Постанова № 68900892, 15.09.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3943/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення судових витрат на правову допомогу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.11.2016р. по 28.12.2016р., стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.11.2016р. по 28.12.2016р. у розмірі 7863,80грн., стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Одеського окружного адміністративно по справі №815/3678/16 задоволено адміністративний ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу № 477-о/с від 10.06.2016р., поновлення на посаді та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу та що на підставі зазначеного рішення суду, наказом начальника ГУ НП в Одеській області №1764 о/с від 29.12.2016 року ОСОБА_1 поновлено на посаді слідчого Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області з 29 грудня 2016 року. Позивач зазначив, що рапортом від 08.06.2017р. він звернувся до начальника ГУ НП в Одеській області Головіна Д.В. з проханням виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 18.11.2016 року по 29.12.2016 року, однак листом ГУ НП в Одеській області від 30.06.2017 р. за №14/1-724 позивачу було повідомлено, що підстав для нарахування йому грошового забезпечення за період з 18.11.2016р. по 28.12.2016р. не має. Позивач, посилаючись на положення Порядку обчислення середньої заробітної плати №100 від 08.02.1995р. та п.24 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 зазначив, що йому безпідставно не було нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.11.2016р. по 28.12.2016р. у розмірі 7863,80грн, у зв'язку з чим він звернувся до суду із цим позовом. Разом з тим, позивач зазначав, що з метою отримання правової допомоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.11.2016р. по 28.12.2016р., ним було укладено договір про надання правової допомоги №1/07/17 від 25.07.2017 р. з адвокатом Кочура Ю.О., згідно якого за правову допомогу адвокат отримав плату у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру та, посилаючись на положення КАС України та Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», просить суд стягнути з відповідача зазначені судові витрати на правову допомогу.

Представник позивача підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача повідомлявся про день та час слухання справи, однак у судове засідання не з'явився. Разом з тим, 11.08.2017р. до суду надійшли заперечення на адміністративний позов, згідно яких Головне управління Національної поліції в Одеській області не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_1, посилаючись на те, що на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2016р. по справі №815/3678/16 ОСОБА_1 було поновлено на посаді старшого слідчого Приморського ВП в м.Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області з 20.06.2016р. (наказ №1763 о/с від 29.12.2016 р.) та виплачено суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 20.06.2016р. по 18.11.2016р. у розмірі 29153,60грн. Представником відповідача наголошено, що позивачу за 18.11.2016 рік вже сплачено грошове забезпечення та що ГУНП в Одеській області не могло виконати постанову 18.11.2017 р. щодо негайного поновлення ОСОБА_5 у зв'язку з тим що постанову було отримано лише 01.12.2017р., а заява ОСОБА_5 щодо свого поновлення надійшла до управління кадрового забезпечення лише 16.12.2016р.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2016р. по справі №815/3678/16 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області було задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ №477-о/с від 10.06.2016р., який змінений наказом від 28.09.2016 року №953 о/с, Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо звільнення майора поліції ОСОБА_1, старшого слідчого Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області зі служби в поліції з 20 червня 2016 року у відповідності до п.5 ч.1 ст.77 Закону "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність); поновлено майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області з 20.06.2016р.; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 20.06.2016р. по 18.11.2016р. у сумі 29 153 грн.

Разом з тим, постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/3678/16 від 18.11.2016р. прийнято рішення допустити негайне виконання постанови в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області з 20.06.2016 року.

На виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2016р., винесеної у справі №815/3678/16, начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області Головіним Д.В. прийнято наказ №1763 о/с від 29.12.2016р., яким поновлено майора поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого слідчого Приморського відділу поліції в м.Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області з 20 червня 2016 року.(а.с.55)

13.06.2017р. слідчий Приморського відділу поліції в м.Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Головіна Д.В. із рапортом про виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 18.11.2016р. по 29.12.2016р. (а.с.21).

Листом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 30.06.2017р. №14/1-724 позивача повідомлено про те, що для нарахування грошового забезпечення за період з 18.11.2016р. по 28.12.2016р. підстави відсутні (а.с.22).

Пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР

від 29 липня 1991 р. №114 визначено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до положень ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

При цьому, ст. 236 КЗпП України визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Аналізуючи викладене, суд приходить висновку, що затримка з вини відповідача виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2016р. тягне за собою відповідальність у вигляді виплати відповідачем заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 01.07.2015р. по справі №6-435цс15, яка в силу ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України №108/95-ВР "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 8 лютого 1995 р. №100.

Пунктом 5 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з п.2 Порядку №100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно п.8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2016р. по справі № 815/3678/16 встановлено, що грошове забезпечення позивача за останні два місяці, які передували звільненню становило 5850,00 грн. (а.с. 66), тому за час вимушеного прогулу розмір середньоденного грошового забезпечення становить 191,80 грн.

Згідно Листа Міністерста соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік» у період з 19.11.2016р. по 28.12.2016р. включно кількість робочих днів склала 28 днів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно був поновлений на посаді старшого слідчого Приморського відділу поліції в м.Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №1763 о/с від 29.12.2016р.

Враховуючи викладене та те, що позивач не з власної вини не виконував свої обов'язки, оскільки не був поновлений на посаді у строк, передбачений діючим законодавством та те, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2016р. по справі № 815/3678/16 стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 20.06.2016р. по 18.11.2016р. включно, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 19.11.2016р. по 28.12.2016р. та відповідно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 19.11.2016р. по 28.12.2016р. у розмірі 5370,40грн.(191,80 *28)

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь позивача судових витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00грн., судом встановлено наступне.

25.07.2017р. між адвокатом Кочурою Юрієм Олександровичем та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №1/07/17.(а.с.25-26)

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Частиною 3 статті 90 КАС України визначено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративним справах» від 20.12.2011 №4191-VI , розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено, що у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600,00 гривень.

Таким чином, максимальний граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні становить: 1600 х 40 % = 640,00 грн. за годину, і не може перевищувати дану суму.

Підставою для відшкодування судових витрат на правову допомогу є, зокрема, наявність належних та допустимих доказів щодо взаємозв'язку між сплаченими позивачем спеціалісту у галузі права коштами та наданою йому правовою допомогою на підставі відповідного договору, який укладений для супроводження судової справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат, представником позивача надано договір про надання правової допомоги №1/07/17 від 25.07.2017р., укладений між адвокатом Кочурою Юрієм Олександровичем та ОСОБА_1 (а.с.25-26), ордер ОД №249861 від 27.07.2017р.(а.с.28), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії НОМЕР_2 від 19.04.2017р.(а.с.27), квитанція до прибуткового касового ордера №1/07/17 від 25.07.2017р.(а.с.29), акт про прийняття - передачі наданих послуг №1 від 31.07.2017р.(а.с.57), акт про прийняття - передачі наданих послуг №2 від 31.07.2017р.(а.с.58).

Враховуючи викладене та аналізуючи документи, надані представником на підтвердження витрат на правову допомогу, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь позивача судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00грн., враховуючи те, що згідно наданих підтверджуючих документів взаємозв'язку між сплаченими позивачем спеціалісту у галузі права коштами та наданою йому правовою допомогою на підставі відповідного договору, який укладений для супроводження судової справи, ОСОБА_1 було надано 7,5 годин послуги адвокатом Кочурою Юрієм Олександровичем.

У зв'язку з викладеним, суд приходить висновку, про наявність підстав для стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області судових витрат на правову допомогу у розмірі 4800,00 грн.(7,5 год. *640,00грн.)

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 158 - 163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 19.11.2016р. по 28.12.2016р.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області(код ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.11.2016р. по 28.12.2016р. у розмірі 5370,40грн.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1) судові витрати на правову допомогу у розмірі 4800,00грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Танцюра