Ухвала суду № 68903471, 13.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 року м. Київ К/800/8943/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Веденяпіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «АЗОВМАШ»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2016

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017

у справі № 805/3650/16-а

за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «АЗОВМАШ»

про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 200 719,43 грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - позивач, Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «АЗОВМАШ» (далі - відповідач, ТОВ «Баскетбольний клуб «АЗОВМАШ»), в якому просило суд стягнути з ТОВ «Баскетбольний клуб «АЗОВМАШ» грошові кошти, що належать платнику податків з розрахункових рахунків у банках на суму податкового боргу в розмірі 200 719,43 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2016, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017, позов задоволено повністю: стягнуто з рахунків ТОВ «Баскетбольний клуб «АЗОВМАШ» відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 200 719,43 грн. на користь бюджету.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, справа розглянута в письмовому провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідачем було подано (узгоджено) податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік у сумі 200 719,43грн., в якій платником визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю. Підстав для застосування пільг, які визначено Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ не має.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

ТОВ «Баскетбольний клуб «Азовмаш» зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 34697161, за адресою: пл. Машинобудівельників, буд.1, м. Маріуполь, Донецька область 87535 та знаходиться на податковому обліку в Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області в якості платника податків.

Відповідно до договорів про оренду земельних ділянок, Маріупольською міською радою надано ТОВ «Баскетбольний клуб «Азовмаш» в строкове платне користування земельні ділянки площею 0,7458га та 0,2105га.

06 жовтня 2015 року між Маріупольською ОДПІ та ТОВ «Баскетбольний клуб «Азовмаш» укладено договір № 120520151 «Про визнання електронних документів» (а.с.18-19).

Відповідачем, ТОВ «Баскетбольний клуб «Азовмаш» подано податкові декларації з плати за землю ( земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Відповідач не заперечував проти часткового погашення самостійно визначеного зобов'язання за період з січня по листопад 2015 р.

Згідно з п .54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 16.1.4 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно вимог пп. 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормою п. 287.3 ст. 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У п. 56.11 ст. 56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Доказів подання уточнюючого розрахунку про зменшення задекларованої суми податкового зобов'язання позивачем не надано.

Відповідно до вимог п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

За приписами п. 37.3 ст. 37 ПК України підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Згідно ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Порядок направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 N 576, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за N 1840/24372, у п.2.2 якого також визначено, що податкова вимога формується, зокрема, якщо платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки.

Згідно п.3.1 цього Порядку податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

З метою погашення податкового боргу податковим органом на адресу ТОВ «Баскетбольний клуб «Азовмаш» з було направлено податкові вимоги форми «Ю» №9046-25 від 01.03.2016 року та від 14.03.2016 року № 9540-17, № 1717-23 від 17.02.2016 року. Вказані вимоги були отримана підприємством 21.03.2016 року та 26.02.2016 року відповідно.

Матеріалами справи доводиться наявність у позивача податкового боргу з земельного податку в розмірі 200 719,43 грн.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання, а тому суди дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Крім того, судами попередніх інстанцій правомірно зазначено про безпідставність посилань відповідача на статтю 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», як на підставу звільнення його від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Так, 02.09.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набув чинності 15.10.2014.

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Відповідно до даного розпорядження до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція відноситься « м. Маріуполь (Маріупольська міська рада): смт. Сартана (Сартанська селищна рада); смт Старий Крим (Старо-Кримська селищна рада); смт. Талаківка, с. Гнутове, с-ще Ломакине (Талаківська селищна рада).»

Разом з тим, статтею 10 вказаного закону закріплено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно з пунктом 6.2 розділу 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Пункт 6.5 зазначеного Регламенту, встановлює, що тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на заявника.

Отже, платники земельного податку, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходяться на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводиться антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо сплати орендної плати виключно на підставі сертифікату Торгово-промислової палати України. В свою чергу, для отримання якого, зобов'язані надати докази настання вказаних форс-мажорних обставин та документи, що це підтверджують.

Проте, в матеріалах справи відсутній вказаний сертифікат та будь-які докази звернення скаржника до Торгово-промислової палати України або регіональної торгово-промислової палати з цього приводу.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Баскетбольний клуб «АЗОВМАШ» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 у справі № 805/3650/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) О.А. Веденяпін