Ухвала суду № 68901492, 12.09.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р. справа 804/3922/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В. Ясенова Т.І.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Дніпровської районної державної адміністрації, Державної реєстраційної служби прав на нерухоме майно Дніпровської районної державної адміністрації, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпровської районної державної адміністрації Гаркуші І.О. про скасування рішення про відмову в державній реєстрації права власності та зобов'язання зареєструвати право власності на частину земельної ділянки і будинку

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 23.06.2016 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської районної державної адміністрації, Державної реєстраційної служби речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Дніпровської районної державної адміністрації, Державного реєстратора прав на нерухоме майно та їх обтяжень Дніпровської районної державної адміністрації Гаркуші І.О., в якому просить:

- скасувати рішення №29955615 від 08.06.2016 про відмову в державній реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 та житловий будинок по АДРЕСА_1 в смт Ювілейне (нині Слобожанське) Дніпровського району;

- зобов'язати зареєструвати право власності на ? частину земельної ділянки та житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 в смт Слобожанське Дніпровського району на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.07.2011 (ас4,85,100,126).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2016 позов задоволений (ас139).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує що він є співвласником спірного майна. Не закінчений розгляд справи №804/6338/15 за аналогічними вимогами. Позивачка не користалась своїм правом на реєстрацію права власності більше п'яти років. Після прийняття судового рішення про визнання права власності на частину домоволодіння за позивачкою, інша частина двічі відчужувалась. Державний акт на право приватної власності на землю, наданий реєстратору, є нечинним (ас151).

До апеляційної скарги приєднався ОСОБА_4 та послався на постанову Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі №819/1849/13-а, згідно якої суди не мають права зобов'язувати державного реєстратора вчиняти реєстраційні дії (ас164).

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.07.2011 за ОСОБА_2 визнано право власності:

- на ? частини будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в смт Ювілейне Дніпропетровського району, власником якого в цілому був ОСОБА_4;

- на ? частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 в смт Ювілейне Дніпропетровського району, власником якої в цілому був ОСОБА_4 (ас16).

ОСОБА_2 17.04.2015 звернулась до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції з заявою про державну реєстрацію права власності на визнане судом нерухоме майно.

Рішенням державного реєстратора №20870499 від 23.04.2015 відмовлено в державній реєстрації оскільки: на майно зареєстровано обтяження; визнано право власності на реконструйовані споруди, які не введені в експлуатацію.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2015 у справі №804/6338/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016, скасовано рішення державного реєстратора №20870499 від 23.04.2015 про відмову в державній реєстрації права власності на будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 в смт Ювілейне Дніпропетровського району; зобов'язано державного реєстратора повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про державну реєстрацію права власності, подану 17.04.2015. Адміністративним судами наголошено, що судові рішення є підставою для державної реєстрації права власності та позивачкою подані всі необхідні документи для такої реєстрації. В реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості про обтяження спірного майна. Документи не містять доказів будівництва об'єктів, які потребують введення в експлуатацію. Адміністративні суди дійшли висновку, що у державного реєстратора відсутні приводи для відмови позивачці в задоволенні заяви про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за судовим рішенням, набравшим законної сили (ас27-32).

ОСОБА_2 02.06.2016 звернулась до Центру надання адміністративних послуг Дніпропетровської районної державної адміністрації з заявою про державну реєстрацію права власності на ? будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 в смт Ювілейне кадастровий номер НОМЕР_2.

Згідно картки прийому заяви, додані такі документи:

- паспорт з довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера;

- витяг з державного земельного кадастру;

- рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.07.2011;

- лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю;

- технічний паспорт БТІ;

- державний акт на право приватної власності на землю;

- постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2015;

- ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016;

- банківські квитанції про оплату реєстраційних послуг.

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпровської районної державної адміністрації Гаркуші І.О. №29955615 від 08.06.2016 відмовлено ОСОБА_2 в державній реєстрації з посиланням на те, що рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.07.2011 не містить відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номеру паспорта заявника (ас33).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 14 Цивільного процесуального Кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Отримавши рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.07.2011 про визнання за ОСОБА_2 права власності на ? будинку і земельної ділянки по АДРЕСА_1 в смт Ювілейне Дніпропетровського району; постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016, в яких зроблений висновок що позивачкою подані всі необхідні документи для державної реєстрації права власності на нерухоме майно та у державного реєстратора відсутні підстави для відмови в задоволенні заяви про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, - Державний реєстратор прав на нерухоме майно та їх обтяжень Дніпровської районної державної адміністрації Гаркуша І.О. був зобов'язаний зареєструвати право власності у відповідності до пункту 9 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Наведений державним реєстратором привід для відмови в державній реєстрації що рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.07.2011 не містить відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номеру паспорта заявника на думку колегії суддів є свавільним зловживанням посадовою особою наданими повноваженнями.

По-перше, суб'єкт владних повноважень не має права давати оцінку змісту судового рішення, яке набрало законної сили. Як представник держави, посадовець зобов'язаний виконувати судові рішення, а не вигадувати можливості як його не виконати.

По-друге, стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» має вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав та в ній відсутня така підстава як відсутність відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номеру паспорта заявника в судовому рішенні.

По-третє, до заяви про державну реєстрацію права власності позивачка додала паспорт і довідку про присвоєння ідентифікаційного номера.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що відсутність в рішенні Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.07.2011 реєстраційного номеру облікової картки платника податків або серії і номеру паспорта ОСОБА_2 не впливає на визнане за нею право власності та подані позивачкою документи не зумовлюють двозначного тлумачення їх змісту.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів не приймаються.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2015 у справі №804/6338/15 набрала законної сили.

Починаючи з винесення постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.07.2011 про визнання права власності на частину земельної ділянки і будинку, ОСОБА_2 постійно зверталась з заявами про державну реєстрацію права власності.

При розгляді адміністративного спору, адміністративний суд не втручається у цивільно-правові відносини учасників справи, не визнає правовстановлюючі документи нечинними, а перевіряє лише відповідність дій суб'єкта владних повноважень передбаченій законом процедурі.

Дійсно, Верховний Суд України у постанові від 11.11.2015 у справі №819/1849/13-а, зазначив, що орган державної реєстрації має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. До виключної компетенції цього органу належить і прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову в реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав, а тому суд не вправі втручатись в діяльність органу державної реєстрації, зобов'язуючи його приймати такі рішення.

Однак, у спорі між ОСОБА_2 і державним реєстратором суди у справі №804/6338/15 вже зобов'язували повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про державну реєстрацію права власності на будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 в смт Ювілейне Дніпропетровського району.

Отримавши постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 у справі №804/6338/15, де вказано, що у державного реєстратора відсутні підстави для відмови позивачці в задоволенні заяви про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за судовим рішенням, набравшим законної сили, - державний реєстратор Гаркуша І.О. за надуманим приводом знову відмовив в державній реєстрації права власності на нерухоме майно, чим фактично ухилився від виконання покладених на нього функцій держави та порушив права громадянки ОСОБА_2

З огляду на викладене, для повного захисту порушеного права позивачки з боку державного реєстратора, у відповідності до частини 1 статті 2 КАС України, окружний суд правильно задовольнив позов.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 12.09.2017.

В повному обсязі ухвала складена 13.09.2017.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова