Ухвала суду № 68903694, 06.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2017 року м. Київ К/800/19327/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Калашнікової О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Маунт" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Маунт" до Головне управління ДФС у Харківській області, треті особи: Південна митниця Міндоходів, Приватне підприємство "Анастасія Аміда", Харківська митниця Міндоходів, про визнання дій протиправними та скасування податково повідомлення рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «ГРІН МАУНТ» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії ГУ Міндоходів у Харківський області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГРІН МАУНТ» з питань правильності визначення митної вартості товарів (м'ясної продукції), ввезених за митними деклараціями за період з 20.09.12 р. по 11.09.13 р. в зоні діяльності Південної митниці Міндоходів та Харківської митниці Міндоходів, за результатами якої був складений акт перевірки № 27/2014/20-40/38001110 від 24.06.14 р.; скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ Міндоходів у Харківський області форми «Р» від 16.10.14 р. № 0000722210 про донарахування мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, на суму 1436057,6 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 359014,4 грн.; № 0000712210 про збільшення зобов'язань по ПДВ в сумі 3159326,72 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1579663,36 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.15 р. адміністративний позов був задоволений.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

У цій справі встановлено, що 04.06.14 р. позивачем засобами поштового зв'язку отриманий наказ № 226 від 30.05.14 р. ГУ Міндоходів у Харківської області про здійснення митного контролю імпортованої ТОВ «ГРІН МАУНТ» м'ясної продукції за митними деклараціями, оформленими за період 2012-2013 років, у формі проведення документальної невиїзної перевірки дотримання підприємством вимог законодавства України з питань державної митної справи, з посиланням на п. 2 ч. 2 ст. 351 МК України як на підставу проведення перевірки, в якому, зокрема, зазначено, що на даний час податковим органом виявлені ознаки, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товарів, імпортованих ТОВ «ГРІН МАУНТ», а саме «напівтуші свійських свиней (необвалене)» за кодом УКТ ЗЕД 203211000, «м'ясо свійських свиней морожене (обвалене)» за кодом УКТ ЗЕД 203295500 та «заморожене м'ясо свійських свиней з кісткою (окист): задня частина половини туші свійських свиней, включаючи кістки, шкіру та сало, без сторонніх домішок» за кодом УКТ ЗЕД 203221100.

На звернення ТОВ «ГРІН МАУНТ» митний орган повідомив, що документальна позапланова невиїзна перевірка призначена за аналітичними даними фахівців ГУ Міндоходів у Харківської області і що саме в цьому документі зазначені ознаки порушень ТОВ «ГРІН МАУНТ» митного законодавства України, за яким були витребувані з митниць всі документи позивача за період 2012-2013 років, які є в наявності в електронних базах податкових органів, а потім була призначена перевірка з питання ціноутворення.

Позивача, на його звернення, митним органом повідомлено, що позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі тих документів, які витребувані з усіх податкових та митних органів на предмет їх відповідності існуючим електронним базам.

У зв'язку зі зверненням позивача, Управлінням внутрішньої безпеки ГУ Міндоходів у Харківської області була проведена службова перевірка, встановлено факт невірного визначення підстав призначення перевірки з зазначенням того, що начальника відділу проведення митного аудиту Баклушиної В.Б. притягнуто до відповідальності, про що позивач був повідомлений листами ГУ Міндоходів у Харківської області № 2108/Б/20-40-08-16 від 11.07.14 р. та № 4197/10/20-40-22-10-11 від 27.06.14 р.

Також, 27.06.14 р. позивач отримав акт перевірки № 27/2014/20-40/3800110 від 24.06.14 р. та наказ № 260 від 24.06.14 р. «Про внесення змін до наказу ГУ Міндоходів у Харківської області № 226 від 30.05.14 р.», яким була змінена підстава проведення перевірки з п. 2 на п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку має місце помилка у зазначенні пункту статті, на підставі якої проведено перевірку. Проте, така помилка не призвела до порушення прав позивача та/або порушення процедури проведення перевірки, що давало б підстави для визнання її проведення неправомірною.

Судами досліджено доповідну записку відповідача № 489/20-40-22-10-15 від 04.05.14 р. на ім'я начальника ГУ Міндоходів у Харківської області Пажиної С.Л., зі змісту якої вбачається що Управлінням податкового та митного аудиту здійснено відпрацювання фактів митних оформлень товарів, оформлених ТОВ «ГРІН МАУНТ» на Південній Митниці Міндоходів. Відповідач встановив, що відповідно ЄАІС ДМСУ (довідкових баз даних) та документів, отриманих від Південної Митниці Міндоходів, ТОВ «ГРІН МАУНТ» здійснило митне оформлення товару «напівтуші свійських свиней» з Бразилії від BRF-Brasil Foods S.A. за ціною 0,95 доларів США за 1 кг на умовах поставки товару CFR м. Одеса, а проведеним відповідачем аналізом митних оформлень подібних (аналогічних) товарів (відповідність країни походження, виробника, обсягів та періодів постачання), здійснених іншими суб'єктами господарювання в усіх митницях України встановив, що ціна на товар «напівтуші свійських свиней» складає від 1,86 до 2,55 доларів США за 1 кг. Крім того, на думку відповідача, така інформація підтверджується даними, які розміщені в офіційному виданні ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків». Також в доповідній записці відповідача зазначено, що мало місце митне оформлення товару «м'ясо свійських свиней морожене (обвалене)» з Бразилії від «Alibem Comercial De Alimentos LTDA» за ціною 1,05 доларів США за 1 кг на умовах поставки товару CFR м. Одеса, а оформлення подібних товарів іншими суб'єктами господарювання на митницях України здійснювалось за ціною 2,72 доларів США за 1 кг (відповідно ЄАІС ДМСУ).

На підставі зазначеної доповідної записки відповідачем був зроблений висновок, що така цінова невідповідність митного оформлення імпортованої ТОВ «ГРІН МАУНТ» м'ясної продукції від бразильського виробника даним довідкових баз інших митниць відповідно до ЄАІС ДМСУ та інформації, яка розміщена в офіційному виданні ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», свідчить про можливе порушення законодавства України, а тому вважав за доцільне провести документальну невиїзну перевірку.

За результати проведеної перевірки відповідачем складений акт перевірки № 27/2014/20-40/3800110 від 24.06.14 р., за висновками якого наявне порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 279, ст. 278, ст. 58, ст. 59 МК України щодо невірного визначення бази оподаткування товарів митом та у зв'язку із заниженням митної вартості допущено заниження податкового зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 1543439,99 грн. за період вересень-листопад 2012 р. та вимог п. 187.8 ст. 187, п. 109.1 ст. 109 ПК України, які призвели до заниження бази оподаткування ПДВ по товарах, що ввозяться на митну територію України (митної вартості з урахуванням мита), на загальну суму 3395567,97 грн.

Позивач надав заперечення на висновки акта перевірки, за результатом розгляду яких надана відповідь листом від 10.07.14 р. та прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 11.07.14 р. № 0000502210 про збільшення зобов'язань по ПДВ та застосування штрафних санкцій на загальну суму 5903051,96 грн. та № 0000512210 від 11.07.14 р. про донарахування мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, та застосування штрафних санкцій а загальну суму 1929299,99 грн.

За результатами оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень ДФС України прийняла рішення № 3856/6/99-99-10-01-06-15 від 23.09.14 р. про результати розгляду скарги, яким частково задовольнила вимоги позивача та відкликала податкові повідомлення-рішення до дня надходження нових, які будуть містити зменшену суму грошового зобов'язання. В рішенні ДФС України зазначило, що здійснило коригування митної вартості товарів за укладеними контрактами з урахуванням вартісних показників імпортних товарів, що містились у специфікаціях № 1 від 26.07.12 р. та № 2 від 10.10.12 р. до контракту № BR - 1/2012 «BRF-Brazil Foods S.A», копії яких були отримані робочою групою у ході перевірки від Південної митниці Міндоходів та ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, та здійснило коригування митної вартості товарів за укладеними контрактами з урахуванням вартісних показників імпортних товарів, що містились у специфікації № 1 від 25.07.12 р. до контракту від 15.07.12 р. № AL-1/2012, укладеного з «Agra Agroindustrial De Alimentos S/A».

У зв'язку з цим, 22.10.14 р. на адресу ТОВ «ГРІН МАУНТ» від ГУ Міндоходів у Харківської області надійшли нові податкові повідомлення-рішення від 16.10.14 р. № 0000722210 про донарахування мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, в сумі 1436057,6 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 359014,4 грн.; № 0000712210 від 16.10.14 р. про збільшення зобов'язання по ПДВ в сумі 3159326,72 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1579663,36 грн.

В обґрунтування висновків акта перевірки № 27/2014/20-40/3800110 від 24.06.14 р. податковим органом зазначено, що за контрактами № BR-1/2012 від 26.07.14 р., укладеним позивачем з «BRF-Brazil Foods S.A», № AL-1/2012 від 15.07.12 р., укладеним позивачем з «Agra Agroindustrial De Alimentos S/A», та № C-01/2012 від 25.08.12 р., укладеним позивачем з «COTRIJUI-COOPERATIVA AGROPECUARIA & INDUSTRIAL», ціна на товар встановлюється відповідно до специфікацій до вказаних контрактів, які не враховувались (не надавались) під час митного оформлення (відсутні будь-які посилання в оформлених митних деклараціях), тому застосування основного методу - за ціною контракту, є неможливим та підлягає застосуванню один із другорядних методів визначення митної вартості.

Висновки відповідача обґрунтовані тим, що за МД № 500060001/2013/14316 від 12.04.13 р., № 500060001/2013/14319 від 12.04.13 р., № 500060001/2013/14323 від 12.04.13 р., № 500060001/2013/14755 від 16.04.13 р., оформленими за контрактом № А-01/2012 від 25.07.12 р., ціна товару «м'ясо свійських свиней морожене (обвалене)» за кодом УКТ ЗЕД 203295500, торгівельної марки «Alibem», фірми виробника: «Alibem Comercial De Alimentos LTDA», країни виробництва: Бразилія, оформленими ТОВ «Грін Маунт», складає 2,76 дол.США за 1 кг. Згідно інформації, яка міститься в Єдиній автоматизованій системі Державної Митної Служби України, ціна на ідентичні товари за кодом УКТ ЗЕД 203295500 торгівельної марки «Alibem», фірми виробника «Alibem Comercial De Alimentos LTDA», країни виробництва Бразилія, оформлені на території України в найближчий термін до операцій, щодо яких проводиться перевірка, складає 2,76 дол.США за 1 кг. За результатами аналізу заниження митної вартості ТОВ «Грін Маунт» по вказаних МД не встановлено.

3а МД № 500060001/2012/13086 від 20.09.12 р., № 500060001/2012/17322 від 30.10.12 р., № 500060001/2012/18515 від 08.11.12 р., № 500060001/2012/18516 від 08.11.12 р., оформленими за контрактом № А-01/2012 від 25.07.12 р., ціна товару «м'ясо свійських свиней морожене (обвалене)» за кодом УКТ ЗЕД 203295500, торгівельної марки «Alibem», фірми виробника «Alibem Comercial De Alimentos LTDA», країни виробництва Бразилія, оформлених ТОВ «Грін Маунт», складає 1,05 дол. США за 1 кг.

При розгляді документів, які надійшли від Південної митниці Міндоходів листом № 9077/15-70-61 від 18.06.14 р., відповідачем встановлено, що при митному оформленні товарів до Південної митниці Міндоходів ТОВ «Грін Маунт» наданий контракт № А-01/2012 від 25.07.12 р. з «Alibem Comercial De Alimentos LTDA» на постачання товару «м'ясо свійських свиней морожене(обвалене)» на зальну суму 3000000,0 дол. США. Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 розділу 2 контракту № А-01/2012 від 25.07.12 р. вартість товару, кількість, назва, загальна вартість товару та інше визначається згідно з специфікацією до відповідного контракту. Специфікацією № 1 від 25.07.12 р. до контракту № А-01/2012 від 25.07.12 р. з «Alibem Comercial De Alimentos LTDA» визначено, що Компанія «Alibem Comercial De Alimentos LTDA» продає ТОВ «Грін Маунт» на умовах СРК Одеса «м'ясо свійських свиней морожене (обвалене)» кількістю 270000,0 кг., вартістю 2,72 дол. США за одиницю продукції та загальною вартістю 734400,0 дол. США.

Разом з тим, в ході проведення перевірки податковим органом отриманий лист від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 6396/8/20-30-07-/20 від 19.06.14 р., яким наданий контракт № А-01/2012 від 25.07.12 р. з фірмою «Alibem Comercial De Alimentos LTDA» ідентичного змісту але специфікацією № 1 від 25.07.12 р. до контракту № А- 01/2012 від 25.07.12 р. з «Alibem Comercial De Alimentos LTDA», наданою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, зазначені інші умови, а саме: компанія «Alibem Comercial De Alimentos LTDA» продає ТОВ «Грін Маунт» на умовах СРК Одеса «м'ясо свійських свиней морожене (обвалене)» кількістю 270000,0 кг., вартістю 1,05 дол. США за одиницю продукції та загальною вартістю 283500,0 дол.США. На підставі наведеного відповідачами в ході проведення перевірки встановлений факт існування двох варіантів специфікації № 1 від 25.07.12 р. до контракту № А-01/2012 від 25.07.12 р. з «Alibem Comercial De Alimentos LTDA» на поставку ідентичного товару на адресу ТОВ «Грін Маунт».

Також, під час митного оформлення ТОВ «Грін Маунт» на Південній митниці Міндоходів надані документи (інвойси), відповідно яких відвантаження проводиться за ціною 1,05 дол. США за 1 кг. Визначення митної вартості під час митного оформлення проводилось за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У графі 44 МД № 500060001/2012/13086 від 20.09.12 р. № 500060001/2012/17322 від 30.10.12 р., № 500060001/2012/18515 від 08.11.12 р., № 500060001/2012/18516 від 08.11.12 р., оформлених в межах контракту № А-01/2012 від 25.07.12 р. з «Alibem Comercial De Alimentos LTDA», відсутні посилання на Специфікацію № 1 від 25.07.12 р. до зазначеного контракту та відсутні посилання на вказані специфікації в інвойсах, виданих компанією «Alibem Comercial De Alimentos LTDA» на кожну окрему партію товару.

Судами також були досліджені контракти, укладені між позивачем та його контрагентами у період 2012-2013 років, у межах виконання зобов'язань за якими, здійснюючи імпорт товару на митну територію України, платник податків склав і подав до митниці ВМД разом із необхідним пакетом документів, які були прийняті посадовою особою митного органу та дозволено ввезти товар, зазначений у митних деклараціях, на територію України, а саме: контракт № А-01/2012 від 25.07.12 р. з фірмою «Alibem» (Бразилія) та митні декларації; контракт № AL-1/2012 від 15.07.12 р. з фірмою «AGRA» (Бразилія) та митні декларації; контракт № С-01/2012 від 25.08.12 р. з фірмою «Cotrijui-соорerativa» (Бразилія) та митні декларації; контракт № С-01/2012 від 25.08.12 р. з фірмою «BRF - Brasil Foods S.A.» (Бразилія) та митні декларації; контракт № KR-1/2013 від 20.06.13 р. з фірмою «KRISTOM» (Канада) та митні декларації.

При проведенні розмитнення на території Південної митниці Міндоходів у вересні-грудні 2012 р. від імені позивача діяв митний брокер ПП «Анастасія Аміда», а транспортно-експедиторські послуги надало підприємство ПП «Авантаж-Сервіс», який безпосередньо був вантажоотримувачем імпортованої позивачем продукції, що знайшло своє відображення у митних деклараціях, а при проведенні розмитнення у 2013 р. на території Харківської митниці Міндоходів від імені позивача діяв митний брокер ФО-П Будко.

За всіма вищезазначеними митними деклараціями митна вартість визначалась за методом контракту, розрахунок за якою відбувався на підставі документів зазначених у п. 44 митної декларації, а саме інвойсів, отриманих від іноземних контрагентів.

При цьому, під час розмитнення у 2013 р. на території Харківської митниці Міндоходів перевіркою постмитного аудиту недоборів податків та зборів встановлено не було, як було зазначено у поясненнях Харківської митниці Міндоходів, протоколи не складалися та рішення про коригування митної вартості щодо імпортованої повивачем продукції не виносились.

Під час розмитнення у вересні-грудні 2012 р. на території Південної митниці Міндоходів перевіркою постмитного аудиту було встановлено порушення щодо правильності визначення бази оподаткування митом та митним ПДВ, які зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях, що оскаржуються до суду, тому що відповідач за своїм запитом під час проведення перевірки ТОВ «ГРІН МАУНТ» отримав від Південної митниці Міндоходів документи - специфікації, які не зазначені у п. 44 митних декларацій, що на думку відповідача, є документами, які не підтверджують заявлену у 2012 р. митну вартість за ціною контракту, а тому до зазначених митних декларацій не може бути визначена митна вартість за ціною контракту.

Під час проведення перевірки податковий орган за своїм запитом отримав від Південної митниці Міндоходів копії специфікацій № 1 від 25.07.12 р. та 26.07.12 р. до контрактів № А-01/2012 від 25.07.12 р. та BR-1/2012 від 26.07.12 р. Під час оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень до ДФС України відповідач звернувся до Південної митниці Міндоходів для з'ясування питання, чому при розгляді документів (контрактів та специфікацій), які надійшли від Південної митниці Міндоходів листом № 9077/15-70-61 від 18.06.14 р., під час митного оформлення не були враховані специфікації до контрактів, а підтвердження розрахунку заявленої ТОВ «ГРІН МАУНТ» митної вартості за ціною контрактів були враховані виключно інвойси, відповідно до чого відповідач хотів з'ясувати таку невідповідність його висновків, які він зробив за отриманими документами від Південної митниці Міндоходів під час проведення перевірки. Південна митниця Міндоходів повідомила, що ТОВ «ГРІН МАУНТ» згідно контракту № BR 1/2012 від 26.07.12 р. у відділі митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт» Південної митниці Міндоходів оформлено 127 митних декларацій в митному режимі імпорту згідно контракту № АL-1/2012 від 15.07.12 р., три митні декларації у митному режимі та вісім митних декларацій згідно контракту № А-01/2012 від 25.07.12 р. Митне оформлення зазначених у цьому листі митних декларацій здійснювалось за відсутністю жодних обмежень щодо застосування першого методу визначення митної вартості з обов'язковим наданням до митного контролю виключно необхідних документів для підтвердження митної вартості згідно п. 3 ст. 53 МК України, а тому витребування додаткових документів не здійснювалось. У цьому листі Південна митниця Міндоходів також зазначила, що заявлена за вказаними митними деклараціями позивача ціна, відповідала наявній на час митного контролю ціновій інформації, яка містилась у ціновій базі ЄАІС ДМСУ та Південної митниці та за результатами аналізу наявної на час митного контролю інформації щодо митної вартості на аналогічні товари, невідповідностей виявлено не було. При цьому, Південна митниця Міндоходів зазначила, що декларантом ТОВ «ГРІН МАУНТ» до митного контролю за зазначеними у листі зовнішньоекономічними контрактами додатки чи специфікації не надавались.

Південною митницею Міндоходів зазначалося, що при митному оформленні товарів ТОВ «ГРІН МАУНТ» копії специфікацій № 1 від 25.07.12 р. та 26.07.12 р. до контрактів № А-01/2012 від 25.07.12 р. та № BR 1/2012 від 26.07.12 р. не пред'являлись, про що свідчить й інформація у графі 44 митних декларацій. Однак при відпрацюванні листа ГУ Міндоходів у Харківської області № 3867/10/20-40-22-10-12 від 12.06.14 р. посадовою особою, не задіяної у митному оформленні та визначеної для надання відповіді на запит, були витребувано у декларанта ТОВ "ГРІН МАУНТ" копії запитуваних документів.

На підставі письмових пояснень митного брокера ПП «Анастасія Аміда» було встановлено, що у червні 2014 р. зателефонували з Південної митниці Міндоходів та попросили надати копії специфікацій до контрактів по ТОВ "ГРІН МАУНТ" у зв'язку з тим, що на їх адресу прийшов лист № 3867/10/20-40-22-10-12 від 12.06.14 р. від ГУ Міндоходів у Харківської області. За відсутності керівника митного декларанта у м. Одеса звернулися до колишніх експедиторів ТОВ «ГРІН МАУНТ» ПП «Авантаж», які зазначили, що у ТОВ "ГРІН МАУНТ" були сканокопії специфікацій до контрактів на підтвердження права на товар як попередні домовленості, за якими інвойси на розмитнення не надходили і які не приймали участі в господарської діяльності ТОВ "ГРІН МАУНТ". У зв'язку з тим, що пройшло майже два роки і митний декларант ТОВ "ГРІН МАУНТ" і представник ПП "Авантаж" не пам'ятали які саме специфікацій були попередніми домовленостями імпортера, а тому не перевіривши вказані копії, надали їх до Південної митниці Міндоходів, які в свою чергу надали їх на адресу відповідача листами № 9077/15-70-61 від 18.06.14 р. та № 2196/15-19-54-06 від 18.09.14 р.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач провів постмитну перевірку за документами, які у митному оформленні позивачем не заявлялись на підтвердження розрахунку заявленої митної вартості за ціною контракту та під час митного оформлення не надавались та працівниками митного органу не вимагались, а були лише попередніми домовленостями позивача, що підтверджує той факт, що інвойси за такими специфікаціями від бразильського виробника не надходили, тобто сума за такими специфікаціями на оплату не виставлялась, що також підтверджується змістом листів від BRF - Brasil foods S.A. та Alibem Comercial De Alimentos LTDA, в якому підтверджено те, що інформація викладена в інвойсах та специфікаціях є дійсною та становила відповідно 0,95 дол. США за 1 кг. та 1,05 дол. США за 1 кг.

Також суд першої інстанції вказав на те, що інвойс є документом підтверджуючим в правилах міжнародної торгівлі прийняту ціну договору (контракту) до оплати. А специфікація до контракту є тільки наміром купити продукцію, саме інвойс є документом, за яким сторони контракту погоджуються сплатити та сплачують кошти за отриманий товар, у зв'язку з чим він (інвойс) зазначається в митних деклараціях у п. 44 на підтвердження ціни контракту (а не наміру - якій міститься у специфікації).

Позивачем всі митні декларації були заповненні без порушень з зазначенням в них всіх необхідних документів, підтверджуючих відомості про м'ясну продукцію, умови та способи їх переміщення через митний кордон, відповідно до чого і нарахування всіх митних платежів відбувалось без порушення закону щодо визначення бази оподаткування при їх обчислення для сплати, чи митна процедура пройшла без порушень та з додержанням з боку працівників Митної служби України та ТОВ «ГРІН МАУНТ» всіх митних процедур за документами, що повністю відповідають вимогам, які до них ставляться МК України та ПК України.

Оскільки при проведенні перевірки відповідачем не встановлено жодного порушення з боку ТОВ «ГРІН МАУНТ» порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджений наказом Мінфіну України № 651 від 30.05.12 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.12 р. за № 1372/21684, що унеможливлює існування такого порушення з боку платника податків ТОВ "ГРІН МАУНТ", яке визначено в п. 1 ч. 1 ст. 279, ст. 278, ст. 58, ст. 59 МК України, п. 187.8 ст. 187 та п. 109.1 ст. 109 ПК України та зазначено в акті перевірки відповідача, рішенні ДФС України та податкових повідомленнях-рішеннях, судом першої інстанції зроблений висновок про те, що під час проходження митного контролю позивачем були подані всі необхідні документи, посадовою особою митного органу була здійснена перевірка повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначено у митних деклараціях, а у митному оформленні товару позивачу відмовлено не було.

На думку колегії суддів, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не погодився з висновками суду першої інстанції відносно суті спору та дійшов правильного висновку про відмову у позові з огляду на таке.

Згідно зі ст. 354 МК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу доходів і зборів та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка. В акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов'язань підприємства. При цьому рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГРІН МАУНТ» з питань правильності визначення митної вартості товарів (м'ясної продукції), ввезених за митними деклараціями за період з 20.09.12 р. по 11.09.13 р. в зоні діяльності Південної митниці Міндоходів та Харківської митниці Міндоходів, за результатами якої був складений акт перевірки № 27/2014/20-40/38001110 від 24.06.14 р., ГУ Міндоходів у Харківський області діяло на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. У зв'язку з вказаним, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Також, при визначенні митної вартості товарів при проведенні перевірки перевіряючі повинні враховувати приписи ст. 57 МК України, де зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При митному оформленні товару за вище переліченими ВМД позивач визначив митну вартість за першим методом, тобто за ціною договору. Проте, як встановлено, в наданих до матеріалів справи контрактах обумовлено, що ціна товару визначається у специфікаціях, а в самих договорах вона не вказана. Порушення позивачем вимог спеціального законодавства при митному оформленні імпортованого товару відповідач пов'язує саме з відсутністю при митному оформленні специфікацій, виключно в яких має бути визначена ціна поставленого товару.

Суд апеляційної інстанції також на підставі пояснень представника позивача встановив, що специфікації були передані митному брокеру, але з невідомих причин при митному оформленні ці специфікації до обов'язкових документів не надавалися.

Колегія суддів вважає правильним суду, що наведене свідчить про недотримання позивачем вимог ст. 53 МК України.

Також необґрунтованим є посилання позивача на те, що для митного оформлення товарів за ціною договору було достатньо наданих інвойсів, оскільки визначальним у даному випадку є те, що контрактами передбачено, що вартість імпортованих товарів визначається виключено специфікаціями до них. Крім того, дані контракти передбачали 100% передоплату продавцю за інвойсами, але на час митного оформлення товарів були відсутні банківські документи про повну оплату імпортованого товару.

В ч. 2 ст. 58 МК України вказано, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується якщо використані декларантом або уповноваженою особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількість і достовірність та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Не надання позивачем при митному оформленні документів (специфікацій), в яких визначена ціна товару за договорами, свідчить про правомірність висновків відповідача про допущені позивачем порушення і ці висновки матеріалами справи не спростовані.

Враховуючи вказані обставини, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про відмову у позові.

Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені статей 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Маунт" відхилити, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: