлення тощо.

Пунктами 5.6.2 та 5.6.3 договору встановлено, що дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної є датою поставки покупцю товару (партії товару) та датою переходу права власності на товар (партію товару) від постачальника до покупця.

Відповідно до п. 10.1 договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 15.02.2017р. включно.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що жодна із сторін не в праві передавати свої права і обовязки за цим договором третій особі.

Права та обовязки замовника, які передбачені цим договором (в тому числі проведення розрахунків ведення бухгалтерського обліку, прийняття товару (партії товару) за кількістю і якістю тощо) здійснюються філіями покупця (пункт 11.3 договору).

Пунктом 6.3.1 договору встановлено, що постачальник зобовязаний забезпечити поставку товару (партії товару) у строки та порядку, встановлені цим договором.

29.11.2016р., 28.12.2016р., 24.01.2016р. між ДП "Адміністрація морських портів України" і ТзОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" було укладено додаткові угоди, якими вносились зміни до п. 3.1. договору № 71-В-АМПУ-16 від 14.07.2016р.

Відповідно до п. 5.6 договору державне підприємство "Адміністрація морських портів України" листом від 14.07.2016р. № 4009 повідомило ТОВ «ВОТ РІТЕИЛ» про відповідальних осіб покупця, уповноважених надавати замовлення на партію товару із зазначенням номерів телефонного звязку, адреси електронної пошти, з якої будуть надсилатись замовлення, поштової адреси для листування.

На виконання умов договору № 71-В-АМПУ-16 від 14.07.2016р. відповідач передав позивачу товар, визначений в договорі. Проте, замовлення виконані постачальником з порушенням строку поставки партії товару, визначеного в підпункті 5.6.1 договору, що підтверджується видатковими накладними.

Зобовязання позивача щодо оплати поставленого товару виконані належним чином, спору між сторонами в цій частині немає.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених господарським кодексом України, іншими законами та договором.

Частиною 1 та 2 ст. 217 ГК України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, і результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 1 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

Підпунктом 7.2.2 п. 7.1. договору передбачено, що за порушення строку поставки партії товару, встановленого цим договором, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості партії товару, зазначеної у замовленні, за кожний день порушення строку, а за порушення строку поставки такої партії понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) % від вартості такої партії товару.

Згідно з пд. 6.3.4 договору постачальник зобовязаний сплатити штрафні санкції і відшкодувати збитки в разі невиконання, або неналежного виконання ним зобов'язань за цим договором за письмовою вимогою покупця.

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 181 053 грн. штрафних санкцій, з них: 107 973 грн. пені, 73 080 грн. штрафу.

Відповідач, не погодившись з розрахунком позивача, надав контррозрахунок штрафних санкцій, згідно з яким пеня за прострочення виконання зобовязання щодо поставки товару складає 100 060,83 грн., штраф 73 080 грн.

Перевіривши правильність нарахування штрафних санкцій, судом встановлено, що оскільки відповідачем були порушені визначені договором строки поставки товару, тому є підстави для стягнення з відповідача 100 060,83 грн. пені та 73 080 грн. штрафу, нарахованих за прострочення виконання зобовязання.

В позові про стягнення 7912,17 грн. (181053-173140,83) грн. пені слід відмовити, як нарахованої безпідставно.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 80%, що викладене у відзиві б/н від 06.09.2017р., до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Згідно із ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до роз'яснень, наданих Пленумом Вищого господарського суду України в п.3.17.4 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що відповідачем не подано доказів на підтвердження скрутного фінансового становища та неплатоспроможності товариства, не доведено винятковість випадку, з яким закон пов'язує можливість зменшення розміру штрафних санкцій, беручи до уваги те, що ДП «Адміністрація морських портів України» включено до переліку обєктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій судом залишено без задоволення.

У звязку із частковим задоволенням позову на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України покладаються судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 599, 610, 611, 612, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 218, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 37821544, п/р 260082254305 в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» м. Київ, МФО 380281) на користь державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770, п/р 26007010064207 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ) 100 060 грн. 83 коп. пені, 73080 грн. штрафу; 2597 грн. 12 коп. витрат, повязаних з оплатою судового збору.

3. У задоволенні позову про стягнення 7912 грн. 17 коп. пені відмовити.

У відповідності із ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Повне рішення складено: 15.09.2017р.

Суддя І. О. Якушева