Постанова № 68902921, 12.09.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 р. Справа №805/2923/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:10:50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Христофорова А.Б.,

при секретарі - Нестеренко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №9142-13 від 02.06.2017 року, в обґрунтування адміністративного позову зазначив, що податковим органом неправомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення про зобовязання сплатити орендну плату з фізичних осіб, без урахування всіх обставин, а саме оренда плата нарахована на загальну площу земельної ділянки без урахування частки, що знаходиться у володінні та користуванні позивача, а також безпідставно та незаконно було сформовано податкове повідомлення-рішення не за календарний рік, а за період 2016-2017 роки, тобто поза межами строків встановлених Податковим Кодексом України.

Відповідачем надано заперечення на адміністративний позов мотивовано тим, що позивачу було нараховано суму податкового зобовязання з орендної плати за землю у відповідності до норм податкового законодавства та з урахування пропорційності, а саме: за 2016 рік у сумі 61 844,20 грн; за 2017 рік у сумі 65 554,85 грн, отже спірне податкове повідомлення рішення є правомірним.

Сторони в судове засідання не зявилися про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача з заявами та клопотаннями про відкладання розгляду справи до суду не звертався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, вул. Зінцева балка, б.33 м.Маріуполь, 87500), згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, Головне управління ДФС в Донецькій області, в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, є субєктом владних повноважень та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2007 року ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частку двоповерхового нежитлового приміщення (магазин) літера А-2, загальною площею 3905,7 кв.м, розташованого за адресою м.Маріуполь, вул.Енгельса, 28; ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку двоповерхового нежитлового приміщення (магазин) літера А-2, загальною площею 3905,7 кв.м, розташованого за адресою м.Маріуполь, вул.Енгельса, 28; ОСОБА_4 право власності на 1/8 частку двоповерхового нежитлового приміщення (магазин) літера А-2, загальною площею 3905,7 кв.м, розташованого за адресою м.Маріуполь, вул.Енгельса, 28; ОСОБА_1 право власності на 1/8 частку двоповерхового нежитлового приміщення (магазин) літера А-2, загальною площею 3905,7 кв.м, розташованого за адресою м.Маріуполь, вул.Енгельса, 28; ОСОБА_5 право власності на 1/4 частку двоповерхового нежитлового приміщення (магазин) літера А-2, загальною площею 3905,7 кв.м, розташованого за адресою м.Маріуполь, вул.Енгельса, 28.

02 лютого 2010 року укладено договір оренди земельної ділянки між орендодавцем Маріупольською міською радою та орендарями ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 предметом якого є приймання в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по вулиці Енгельса, 28 в Жовтневому районі міста Маріуполя площею 0,3735 га.

Договір укладено терміном на 10 років (п.3.1).

Орендна плата за землю (платіж) згідно вищезазначених рішень сплачується орендарями пропорційно у грошовій формі у розмірі 4% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) (п.4.3).

25.05.2011 року між тими з сторонами укладено Договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2010 року, в якому внесено зміні до п.4.3,відповідно до якого з 29.03.2011 року орендна плата сплачується у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Грошова оцінка на момент укладання договору становила 1541,87 грн/кв.м.

02.06.2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області винесене податкове повідомлення-рішення №9142-13, яким згідно з п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016-2017 роки у сумі 127 399,05 грн.

Орендна плата з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 61 844,20 грн та 2017 роки у сумі 65 543,85 грн, розрахована на 0,0747га, а саме 1/5 частки від загальної площі 3735 кв.м.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку обставинам викладеним сторонами, суд приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Спірним питанням даного позову є правомірність винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.286.5 ст. 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно п. 58.1 ст. 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

У відповідності до пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.286.6 ст.286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

З контексту наведених вище норм вбачається, що фізична особа сплачує до бюджету орендну плату з урахуванням пропорційної частки, що знаходиться у її користуванні згідно нарахувань контролюючого органу та на підставі відповідного податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податковим органом було нараховано орендну плату ОСОБА_1 у розмірі 1/5 частки за земельну ділянку загальною площею 0.3735 га., тобто з урахування пропорційної частки, що знаходиться у її користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 як того вимагає п. 4.3 Договору оренди земельної ділянки та п. 286.6 ст. 286 ПК України.

Суд не бере до уваги посилання позивача на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10.10.2007 року про визнаня за позивачем 1/8 частки, оскільки зазначеним рішенням вирішувалось питання щодо розподілу нежитлового приміщення двоповерхового нежитлового приміщення(магазин) літера А-2, загальною площею 3905,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Енгельса, 28, оскільки немає відношення до обєкту оподаткування, а саме земельної ділянки.

Отже, податковим органом правомірно нараховано податкове зобов'язання зі сплати за землю.

Щодо визначення податковим органом податкового зобовязання за 2016-2017 роки суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на зазначене вбачається, що податковим законодавством не обмежено контролюючий орган при здійсненні нарахування податкового зобовязання лише календарним роком, та визначено, що контролюючий орган має право визначити суму грошового зобовязання не пізніше 1095 дня за останім днем граничного строку сплати грошового зобовязання.

Тобто, в даному випадку не вбачається порушень з боку відповідача при визначені суми податкового зобовязання з орендної плати за 2016-2017 року, крім того, податковим законодавством не визначено, що податкове повідомлення-рішення формується окремо за кожним податковим періодом.

Отже, з огляду на зазначене, суд дійшов висновку про правомірність сформовного податковим органом податкового повідомлення-рішення №9142-13 від 02.06.2017 року, у відповідності до чого позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст..94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 12 вересня 2017 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови.

Повний текст постанови складено 15 вересня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Христофоров А.Б.