Ухвала суду № 68903523, 12.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

12.09.2017 м. Київ № К/800/16521/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуВінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій областіна постановуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015у справі 813/3891/13-аза позовомПублічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз»до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій областіпро визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, -ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» (далі - ПАТ «Концерн Галнафтогаз», платник/позивач) звернулось до суду із вказаним адміністративним позовом, у якому, з урахуванням зміни предмету, просило: визнати протиправними дії Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Держаної податкової служби (заміненої в ході розгляду справи на Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Вінницькій області; далі - ОДПІ або відповідач/податковий орган) з проведення позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування земельного податку з юридичних осіб за 2010-2011 року; скасувати податкове повідомлення рішення відповідача №0000071505 від 28.02.2013.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.09.2013 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено в межах заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, залишивши в силі рішення суду 1-ї інстанції, оскільки вважає, що воно було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Від позивача письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що не перешкоджає розгляду її по суті.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку щодо наявності підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку із ненаданням позивачем відповіді на письмовий запит, відповідач на підставі положень статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) наказом від 31.01.2013 №352/15 та повідомленням, від цієї ж дати, за №29/15-03 вирішив провести позапланову документальну невиїзну перевірку ПАТ «Концерн Галнафтогаз» з 31.01.2013 тривалістю 5 робочих днів.

За результатами даної перевірки складено акт від 07.02.2013 №391/1503/31729918, де виявлено, що позивач не провівши розрахунок земельного податку з урахуванням нової нормативно-грошової оцінки, введеної у м. Вінниці відповідним рішенням міської ради, допустив заниження податкових зобов'язань по земельному податку на землю за 2010 на 973512,65 грн., за 2011 рік на 973512,65 грн. У зв'язку з чим ОДПІ, 28.02.2013 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000071505 яким визначено щодо позивача земельного податку з юридичних осіб за основним платежем на суму 1 947 025,30, а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 486 756,33 грн.

Не погоджуючись з діями відповідача в частині своєчасності повідомлення про проведення вказаної перевірки та як наслідок прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції, зауважив про безпідставність позову, та як наслідок законність спірного рішення відповідача.

Натомість суд апеляційної інстанції, досліджуючи лиши процедурне питання належного повідомлення позивача про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки прийшов до висновку, з яким, по суті погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вбачаючи при цьому позицію колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України (постанова від 27.01.2015 справа №21-425а14), що дії податкового органу в даному разі суперечать вимогам податкового законодавства, адже надіслані наказ і повідомлення про перевірку в день їх винесення, який і є першим днем перевірки. Разом з тим, вони отримані позивачем на четвертий день її проведення та за один день до її закінчення. Том, даний наслідок свідчить про відсутність права ОДПІ проводити вказану перевірку, результати якої (спірне податкове-повідомлення рішення) підлягають скасуванню.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно із пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Аналізованими нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних.

Зокрема, в розрізі даної справи, є прийнятними дії суду апеляційної інстанції в частині дослідження питання ознайомлення податковим органом платника з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення у встановлений законом спосіб до її початку.

З матеріалів справа слідує, що відповідне ознайомлення мало місце вже під кінець проведення самої перевірки, а наказ і повідомлення про її проведення датовані першим днем цієї ж перевірки.

Відтак є достатні підстави вважати, що суд апеляційної інстанції, виконавши основоположні завдання адміністративного судочинства України, які закріпленні у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно задовольнив позов у повному обсязі, так як невиконання пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Крім того, є достатньо підставою для відновлення прав платника обставина самостійного погашення, 06.03.2013, відповідної заборгованості (1 947 040,00 грн.) із земельного податку за 2010-2011 роки та суми штрафної санкції (58 412,00 грн.).

Таким чином, суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом попередньої інстанції було порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 залишити без змін.

2. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П. Юрченко Судді Л.І. Бившева Т.М. Шипуліна