Постанова № 68901910, 13.09.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/7338/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

представника апелянта: Андріїва М.В.

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі № 813/67/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

04.01.2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 71019-13 від 14.07.2016 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція Державної фіскальної служби у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 р. скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Представник апелянта Андріїв М.В. в судому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому зсіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

З свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видно, що ОСОБА_3 є власником автомобіля марки LEXUS RX 350, об'єм двигуна 3456 куб. см., 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В п.п. 267.6.1 п.267.6 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми транспортного податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

14.07.2016 р. податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №71019-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок фізичних осіб в розмірі - 25000,00 грн.

З матеріалів справи видно що дане податкове повідомлення рішення ОСОБА_3 отримав 07.11.2016 р.

Згідно п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що податковий орган несвоєчасно вручив останньому податкове повідомлення-рішення від 14.07.2016 р. що свідчить про його протиправність оскільки, вказана обставина не тягне за собою автоматичної нечинності такого повідомлення-рішення, норми чинного законодавства України не передбачають такого наслідку.

Крім того, ця обставина не порушує прав платника податків оскільки, строк сплати транспортного податку згідно п. п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України обчислюється саме з дати вручення податкового повідомлення-рішення, а враховуючи п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків не несе відповідальність за своєчасність, достовірність і повноту нарахування відповідної суми грошового зобов'язання.

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.

Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.

пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

18.05.2015 р. Дрогобицька міська рада прийняла рішення № 1629 яким затвердила Положення про нарахування та сплату місцевих податків і зборів. Це порядок розповсюджується на 2016 рік.

В п. 3.2 даного Положення № 1629 передбачено нарахування та сплата транспортного збору відповідно до Податкового кодексу України.

Водночас 24.12.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», що набрав чинності 01.01.2016 року (далі - Закон №909-VIII).

Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909-VIII визначено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно із пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 року № 909-VIII, що набрав чинності 01.01.2016 року) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Згідно із п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України).

Отже, об'єктом оподаткування є автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) і середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - Методика).

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 Методики).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п. 14 Методики).

Відповідно до пункту 2 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403.

В пункті 4 Методики інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку.

Згідно з пунктом 13 Методики Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

П. 14 Методики передбачено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

На виконання вимог вказаної Методики, Мінекономрозвитку подало ДФС України інформацію щодо автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.

Тобто, 750 розмірів мінімальної заробітної плати, станом на 01 січня податкового (звітного) року складає - 1 033 500 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн (750*1378 грн) та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

На офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України розміщена інформація про середньоринкову вартість легкових автомобілів.

Згідно з додатком до листа Мінекономрозвитку України від 22.02.3016 р. № 3252008/4797-03 видно що автомобіль LEXUS RX 350, об'єм двигуна 3456 куб. см., 2013 року який належить на праві власності позивачу відноситься до автомобілів, середня ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів заробітної плати з урахуванням середньорічного пробігу транспортного засобу 27 тис. кілометрів за 1 рік, встановленого у додатку №2 до Методики.

Тому, автомобіль марки LEXUS RX 350, об'єм двигуна 3456 куб. см., 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 який належить на праві власності позивачу є об'єктом оподаткування, (а.с. 30 )

В пп. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо: а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; б) розміру ставки податку; в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_3 в порядку п.п. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України не звертався до податкового органу з письмовою заявою для проведення звірки об'єкта оподаткування - транспортного засобу LEXUS RX 350.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач правомірно визначив позивачу грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25 000,00 грн. і виніс оскаржене податкове повідомлення-рішення оскільки, це передбачено нормами Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 28.12.2014 року №71-VIII), застосування котрих не суперечить принципу стабільності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області як суб'єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законами та Конституцією України.

У відповідності до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову якою в позові відмовити.

Керуючись ст.160, ст.195, ст.198, ст.202, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі № 813/67/17 - скасувати.

В позові ОСОБА_3 до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили.

Суддя Н. В. Бруновська Суддя М. В. Костів Суддя Р. М. Шавель Постанова складена в повному обсязі 15.09.2017 року.