Ухвала суду № 68901729, 14.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15491/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І. А. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 22.06.2016 року № Т/12-13, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25000, 00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2017 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до п.п. 267.6.2 статті 267 ПК України прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу, як власнику транспортного засобу - автомобіля марки Rolls-Royce, модель Wraith, купе-В, об'єм двигуна 6592 куб. см., 2014 року випуску, дата реєстрації - 18.07.2014 року, визначено у 2016 році суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000, 00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ з 01 січня 2015 року введено в дію статтю 267 ПК України, відповідно до якої платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно із приписами підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

В подальшому, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII від 24.12.2015 р. (набрав чинності з 01.01.2016 р.) підпунктпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України викладено наступним чином: об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18 лютого 2016 року затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - Методика), відповідно до п.п.13, 14 якої Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем доведено виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 р. в частині визначення середньоринкової вартості належних позивачеві автомобілів, що є більшою 1033500, 00 грн.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що зміни в законодавстві щодо об'єкта оподаткування необхідно застосовувати з 2017 року, а відповідач не має інформації щодо типу коробки передач та пробігу автомобіля позивача.

В той же час, колегія суддів зауважує, що на території м. Києва не встановлювався новий транспортний податок та не змінювалась його ставка, а лише змінювались вимоги до об'єкта оподаткування таким податком, що зумовлено внесенням змін до ПК України, чим фактично запроваджено механізм справляння та порядок сплати транспортного податку, встановленого ПК України.

Також колегія суддів зазначає, що додатком 2 до Методики встановлено нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів, що становить 27 тис. кілометрів.

У відповідності до п.п. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 ПК України фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Відтак, позивач мав право та можливість надати офіційну інформацію про пробіг свого автомобіля протягом трьох років більше ніж 81000 км як відповідачу, так і до суду першої та апеляційної інстанції, однак, цього не зробив.

Ненадання відповідної інформації власником автомобіля не може слугувати підставою для звільнення такої особи від обов'язку сплачувати податок з транспортних засобів фізичних осіб, що свідчить про правомірність застосування відповідачем та судом першої інстанції законодавчо визначеного усередненого показника.

Згідно п. 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою КМ України від 10 квітня 2013 р. № 403 (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн- ціна нового транспортного засобу в Україні; Г- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Як свідчать параметри здійснення розрахунку середньоринкової вартості автомобіля офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, обов'язковим для визначення цієї вартості є пробіг автомобіля, марка, модель та рік випуску.

Судом першої інстанції було зроблено розрахунок відносно моделі автомобіля з більш повним описом щодо об'єму та палива, та встановлено, що станом на 2017 рік (навіть, за умови строку експлуатації автомобіля 4 роки) його вартість складає 5257136, 25 грн.

Підстави вважати, що у 2016 році цей автомобіль коштував більше зазначеної ціни, зважаючи на менший строк експлуатації, очевидні.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2017 р. позивачу було відстрочено сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги, відтак, вирішенню підлягає питання про розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. ст. 88, 94 КАС України.

Так позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру про визнання протиправним та скасування ППР на суму 25000, 00 грн.

У відповідності до п. п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (в редакції, чинній на дату подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на дату подання позову) за подання до адміністративного суду позову фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01.01.2016 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 1378, 00 грн.

Відтак, при поданні позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 25000, 00 грн.х1%=250, 00 грн., однак, не менше 1378, 00 грн. х0,4=551, 20 грн.

Відповідно, стягненню з апелянта судового збору за розгляд апеляційної скарги підлягатиме: 551, 20 грн. х110 %=606, 32 грн.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2017 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України, р/р 31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 606, 32 гривень (шістсот шість гривень 32 копійки).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

(Повний текст ухвали виготовлено 14.09.2017 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.