Ухвала суду № 68903571, 12.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 року м. Київ К/800/26199/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Калашнікової О.В., Горбатюка С.А., Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 24 червня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі №727/2250/16-а за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в проведенні перерахунку раніше призначеної їй пенсії за вислугу років відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням 12 місяців минулого часу та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за минулий час з 16 березня 2015 року з врахуванням усіх складових грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування викладених в довідці військової частини А 2308 від 14 березня 2016 року № 184п, а саме: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; матеріальної допомоги на оздоровлення; щомісячної додаткової грошової винагороди та премії за результати роботи згідно Дисциплінарного статуту ЗС України.

23 червня 2016 року позивачем подано до суду заяву, якою змінено позовні вимоги, позивач просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в проведенні перерахунку раніше призначеної йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 16 березня 2016 року з врахуванням усіх складових грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зазначених в довідці військової частини А 2308 від 14 березня 2016 року № 184п, а саме: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; матеріальної допомоги на оздоровлення; щомісячної додаткової грошової винагороди та премії за результати роботи згідно Дисциплінарного статуту ЗС України.

Постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправною відмову від 24 березня 2016 року Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_4 пенсії за вислугу років. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок пенсії призначеної ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) з 16 березня 2016 року із урахуванням усіх складових грошового забезпечення, із яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне страхування, згідно довідки від 14 березня 2016 року № 184п, а саме - матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань; матеріальної допомоги на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди по день припинення права на її отримання. В решті частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 220 КАС колегія суддів касаційної інстанції здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та з 01 січня 2014 року їй довічно призначено пенсію у розмірі 62 % грошового забезпечення відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

16 березня 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про перерахунок пенсії, в якій просила пенсію за вислугу років перерахувати та виплачувати із врахуванням одержаних за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року (за останні 24 календарні місяці перед звільненням) додаткових видів грошового забезпечення, з яких утримувався та був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що дає право на підвищення пенсії, але не включено для обчислення пенсії на момент звільнення розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди, премії за результатами роботи згідно Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Головне управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом від 24 березня 2016 року № 2986/10 відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії на тій підставі, що пенсія військовослужбовців обчислюється із грошового забезпечення до якої включаються постійні види грошового забезпечення, а в проведенні перерахунку пенсії позивачу відсутні достатні правові підстави з огляду на включення в довідку, подану позивачем від 14 березня 2016 року, одноразових видів грошового забезпечення.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно частини третьої статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 41 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частиною першою статті 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 7 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови №1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Зазначеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови №1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Щомісячна грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2012-2013 роки, також включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна грошова винагорода, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Дана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 10.03.2015 року №21-70а15.

Щодо посилань відповідача на рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2015 від 13.05.2015 р., згідно якого „в положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним", то вони є безпідставними, оскільки, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, вказане рішення Конституційного Суду стосується порядку перерахунку пенсій в зв'язку зі встановленням Кабінетом Міністрів України нової щомісячної додаткової грошової винагороди, а не видів грошового забезпечення, з яких має бути визначений розмір пенсії.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 24 червня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: