Постанова № 68900705, 29.08.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року о 09 год. 50 хв.Справа № 808/1143/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтрельнікової Н.В.,

за участю секретаряБатигіна О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДФС у Запорізькій області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 19 591 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем, у порушення вимог Податкового кодексу України, не сплачена сума грошового зобовязання, яка була визначена відповідачем самостійно у податковій декларації №1400011221 від 21.03.2014 (із терміном сплати 31.07.2014). Зазначена сума грошового зобовязання набула статусу податкового боргу.

Представником позивача до суду подані додаткові письмові пояснення (вх.№23816 від 29.08.2017) та довідка про заборгованість відповідача станом на день розгляду справи. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачкою надано заяву (вх . №23764 від 29.08.2017), якою просить розглядати справу без її участі. Проти позову не заперечує, проте у звязку з тяжким матеріальним станом просить суму боргу розбити на помісячні платежі у сумі 300 грн.

Оскільки у судове засідання не зявились всі особи, які беруть участь у справі, згідно ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 було подано до ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя ГУ Міндоходів податкову декларацію про майновий стан та доходи №1400011221 від 31.03.2014, якою відповідачкою самостійно визначено грошове зобовязання, яке підлягає до сплати у розмірі 19591 грн.

Відповідачкою сума податку, яка була визначена у податковій декларації не сплачена та набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, передбачено зобовязання платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2. ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У даному випадку податкова вимога №600-23 від 15.06.2015 була надіслана відповідачу, та отримана нею особисто 03.07.2015, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія корінця податкової вимоги та поштового повідомлення про вручення (а.с.10 та зворотній бік).

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У своїй заяві (вх.№23764 від 29.08.2017) позивачка суму податкового боргу визнала, але у звязку з скрутним матеріальним станом просила розстрочити податковий борг шляхом сплати щомісяця по 300 грн. В підтвердження свого матеріального стану позивачкою надано до заяви довідку Управління праці та соціального захисту населення по Вознесенівському району №7537 від 23.08.2017, яка свідчить про те, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району та отримує допомогу по наданню соціальних послуг за інвалідом 1 групи з 15.03.2013. Також позивачкою надані розрахунки середньомісячного сукупного доходу сімї для призначення державної соціальної допомоги, повідомлення про надання державної соціальної допомоги малозабезпеченій сімї, що були видані позивачці Управлінням праці та соціального захисту населення по Орджонікідзевському (Вознесенівському) району із змісту яких зясовано, що позивачка виховує неповнолітню дитину, а доход сімї складається із соціальної допомоги та аліментів.

Представник позивача у своїх письмових поясненнях (вх. №23816 від 29.08.2017) вважає, що відсутні будь які законодавчо встановлені підстави для розстрочення або відстрочення податкового боргу. При цьому позивач посилається на те, що декларація з податку на доходи була подана відповідачкою у 2014 році та на протязі цього періоду платник податку не зверталася до податкової із заявою про розстрочення або відстрочення податкового боргу, як це передбачено п.100.2 ст. 100 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 100.2 ПК України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобовязань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобовязань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобовязання.

Проте, суд звертає увагу, що вказаною нормою передбачено саме право платника на звернення з такою заявою, а не обовязок.

В свою чергу, суд вважає, що відповідачем надані до матеріалів справи достатні докази скрутного матеріального становища, яке склалось у відповідачки з 2013 року.

Відповідно ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно із ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Враховуючи матеріальний стан відповідачки, враховуючи те, що позивачка виховує неповнолітню дитину та доглядає інваліда 1 групи, а доход сімї складається із соціальної допомоги та аліментів, суд погоджується із тим, що розстрочення виконання зазначеного рішення суду, надасть відповідачці можливість поступово розрахуватися з наявним боргом.

Оскільки під час розгляду справи судом зясовано, що відповідач має податковий борг зі сплати узгодженого грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, однак відповідачем надані до справи документи, які свідчать про неможливість сплатити одночасно суму заборгованості у повному обсязі, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, проте стягнення суми боргу необхідно розстрочити.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163, 257 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 19591 (девятнадцять тисяч пятсот девяносто одна) гривня, на користь УК у Вознесенівському районі м.Запоріжжя, код платежу 11010500, р/р 33117341700007, код ОКПО 38025409, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Розстрочити виконання судового рішення, шляхом розстрочення його сплати терміном на 40 (сорок) місяців, зі сплатою 500 (п'ятсот) гривень щомісяця до 30 числа, а в останньому місяці 91 (девяносто однієї) гривні, починаючи з жовтня 2017 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова